Ассоциация философского искусства

Ассоциация Философского Искусства

ГлавнаяОб АссоциацииФилософияАфоризмотерапияДайджестыФорум
АФИ-почта
Забыли пароль? Запомнить меня

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

АКАДЕМІЯ МУНІЦИПАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ

Кафедра соціальних дисциплін

 

ЗАТВЕРДЖУЮ:

Проректор з науково-педагогічної роботи

____________________Т.В. Іванова

"_____"                                                     2012р.

 

 

РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

З ДИСЦИПЛІНИ

«СОЦІОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ ДОКУМЕНТІВ»

                                                           для спеціальності

                                                   6.030101 «Соціологія»

                                                  денної форми навчання

 

 

 

 

УХВАЛЕНО:

На засіданні кафедри соціальних дисциплін

                                                          Протокол № 1 від 27 серпня 2012р.

Завідувач каф.                                                     Крилова С.А.

 

ПОГОДЖЕНО:

Зав. навчально-

методичним відділом ____________Л.Ю. Бородінова

Зав.редакційно-

видавничим відділом_____________Н.Г. Шаройкіна

 

 

Київ – 2012

 

 

 

Робоча навчальна програма з дисципліни “Соціологічний аналіз документів” для студентів напряму підготовки 6.030101-“Соціологія

Робоча навчальна програма розглянута та затверджена на засіданні кафедри соціальних дисциплін Академії муніципального управління, протокол № 1 від 27 серпня 2012 року.

 

 

 

Укладач:

             Доктор соціологічних наук,

         професор кафедри галузевої соціології

         Київський національний університет

         імені Тараса Шевченка   

                                                                                                   Костенко Н.В.

 

                                                                                                 

 

 

.

 

 

Рецензенти:

Доктор філософських наук,

провідний науковий співробітник

Інституту філософії НАН України

Ім. Г.С.Сковороди                                                                  Хамітов Н.В.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

1. Вступ………………………………………………………………………………4

2. Навчально-тематичний план дисципліни…………………………………...5

3.Зміст дисципліни за темами та модулями.........................................................6

4. Плани лекцій..........................................................................................................9

5. Плани семінарських занять...............................................................................13

6. Організація самостійної роботи студентів…………………………………..19

7. Індивідуальна робота…………………………………………………………..19

8. Методики активації навчання………………………………………………..20

9. Система поточного і підсумкового контролю………………………………20

9.1 Питання до заліку……………………………………………………………..22

10.Загальний список літератури………………………………………………...23

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Мета курсу полягає в тому, щоб навчити студентів методологічним і методичним основам використання аналізу документальних джерел у соціологічному дослідженні. Стратегія навчання враховує двох обов'язкових складових:

1) викласти концептуальну програму підходів до аналізу текстів у руслі соціологічної дилеми «кількісне – якісне», прояснити методологічні принципи формування таких підходів, розглянути взаємозв'язок теорії і методу, статус концептів у формулюванні предмета дослідження з застосуванням аналізу текстів;

2) детально ознайомити з методиками і техніками якісних і кількісних методів аналізу текстів, навчити конкретним навичкам їхнього використання на практиці.

Спектр типів текстового аналізу, що підлягають вивченню, досить широкий:  традиційний аналіз документів, «біографічний метод» і аналіз життєвих історій, фокус- групові дискусії й аналіз дискурса, інформаційно-цільовий підхід, структурний аналіз текстів. Спеціальна увага приділяється строго формалізованому методу – контент-анализу документальних джерел.

У ході спецкурсу студенти готують самостійні письмові роботи – чи реферат есе на тему, зв'язану з методологією дослідження текстів у соціологічних проектах, проводять навчальне контент-аналитическое дослідження з наступним обговоренням результатів у групах.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ДИСЦИПЛІНИ

«Соціологічний аналіз документів»

 

Форма навчання

Нормативні дані

Курс

Спеціальність

Семестри

Лекції (год.)

Практичні (семінари)

Самостійна р.

Індивідуальна робота

Заліки

Всього годин

Денна

 

4

Соц.

8

 

 

 

 

 

 

                     

Денна форма навчання

                    Теми лекцій              | лекції    | семінари   | самостійна | індив

Модуль 1

Тема 1. Аналіз документів у соціології.

 

 

2

2

10

2

Тема 2. Методологічні проблеми аналізу документів: вибір методу

 

2

2

10

2

Тема 3. Наукові парадигми дослідження медіа-культури і масової комунікації

 

2

2

10

2

Всього зв 1 модуль:

6

6

30

6

Модуль 2

Тема 4. Якісний аналіз документальних джерел

 

 

2

2

5

2

Тема 5 формалізовані методи аналізу текстів

 

 

2

2

5

2

Тема 6. Контент-аналіз: історія та методологія.

2

2

10

2

Тема 7. Програма і процедура контент-аналізу

3

2

5

1

Тема 8. Контент-аналіз: сучасна практика та перспектива

 

3

2

5

1

Всього за 2 модуль:

12

10

30

8

Всього:

18

16

60

14

 

 

 

3. ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ

«Соціологічний аналіз документів»

 

Тема 1. Аналіз документів у соціології.

До історії питання: аналіз документів у соціальних науках. Особливості гуманітарного підходу: “людський коефіцієнт”. Поняття документа. Соціокультурні функції документальних джерел: збереження та передача інформації.

            Класифікація документів: за способом фіксації інформації (письмові, іконографічні, фонетичні); за статусом (офіційні та неофіційні); за ступенем персоніфікації (особові та безособові). “Незалежні документи” (статистичні матеріали, тексти масової комунікації, системи Інтернет) і спеціальні документи дослідження (анкети, бланки інтерв'ю, щоденники спостереження).

            Мети і задачі використання документів у соціологічному дослідженні. Предмет аналізу: поняття соціальної інформації. Надійність аналізу як міра суб'єктивності: можливості та межі підвищення.

            Мова документів. Соціолінгвістичні особливості різних типів документів: репрезентація культурних ідентичностей. Статус аналізу документів серед методів збору інформації.

 

Тема 2. МЕТОДОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ АНАЛІЗУ ДОКУМЕНТІВ: ВИБІР МЕТОДУ

 

Вибір методу аналізу текстів як методологічна проблема: інтелектуальна установка дослідника. Дилема “кількісне” і “якісне” у соціології. Обґрунтування документального аналізу в позитивізмі і феноменології. Взаємозв'язок теорії і методу в кількісній і якісній парадигмі дослідження.

Автономність текстової реальності. Імперативи об'єкта дослідження: “традиційні тексти” і тексти медіа-культури в соціологічній перспективі.

Основні типи аналізу документів як соціокультурних фактів: від якісного (традиційного) до кількісного (формалізованого). Мети і принципи їхнього застосування в соціологічному дослідженні. Евристичний потенціал і методологічні обмеження кожного з методів. Межі інтерпретації результатів, отриманих різними способами вивчення документів.

 

Тема 3. НАУКОВІ ПАРАДИГМИ ДОСЛІДЖЕННЯ МЕДІА-КУЛЬТУРИ І МАСОВОЇ КОМУНІКАЦІЇ

 

            Мас-медіа в соціологічній перспективі: між “тотальним впливом” і “обмеженими ефектами”. Особливості європейської й американської традиції. Масова комунікація в теоріях масового суспільства. Критичний аналіз репресивної функції мас-медіа в розробках Франкфуртської школи. “Парадигма ефектів медіа” у соціології пропаганди: комунікаційний ланцюг Х. Лассуелла, двоступінчата модель комунікації П. Лазарсфельда й Е. Катца. Вимір ефективності функціонування ЗМК: закордонна і вітчизняна практика.

            Сучасний розвиток структурно-функціональних підходів у дослідженнях комунікації.

К. Розенгрен: медіа в контексті соціалізації. Нові технології у вивченні медіа: “культиваційний аналіз Дж. Гербнера, вимір культурних індикаторів у змісті інформаційного потоку.

            Кібернетичний підхід А. Моля. Гуманітарна і мозаїчна культура. Глобалізаційна версія М. Маклюена. Теорії “інформаційного суспільства”.

            Постмодерністська перспектива в дослідженнях культури і комунікації. Ж. Бодрийяр: контроль через “звабу” і зникнення соціальної реальності. Обґрунтування антираціонального імпульсу масової комунікації.

            Когнітивні парадигми. Теорія комунікативної дії Ю. Хабермаса. Медіа  в розгортанні публічного дискурсу.

            Релевантність використання альтернативних підходів: специфіка текстового аналізу.

 

Тема 4. ЯКІСНИЙ АНАЛІЗ ДОКУМЕНТАЛЬНИХ ДЖЕРЕЛ

 

            Якісний (традиційний, змістовний) аналіз документів. Чикагська школа. Історичний прецедент: соціологія У. Томаса і Ф. Знанецького.

            Процедура якісного аналізу. Зовнішній і внутрішній аналіз: поняття тексту і контексту документа. Різні види якісного аналізу (літературний, історичний, психологічний, юридичний) у соціологічній практиці.

            Методика і техніка вивчення біографій і мемуарної літератури. Аналіз життєвих історій: з'єднання мікро- і макро- рівнів дослідження.

            Метод документальної реєстрації повсякденних дій у етнометодології.

            Фокус-групи: дискриптивні і пояснювальні стратегії. Іміджеві техніки і ціннісний аналіз аудіовізуальної інформації.

            Суб'єктивність якісного аналізу. Відповідальність соціолога за вірогідність висновків. Достоїнства і недоліки якісних процедур. “М'які” технології в сучасному дослідженні текстів: розширення області застосування.

 

             

Тема 5. ФОРМАЛІЗОВАНІ МЕТОДИ АНАЛІЗУ ТЕКСТІВ

 

            Від якісних до кількісних методик: способи формалізації в текстуальному аналізі.

            Аналіз дискурсу. Поняття дискурсу в сучасній гуманітарній науці. Опис стратегій комунікативної взаємодії. Т. ван Дейк: структура новин і етнічні упередження.

            Інформаційно-цільовий аналіз документів (Т. Дридзе). Поняття значеннєвих опорних вузлів змісту. Коефіцієнт інформативності тексту. Релевантність застосування в соціологічній практиці.

            Структурний підхід: “текстопороджуючі” правила в класичній версії В. Я. Проппа. Семіологічні підходи Р. Барта й У. Еко. Структурні методи аналізу сюжетів у жанровій літературі і кінематографі.

 

 

 

Тема 6. КОНТЕНТ-АНАЛІЗ: ІСТОРІЯ ТА МЕТОДОЛОГІЯ

 

            Методологічна максима контент-аналізу: рангова й асоціативна структура інформаційного потоку.

            Історія методу. Позитивістська культура дослідження. Контент-аналіз як строго формалізований метод аналізу великих масивів однорідних документів.

            Вимір і квантифікація змісту документів. Поняття інформаційного потоку. Мети і задачі застосування кількісних процедур у соціологічному аналізі текстів. Принципи й умови використання контент-аналізу. Основні вимоги до предмета й об'єкта аналізу. “Тверді” і “м'які” підходи до процедури.

            Вибірка документів у контент-аналізі: багатоступінчастий дизайн. Типологічна, суцільна, випадкова вибірка в різних типах дослідження.

           

Питання для обговорення на семінарському занятті

1.      Мети і задачі контент-аналізу в соціології. Ціннісний зміст текстів масової комунікації як найбільш релевантна область застосування методу

2.      Обговорення статті Х. Лассуелла “Чому кількісний?” (на основі реферативної доповіді)

3.      Методологія і методика контент-аналізу в концепції О. Холсти

 

 

Тема 7. ПРОГРАМА І ПРОЦЕДУРА КОНТЕНТ-АНАЛІЗУ

 

            Концептуальна схема дослідження: опис предмета в категоріях контент-аналізу. Процедура контент-аналізу: правила й умови здійснення. Взаємозв'язок одиниць аналізу й одиниць рахунку. Процедурні особливості вивчення аудіовізуальних документів. Інструкція для кодувальника.

            Методика обробки даних контент-аналізу. Способи інтерпретації результатів. Надійність методу: показники валідності й стійкості. Використання контент-аналізу в порівняльних дослідженнях, а також у комбінації з методами опитування і спостереження.

 

Тема 8. КОНТЕНТ-АНАЛІЗ: СУЧАСНА ПРАКТИКА ТА ПЕРСПЕКТИВА

 

            Основні напрямки контент-аналізу в західній соціології пропаганди 30-40-х рр. Якісна версія А. Джорджа. Репрезентативна модель Ч. Осгуда.

            Контент-аналіз у вивченні культурних індикаторів: від П. Сорокіна до К. Розенгрена. Кількісні методи в описі соціокультурних циклів: “динаміка культури” Д.З. Нейменверта і Р.Ф. Вебера.

            Досвід застосування контент-аналізу у вітчизняній соціології. Осмислення і розвиток традиції 70-90-х рр. Політичні рейтинги та аналіз реклами.

            Майбутнє формалізованого дослідження текстів. Комп'ютерні версії контент-аналізу. Словники політичних цінностей і рекламних іміджів.

 

 

4.      ПЛАНИ ЛЕКЦІЙ

Тема 1. Аналіз документів у соціології

 

  1. До історії питання: аналіз документів у соціальних науках.
  2. Особливості гуманітарного підходу: “людський коефіцієнт”.
  3. Поняття документа.
  4. Соціокультурні функції документальних джерел: збереження та передача інформації.
  5. Класифікація документів: за способом фіксації інформації (письмові, іконографічні, фонетичні); за статусом (офіційні та неофіційні); за ступенем персоніфікації (особові та безособові).
  6. “Незалежні документи” (статистичні матеріали, тексти масової комунікації, системи Інтернет) і спеціальні документи дослідження (анкети, бланки інтерв'ю, щоденники спостереження).
  7. Цілі і задачі використання документів у соціологічному дослідженні.
  8. Предмет аналізу: поняття соціальної інформації.
  9. Надійність аналізу як міра суб'єктивності: можливості та межі підвищення.
  10. Мова документів.
  11. Соціолінгвістичні особливості різних типів документів: репрезентація культурних ідентичностей.
  12. Статус аналізу документів серед методів збору інформації.

 

Тема 2. МЕТОДОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ АНАЛІЗУ ДОКУМЕНТІВ: ВИБІР МЕТОДУ

 

  1. Вибір методу аналізу текстів як методологічна проблема: інтелектуальна установка дослідника.
  2. Дилема “кількісне” і “якісне” у соціології.
  3. Обґрунтування документального аналізу в позитивізмі і феноменології.
  4. Взаємозв'язок теорії і методу в кількісній і якісній парадигмі дослідження.
  5. Автономність текстової реальності. Імперативи об'єкта дослідження: “традиційні тексти” і тексти медіа-культури в соціологічній перспективі.
  6. Основні типи аналізу документів як соціокультурних фактів: від якісного (традиційного) до кількісного (формалізованого).
  7. Мети і принципи їхнього застосування в соціологічному дослідженні. Евристичний потенціал і методологічні обмеження кожного з методів.
  8. Межі інтерпретації результатів, отриманих різними способами вивчення документів.

 

 

 

 

Тема 3. НАУКОВІ ПАРАДИГМИ ДОСЛІДЖЕННЯ МЕДІА-КУЛЬТУРИ І МАСОВОЇ КОМУНІКАЦІЇ

 

  1. Мас-медіа в соціологічній перспективі: між “тотальним впливом” і “обмеженими ефектами”.
  2. Особливості європейської й американської традиції.
  3. Масова комунікація в теоріях масового суспільства.
  4. Критичний аналіз репресивної функції мас-медіа в розробках Франкфуртської школи.
  5.  “Парадигма ефектів медіа” у соціології пропаганди: комунікаційний ланцюг Х. Лассуелла, двоступінчата модель комунікації П. Лазарсфельда й Е. Катца.
  6. Вимір ефективності функціонування ЗМК: закордонна і вітчизняна практика.
  7. Сучасний розвиток структурно-функціональних підходів у дослідженнях комунікації.
  8. К. Розенгрен: медіа в контексті соціалізації.
  9. Нові технології у вивченні медіа: “культиваційний аналіз Дж. Гербнера, вимір культурних індикаторів у змісті інформаційного потоку.
  10. Кібернетичний підхід А. Моля.
  11. Гуманітарна і мозаїчна культура.
  12. Глобалізаційна версія М. Маклюена. Теорії “інформаційного суспільства”.
  13. Постмодерністська перспектива в дослідженнях культури і комунікації. Ж. Бодрийяр: контроль через “звабу” і зникнення соціальної реальності. Обґрунтування антираціонального імпульсу масової комунікації.
  14. Когнітивні парадигми.
  15. Теорія комунікативної дії Ю. Хабермаса. Медіа  в розгортанні публічного дискурсу.
  16. Релевантність використання альтернативних підходів: специфіка текстового аналізу.

 

Тема 4. ЯКІСНИЙ АНАЛІЗ ДОКУМЕНТАЛЬНИХ ДЖЕРЕЛ

 

  1. Якісний (традиційний, змістовний) аналіз документів.
  2. Чикагська школа.
  3. Історичний прецедент: соціологія У. Томаса і Ф. Знанецького.
  4. Процедура якісного аналізу.
  5. Зовнішній і внутрішній аналіз: поняття тексту і контексту документа.
  6. Різні види якісного аналізу (літературний, історичний, психологічний, юридичний) у соціологічній практиці.
  7. Методика і техніка вивчення біографій і мемуарної літератури. Аналіз життєвих історій: з'єднання мікро- і макро- рівнів дослідження.
  8. Метод документальної реєстрації повсякденних дій у етнометодології.
  9. Фокус-групи: дискриптивні і пояснювальні стратегії. Іміджеві техніки і ціннісний аналіз аудіовізуальної інформації.
  10. Суб'єктивність якісного аналізу. Відповідальність соціолога за вірогідність висновків.
  11. Достоїнства і недоліки якісних процедур.
  12. “М'які” технології в сучасному дослідженні текстів: розширення області застосування.

 

             

Тема 5. ФОРМАЛІЗОВАНІ МЕТОДИ АНАЛІЗУ ТЕКСТІВ

 

  1. Від якісних до кількісних методик: способи формалізації в текстуальному аналізі.
  2. Аналіз дискурсу. Поняття дискурсу в сучасній гуманітарній науці.
  3. Опис стратегій комунікативної взаємодії. Т. ван Дейк: структура новин і етнічні упередження.
  4. Інформаційно-цільовий аналіз документів (Т. Дридзе).
  5. Поняття значеннєвих опорних вузлів змісту.
  6. Коефіцієнт інформативності тексту.
  7. Релевантність застосування в соціологічній практиці.
  8. Структурний підхід: “текстопороджуючі” правила в класичній версії В. Я. Проппа.
  9. Семіологічні підходи Р. Барта й У. Еко.
  10. Структурні методи аналізу сюжетів у жанровій літературі і кінематографі.

 

 

Тема 6. КОНТЕНТ-АНАЛІЗ: ІСТОРІЯ ТА МЕТОДОЛОГІЯ

 

  1. Методологічна максима контент-аналізу: рангова й асоціативна структура інформаційного потоку.
  2. Історія методу.
  3. Позитивістська культура дослідження.
  4. Контент-аналіз як строго формалізований метод аналізу великих масивів однорідних документів.
  5. Вимір і квантифікація змісту документів.
  6. Поняття інформаційного потоку.
  7. Цілі і задачі застосування кількісних процедур у соціологічному аналізі текстів.
  8. Принципи й умови використання контент-аналізу. Основні вимоги до предмета й об'єкта аналізу.
  9. “Тверді” і “м'які” підходи до процедури.
  10. Вибірка документів у контент-аналізі: багатоступінчастий дизайн.
  11. Типологічна, суцільна, випадкова вибірка в різних типах дослідження.

           

 

Тема 7. ПРОГРАМА І ПРОЦЕДУРА КОНТЕНТ-АНАЛІЗУ

 

  1. Концептуальна схема дослідження: опис предмета в категоріях контент-аналізу.
  2. Процедура контент-аналізу: правила й умови здійснення.
  3. Взаємозв'язок одиниць аналізу й одиниць рахунку.
  4. Процедурні особливості вивчення аудіовізуальних документів. Інструкція для кодувальника.
  5. Методика обробки даних контент-аналізу.
  6. Способи інтерпретації результатів.
  7. Надійність методу: показники валідності й стійкості.
  8. Використання контент-аналізу в порівняльних дослідженнях, а також у комбінації з методами опитування і спостереження.

 

Тема 8. КОНТЕНТ-АНАЛІЗ: СУЧАСНА ПРАКТИКА ТА ПЕРСПЕКТИВА

 

  1. Основні напрямки контент-аналізу в західній соціології пропаганди 30-40-х рр.
  2. Якісна версія А. Джорджа. Репрезентативна модель Ч. Осгуда.
  3. Контент-аналіз у вивченні культурних індикаторів: від П. Сорокіна до К. Розенгрена.
  4. Кількісні методи в описі соціокультурних циклів: “динаміка культури” Д.З. Нейменверта і Р.Ф. Вебера.
  5. Досвід застосування контент-аналізу у вітчизняній соціології.
  6. Осмислення і розвиток традиції 70-90-х рр. Політичні рейтинги та аналіз реклами.
  7. Майбутнє формалізованого дослідження текстів. Комп'ютерні версії контент-аналізу. Словники політичних цінностей і рекламних іміджів.

 

 

5.      ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

Тема 1. АНАЛІЗ ДОКУМЕНТІВ У СОЦІОЛОГІЇ

           

1.      Аналіз документів у родині соціологічних методів

  1. Поняття документа в соціології: природничонауковий vs. гуманітарний підходи
  1. (Ф. Знанецький); статус документа в соціокультурній версії П.Сорокіна
  2. Класифікація документів (мети, задачі, підстави класифікації)
  3. Документ і/чи текст. Аналіз мови. (П. Рикер. Р. Барт)

                                                                   

Література:

 

·        Рабочая книга социолога – М., 1977

·        Методы сбора информации в социологических исследованиях. Книга 2. – М., 1990

·        Ядов В.А. Социологическое исследование: методология, программа, методы. – М., 1987

·        Социологический справочник. – Киев, 1990

·        Сорокин П. Структурная социология. Глава: Родовая структура социокультурных явлений // Сорокин П. Человек. Цивилизация. Общество. – М., 1992. – С.190-220.

·        Знанецкий Ф. Мемуары как объект исследования // Соц.исслед., 1989. – 1. – С. 106-110.

·        Массовая коммуникация в советском промышленном городе.  Под ред. Б. Грушина– М., 1980.

·        Массовая коммуникация и охрана среды. Опыт социологического исследования. Под редакцией Б. Фирсова и М. Лауристин. – Таллинн. – 1987.

·        Моль А. Социодинамика культуры. – М., 1973.

·        Щепаньский. Я. Элементарные понятия социологии. – М., 1969

 

Тема 2. МЕТОДОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ АНАЛІЗУ ДОКУМЕНТІВ: ВИБІР МЕТОДУ

 

1.      “Кількісне” vs. “якісне”: дилема чи взаємодоповнення (від теорії до даних чи навпаки, спостереження / розуміння, аутсайдер проти іинсайдера)

2.      Якого аналізу вимагає об'єкт: “свавілля текстів” і чутливість дослідника (“традиційні тексти” і тексти медіа-культури)

3.      Віяло методів і технологій: потенціал і “методологічні пастки” (Д. Сильверман)

Література:

 

·        Костенко Н.В. Масова комунікація. // Соціологія: Навч. посібник. За ред. С.О. Макеєва. - К.: “Українська енциклопедія” ім. М.П. Бажана, 1999. – С.153-181.

·        Ковалев Е.М., Штейнберг И.Е. Качественные методы в полевых социологических исследованиях. – М., 1999.

·        Бургос М. История жизни. Рассказывание и поиск себя //Вопросы социологии. – Т.1. – 2, 1992. – С. 123-130

·        Альмодавар Ж.-П. Рассказ о жизни и индивидуальная траектория: сопоставление масштабов анализа // Вопросы социологии. – Т.1. – 2, 1992. – С. 98-105

·        Берто Д., Берто-Вьям И. Семейное владение и семья // Соц.исслед., 1993. – 2. – С.58-67.

·        Филмер П. Об этнометодологии Гарольда Гарфинкеля. //Новые направления в социологической теории. – М., 1978. – С. 328-375.

·        Ван Дейк Т. Язык. Познание. Коммуникация. – М., 1989

·        Дридзе Т.М. Текстовая деятельность в структуре социальной коммуникации. – М., 1984

·        Пропп В.Я. Морфология сказки. – М., 1969

·        Барт Р. Избранные работы. Семиотика. Поэтика. – М., 1989

·        Эко У. Отсутствующая структура. – М., 1998.

·        Методологические и методические проблемы контент-анализа. – М. -
Л., 1973.

·        Коробейников В. С. Редакция и аудитория. Социологический анализ. – М., 1983.

·        Костенко Н.В. Ценности и символы в массовой коммуникации. – Киев, 1993

·        Тернер Р. Сравнительный контент-анализ биографий // Вопросы социологии, 1991. – 1. – С.121-133

·        Holsti O.R. Content Analysis for the Social Sciences and Humanities. – London, Addison-Wesley, 1969.

·        Silverman D. Interpreting Qualitative Data. Methods for Analysing Talk, Text and Interfction. – London: SAGE Publication, 1994.

 

 

Тема 3. НАУКОВІ ПАРАДИГМИ ДОСЛІДЖЕННЯ МЕДІА-КУЛЬТУРИ І МАСОВОЇ КОМУНІКАЦІЇ (4 години)

           

1.      Основні напрямки досліджень медіа-культури і специфіка аналізу текстів.

2.      Структурно-функціональний підхідє

3.      Теорія комунікативної дії Ю. Хабермаса.

4.      Постмодерністська перспектива.

 

Література:

 

·        Рабочая книга социолога – М., 1977

·        Методы сбора информации в социологических исследованиях. Книга 2. – М., 1990

·        Ядов В.А. Социологическое исследование: методология, программа, методы. – М., 1987

·        Социологический справочник. – Киев, 1990

·        Сорокин П. Структурная социология. Глава: Родовая структура социокультурных явлений // Сорокин П. Человек. Цивилизация. Общество. – М., 1992. – С.190-220.

·        Знанецкий Ф. Мемуары как объект исследования // Соц.исслед., 1989. – 1. – С. 106-110.

·        Массовая коммуникация в советском промышленном городе.  Под ред. Б. Грушина– М., 1980.

·        Массовая коммуникация и охрана среды. Опыт социологического исследования. Под редакцией Б. Фирсова и М. Лауристин. – Таллинн. – 1987.

·        Моль А. Социодинамика культуры. – М., 1973.

·        Щепаньский. Я. Элементарные понятия социологии. – М., 1969

·        Пропп В.Я. Морфология сказки. – М., 1969

·        Барт Р. Избранные работы. Семиотика. Поэтика. – М., 1989

·        Эко У. Отсутствующая структура. – М., 1998.

·        Методологические и методические проблемы контент-анализа. – М. -
Л., 1973.

·        Коробейников В. С. Редакция и аудитория. Социологический анализ. – М., 1983.

·        Костенко Н.В. Ценности и символы в массовой коммуникации. – Киев, 1993

·        Тернер Р. Сравнительный контент-анализ биографий // Вопросы социологии, 1991. – 1. – С.121-133

 

Тема 4. ЯКІСНИЙ АНАЛІЗ ДОКУМЕНТАЛЬНИХ ДЖЕРЕЛ

1.      Історія і методологія якісного підходу: від Чикагської школи до Гарфинкеля.

2.      Традиційний якісний аналіз продуктів сучасної медіа-культури: парадокс  чи реальна можливість?

3.      Документальна реєстрація повсякденності в етнометодології: конструювання соціальної реальності (реферативна доповідь)

4.      Соціальний зміст біографії: мемуари, “біографічні методи”, нарратив.

5.      Аналіз життєвих історій у французькій соціологічній традиції: від case study до макро-узагальнень і ревізії концептів (Д. Берто, І. Берто-В’ям, Ж-П. Альмодавар,  М. Бургос)

6.      Якісний аналіз дискусії і “неструктурованих” інтерв'ю: формулювання задач, дизайн рекрутування учасників, обґрунтування технік.

7.      Ціннісний аналіз аудіовізуальної інформації: раціоналізація та іміджі. Специфіка презентації результатів.

8.      Фокус-групи і глибинні інтерв'ю в соціології і дослідженнях ринку. 

 

Література:

 

·        Рабочая книга социолога – М., 1977

·        Методы сбора информации в социологических исследованиях. Книга 2. – М., 1990

·        Ядов В.А. Социологическое исследование: методология, программа, методы. – М., 1987

·        Социологический справочник. – Киев, 1990

·        Сорокин П. Структурная социология. Глава: Родовая структура социокультурных явлений // Сорокин П. Человек. Цивилизация. Общество. – М., 1992. – С.190-220.

·        Знанецкий Ф. Мемуары как объект исследования // Соц.исслед., 1989. – 1. – С. 106-110.

·        Массовая коммуникация в советском промышленном городе.  Под ред. Б. Грушина– М., 1980.

·        Массовая коммуникация и охрана среды. Опыт социологического исследования. Под редакцией Б. Фирсова и М. Лауристин. – Таллинн. – 1987.

·        Моль А. Социодинамика культуры. – М., 1973.

·        Щепаньский. Я. Элементарные понятия социологии. – М., 1969

 

 

             

Тема 5. ФОРМАЛІЗОВАНІ МЕТОДИ АНАЛІЗУ ТЕКСТІВ

1.      Дискурс і дискурсивні практики: сучасні інтерпретаційні версії (Ю. Хабермас, Т. ван Дейк, М. Фуко).

2.      Стратегія комунікатора в структурі новин: методологія ван Дейка. 

3.      “Чистий зміст” чи стислість інформації: інформаційно-цільові версії сучасної комунікації

4.      “Морфологія казки” і телесеріали: структурний аналіз нарратива.

5.      Після структуралізму: аналіз сучасних міфологем і риторика реклами.

 

Література:

 

·        Рабочая книга социолога – М., 1977

·        Методы сбора информации в социологических исследованиях. Книга 2. – М., 1990

·        Ядов В.А. Социологическое исследование: методология, программа, методы. – М., 1987

·        Социологический справочник. – Киев, 1990

·        Сорокин П. Структурная социология. Глава: Родовая структура социокультурных явлений // Сорокин П. Человек. Цивилизация. Общество. – М., 1992. – С.190-220.

·        Знанецкий Ф. Мемуары как объект исследования // Соц.исслед., 1989. – 1. – С. 106-110.

·        Массовая коммуникация в советском промышленном городе.  Под ред. Б. Грушина– М., 1980.

·        Массовая коммуникация и охрана среды. Опыт социологического исследования. Под редакцией Б. Фирсова и М. Лауристин. – Таллинн. – 1987.

·        Моль А. Социодинамика культуры. – М., 1973.

·        Щепаньский. Я. Элементарные понятия социологии. – М., 1969

 

 

 

Тема 6. КОНТЕНТ-АНАЛІЗ: ІСТОРІЯ ТА МЕТОДОЛОГІЯ

1.      Мети і задачі контент-аналізу в соціології. Ціннісний зміст текстів масової комунікації як найбільш релевантна область застосування методу
  1. Обговорення статті Х. Лассуелла “Чому кількісний?” (на основі реферативної доповіді)
  2. Методологія і методика контент-аналізу в концепції О. Холсти.

 

Література:

 

·        Рабочая книга социолога – М., 1977

·        Методы сбора информации в социологических исследованиях. Книга 2. – М., 1990

·        Ядов В.А. Социологическое исследование: методология, программа, методы. – М., 1987

·        Социологический справочник. – Киев, 1990

·        Сорокин П. Структурная социология. Глава: Родовая структура социокультурных явлений // Сорокин П. Человек. Цивилизация. Общество. – М., 1992. – С.190-220.

·        Знанецкий Ф. Мемуары как объект исследования // Соц.исслед., 1989. – 1. – С. 106-110.

·        Массовая коммуникация в советском промышленном городе.  Под ред. Б. Грушина– М., 1980.

·        Массовая коммуникация и охрана среды. Опыт социологического исследования. Под редакцией Б. Фирсова и М. Лауристин. – Таллинн. – 1987.

·        Моль А. Социодинамика культуры. – М., 1973.

·        Щепаньский. Я. Элементарные понятия социологии. – М., 1969

 

 

     Тема 7. ПРОГРАМА І ПРОЦЕДУРА КОНТЕНТ-АНАЛІЗУ

1.      Підготовка проекту контент-аналізу по обраній темі (групове дослідження). Розробка програми емпіричного дослідження, дизайну вибірки, процедури контент-аналізу (категорій, одиниць аналізу й одиниць рахунку).

2.      Контент-аналіз у крос-культурних дослідженнях. Обговорення статті Р. Тернера “Порівняльний аналіз біографій”.

 

Література:

 

·        Рабочая книга социолога – М., 1977

·        Методы сбора информации в социологических исследованиях. Книга 2. – М., 1990

·        Ядов В.А. Социологическое исследование: методология, программа, методы. – М., 1987

·        Социологический справочник. – Киев, 1990

·        Сорокин П. Структурная социология. Глава: Родовая структура социокультурных явлений // Сорокин П. Человек. Цивилизация. Общество. – М., 1992. – С.190-220.

·        Знанецкий Ф. Мемуары как объект исследования // Соц.исслед., 1989. – 1. – С. 106-110.

·        Массовая коммуникация в советском промышленном городе.  Под ред. Б. Грушина– М., 1980.

·        Массовая коммуникация и охрана среды. Опыт социологического исследования. Под редакцией Б. Фирсова и М. Лауристин. – Таллинн. – 1987.

·        Моль А. Социодинамика культуры. – М., 1973.

·        Щепаньский. Я. Элементарные понятия социологии. – М., 1969

 

Тема 8. КОНТЕНТ-АНАЛІЗ: СУЧАСНА ПРАКТИКА ТА ПЕРСПЕКТИВА

           
  1. Презентація й обговорення результатів групових досліджень.
  2. Презентація й обговорення результатів групових досліджень.

 

Література:

 

·        Рабочая книга социолога – М., 1977

·        Методы сбора информации в социологических исследованиях. Книга 2. – М., 1990

·        Ядов В.А. Социологическое исследование: методология, программа, методы. – М., 1987

·        Социологический справочник. – Киев, 1990

·        Сорокин П. Структурная социология. Глава: Родовая структура социокультурных явлений // Сорокин П. Человек. Цивилизация. Общество. – М., 1992. – С.190-220.

·        Знанецкий Ф. Мемуары как объект исследования // Соц.исслед., 1989. – 1. – С. 106-110.

·        Массовая коммуникация в советском промышленном городе.  Под ред. Б. Грушина– М., 1980.

·        Массовая коммуникация и охрана среды. Опыт социологического исследования. Под редакцией Б. Фирсова и М. Лауристин. – Таллинн. – 1987.

·        Моль А. Социодинамика культуры. – М., 1973.

·        Щепаньский. Я. Элементарные понятия социологии. – М., 1969

 

 

6.ОРГАНІЗАЦІЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

 

1.                       Реферат.

(Дана форма самостійної  роботи відображує можливість студентів не лише переказувати чужі думки, а й висловлювати власні. Ця форма передбачає й критичний  аналіз різних точок зору. Обсяг – 10 сторінок. 10 балів).

1 робота за семестр.

2.                       Аналіз  твору мистецтва: роману, віршів, кінофільму тощо.

(Виконуючи цю роботу, студент аналізує антропологічні проблеми того чи іншого твору мистецтва. Обсяг – 5 сторінок.

5 балів). 

2 роботи за семестр.

3.                       Творча робота (есе) на вільну тему.

(При виконанні даної роботи, студент  не лише в теоретичній, а й в образній формі виражає своє ставлення до тої чи іншої проблеми.  2 роботи за семестр.

4.      Написання наукової роботи та виступ з нею на конференції.

(15-18 сторінок. Робота повинна включати в себе план, вступ, 2 частини, висновки та літературу. 15 балів).

1 робота в кінці семестру.

 

 

7. ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАВДАННЯ

 

            Однією з форм індивідуальних завдань є навчальний та науковий реферат.

            Вимоги до написання реферату:

            Реферат – це письмовий твір, в якому повинна бути повністю розкрита тема на базі певної літератури. Основою написання реферату є ретельне вивчення літературних джерел з даної тематики. Автор повнен досконало знати зміст реферату. Реферат повинен складатися з певних частин.

1)      План;

2)      Вступ;

3)      Основна частина;

4)      Висновки;

5)      Використана література (не менше 3-4 джерел).

Обов’язковий захист реферату чи під час семінарського заняття, чи на індивідуальному відпрацюванні з викладачем.

Обяг реферату 10-15 сторінок.

 

Теми рефератів:

 

 

 

8.МЕТОДИКИ АКТИВАЦІЇ ПРОЦЕСУ НАВЧАННЯ

1. З метою активізації процесу навчання пропонується метод креативної дискусії під час лекцій та семінарських занять. Це розвиває творчі здібності студентів, а також вдосконалює здатність до аналізу, порівняння та аргументування своєї точки зору.

2. Ефективною є робота за методикою «альтернативних груп». Викладач пропонує питання з актуальної проблеми, члени однієї групи знаходять аргументи «за», члени другої групи – «проти». Наприкінці робиться резюме лідерами кожної групи. Викладач пропонує свій висновок.

3. Цікавим методом активізації процесу навчання є перегляд художніх фільмів та їх обговорення. Фільми підпираються за темами програми.

4. Семінари – дискусії передбачають обмін думками і поглядами учасників з приводу даної теми, розвивають мислення, виробляють вміння формулювати думки й висловлювати їх, вчать оцінювати пропозиції інших людей, критично підходити до власних поглядів.

5. «Круглий стл» дає можливість обмінятися думками з приводу тієї чи іншої теми, залучаючи знання наукової літератури за темою, що прочитана заздалегідь. 

 

 

9. СИСТЕМА ПОТОЧНОГО І ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ.

 

 

 

Модуль

Контроль знань

 

Кількість балів

Мод.1

Поточний контроль (робота на семінарських заняттях)

25

Самостійна робота студента (виконання індивідуальних завдань)

15

Модульна контрольна робота

10

Всього за 1 модуль                                                      50

Мод.2

 

 

Поточний контроль (робота на семінарських  заняттях)

20

Самостійна робота студента (виконання індивідуальних  завдань)

15

Модульна контрольна робота

15

Всього за 2 модуль                                                     50

Всього за семестр                                                    100

 

Оцінювання рівня знань студентів здійснюється на основі результатів поточного, модульного і підсумкового контролю та іспиту (заліку).

Позитивна оцінка ставиться за умови, якщо студент набрав від 60 до 100 балів відповідно до шкали оцінювання знань.

Якщо студент набрав від 35 до 59 балів, то він складає іспит чи залік, які оцінюються до 25 балів.

Студент, який набрав від 0 до 34 балів, може подати на ім’я декана заяву на повторне вивчення дисципліни і скласти іспит чи залік.

Ліквідація академзаборгованості здійснюється у відповідності із встановленим Вченою радою Академії порядком.

 

 

Оцінювання знань студентів проводиться за національною  шкалою та шкалою ЕСТS таким чином:

 

Рейтингові бали за шкалою Академії

Оцінка за національною шкалою

Оцінка за шкалою ЕСТS

Пояснення оцінки

90 – 100

Відмінно

А

Відмінне виконання лише з незначною кількістю помилок

 

82 – 89

 

 

 

Добре

В

Вище середнього рівня з кількома помилками

75 – 81

С

В загальному вірне виконання з певною кількістю суттєвих помилок

67 – 74

 

 

 

Задовільно

(зараховано)

D

Непогано, але зі значною кількістю недоліків

60 – 66

Е

Виконання задовольняє мінімальним критеріям

35 – 59

Незадовільно

(не зараховано)

FX

З можливістю повторного складання

1 – 34

F

З обов’язковим повторним курсом

 

 

                   Питання до заліку

 

1.      Поняття «документ» у соціологічному дослідженні

2.      Документальні джерела: предмет соціологічного дослідження (поняття «соціальна інформація»)

3.      Документальні джерела: об'єкт соціологічного дослідження (класифікація документів)

4.      Мова документа: соціологічна інтерпретація

5.      Поняття «контекст» у соціологічному дослідженні документів

6.      Проблема надійності соціологічного аналізу текстів.

7.      Тексти масової комунікації як носії інформації про суспільство й об'єкти соціологічного дослідження.

8.      Зміна наукових парадигм в американській і європейській соціології масової комунікації

9.      Сучасні концепції вивчення масової комунікації: структурно-функціональний підхід, постмодерністська перспектива, теорія комунікативної дії)

10.  Методологічна дилема «якісного – кількісного» дослідження текстів

11.  Типи аналізу документів: критерії методичного вибору

12.  Якісний аналіз текстів: мети, задачі, область релевантністи

13.  Аналіз життєвих історій: можливості й обмеження

14.  Суб'єктивна інтерпретація текстів: релевантність і проблема надійності результатів

15.  Аналіз дискурсу: соціологічна версія (фокуса-групи, аналіз висловлень, тексти масової комунікації)

16.  Методи формалізованого аналізу текстів (інформаційно-цільовий підхід, структурний аналіз)

17.  Контент-аналіз: мети, задачі, область релевантністи

18.  Історія контент-аналізу

19.  Вибірка в контент-аналізі

20.  Процедура контент-аналізу. Реалізація програми дослідження

21.  Принципи формування концептуальної схеми контент-аналізу

22.  Операціональна схема контент-аналізу

23.  Одиниці рахунка у формалізованому дослідженні текстів. Вимір змісту.

24.  Процедурні особливості контент-аналізу аудіовізуальних текстів

25.  Обґрунтування надійності результатів контент-аналізу

26.  Соціологічна інтерпретація даних контент-аналізу

27.  Застосування контент-аналізу в соціологічному і гуманітарному дослідженні (вітчизняний і закордонний досвід)

28.  Перспективи використання контент-аналізу в гуманітарній науці

29.  Статус аналізу документів серед методів соціологічного дослідження

30.  Анотація реферативної роботи з теми спецкурсу (практичне завдання)

31. Ф. Знанецький про методологію дослідження «фактів культури»

32. Стаття Р. Тернера «Порівняльний контент-аналіз біографій»

 

 

 

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ :

 

  1. Рабочая книга социолога – М., 1977.
  2. Методы сбора информации в социологических исследованиях. Книга 2. – М., 1990.
  3. Ядов В.А. Социологическое исследование: методология, программа, методы. – М., 1987
  4. Социологический справочник. – Киев, 1990
  5. Сорокин П. Структурная социология. Глава: Родовая структура социокультурных явлений // Сорокин П. Человек. Цивилизация. Общество. – М., 1992. – С.190-220.
  6. Знанецкий Ф. Мемуары как объект исследования // Соц.исслед., 1989. – 1. – С. 106-110.
  7. Массовая коммуникация в советском промышленном городе.  Под ред. Б. Грушина– М., 1980.
  8. Массовая коммуникация и охрана среды. Опыт социологического исследования. Под редакцией Б. Фирсова и М. Лауристин. – Таллинн. – 1987.
  9. Моль А. Социодинамика культуры. – М., 1973.
  10. Щепаньский. Я. Элементарные понятия социологии. – М., 1969
  11. Костенко Н.В. Масова комунікація. // Соціологія: Навч. посібник. За ред. С.О. Макеєва. - К.: “Українська енциклопедія” ім. М.П. Бажана, 1999. – С.153-181.
  12. Ковалев Е.М., Штейнберг И.Е. Качественные методы в полевых социологических исследованиях. – М., 1999.
  13. Бургос М. История жизни. Рассказывание и поиск себя //Вопросы социологии. – Т.1. – 2, 1992. – С. 123-130
  14. Альмодавар Ж.-П. Рассказ о жизни и индивидуальная траектория: сопоставление масштабов анализа // Вопросы социологии. – Т.1. – 2, 1992. – С. 98-105
  15. Берто Д., Берто-Вьям И. Семейное владение и семья // Соц.исслед., 1993. – 2. – С.58-67.
  16. Филмер П. Об этнометодологии Гарольда Гарфинкеля. //Новые направления в социологической теории. – М., 1978. – С. 328-375.
  17. Ван Дейк Т. Язык. Познание. Коммуникация. – М., 1989
  18. Дридзе Т.М. Текстовая деятельность в структуре социальной коммуникации. – М., 1984
  19. Пропп В.Я. Морфология сказки. – М., 1969
  20. Барт Р. Избранные работы. Семиотика. Поэтика. – М., 1989
  21. Эко У. Отсутствующая структура. – М., 1998.
  22. Методологические и методические проблемы контент-анализа. – М. -
    Л., 1973.
  23. Коробейников В. С. Редакция и аудитория. Социологический анализ. – М., 1983.
  24. Костенко Н.В. Ценности и символы в массовой коммуникации. – Киев, 1993
  25. Тернер Р. Сравнительный контент-анализ биографий // Вопросы социологии, 1991. – 1. – С.121-133
  26. Holsti O.R. Content Analysis for the Social Sciences and Humanities. – London, Addison-Wesley, 1969.
  27. Silverman D. Interpreting Qualitative Data. Methods for Analysing Talk, Text and Interfction. – London: SAGE Publication, 1994.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 
НовостиВсе новости
10.06.2017
Уважаемые коллеги!
В Институте философии
НАН Украины состоится
методологический семинар
"ФИЛОСОФСКАЯ АНТРОПОЛОГИЯ
КАК МЕТААНТРОПОЛОГИЯ"
Тема для обсуждения:
"ВОЛЯ К ВЛАСТИ:
КОНСТРУКТИВНЫЕ И
ДЕСТРУКТИВНЫЕ ПРОЯВЛЕНИЯ" 

Руководитель семинара –

доктор философских наук, профессор

НАЗИП ХАМИТОВ

 

 

Запись
семинара

Обсудить 
на форуме

 
10.06.2017
Уважаемые коллеги!
В Институте философии
НАН Украины 9 июня 2017 года (пятница),
 в 16:00 состоится
методологический семинар
"ФИЛОСОФСКАЯ АНТРОПОЛОГИЯ
КАК МЕТААНТРОПОЛОГИЯ"
Тема для обсуждения:
"Я И ЧУЖОЙ: КСЕНОФОБИЯ
В БЫТИИ СОВРЕМЕННОГО ЧЕЛОВЕКА" 

Руководитель семинара –

доктор философских наук, профессор

НАЗИП ХАМИТОВ

 

 

Запись
семинара

Обсудить 
на форуме

 
10.06.2017
Друзья!
Кафедра философской
антропологии Факультета философского
образования и науки
НПУ им. М.Драгаманова
продолжает работу литьературной
студии: 
«ФИЛОСОФСКОЕ ИСКУССТВО:
эссе, афоризмы, проза, поэзия»,
Очередное мероприятие
состоится
 20 апреля 2017 г.,
в 15.00 (кафедра философской
антропологии НПУ Драгоманова,
ул. Тургеневская,
8/14, аудитория 14-11). 
Вход свободный.)

 

 
18.04.2017
Уважаемые коллеги!
В Институте философии
НАН Украины
ул.Трехсвятительская 4, 3 этаж, 
зал заседаний Ученого совета 
14 апреля 2017 года (пятница), 
в 16:00 состоится
методологический семинар
"ФИЛОСОФСКАЯ АНТРОПОЛОГИЯ
КАК МЕТААНТРОПОЛОГИЯ"
Тема для обсуждения:
"ВОЛЯ К ИННОВАЦИЯМ И СОПРОТИВЛЕНИЕ ТРАДИЦИЙ" 

Руководитель семинара –

доктор философских наук, профессор

НАЗИП ХАМИТОВ

 

 

Запись
семинара

Обсудить 
на форуме

 
11.03.2017
Уважаемые коллеги!
В Институте философии
НАН Украины
ул.Трехсвятительская 4, 
3 этаж, зал заседаний Ученого совета 
10 марта 2017 года (пятница),
 в 16:00
состоится методологический семинар
"ФИЛОСОФСКАЯ АНТРОПОЛОГИЯ
КАК МЕТААНТРОПОЛОГИЯ"
Тема для обсуждения:
"СТРАХ И ВЕРА В ЖИЗНИ СОВРЕМЕННОГО ЧЕЛОВЕКА" 

Руководитель семинара –

доктор философских наук, профессор

НАЗИП ХАМИТОВ

 

 

Запись
семинара

Обсудить 
на форуме

 
22.01.2017
30 декабря 2016 года (пятница),
в 18:00 на телеканале ЦК (КГР ТРК)
в программе

"ИСКУССТВО ЖИЗНИ
С НАЗИПОМ ХАМИТОВЫМ"
обсуждается тема:
«ХАРИЗМАТИЧЕСКИЙ ЛИДЕР
В КРИЗИСНОМ ОБЩЕСТВЕ:
СПАСЕНИЕ ИЛИ ОПАСНОСТЬ?»

Гость программы –

доктор философских наук,

профессор

ИРИНА СТЕПАНЕНКО

Запись
программы

Обсудить 
на форуме

 
06.01.2017
23 декабря 2016 года (пятница),
в 18:00 на телеканале ЦК (КГР ТРК)
в программе

"ИСКУССТВО ЖИЗНИ
С НАЗИПОМ ХАМИТОВЫМ"
обсуждается тема:
«БОРЬБА С ПЛАГИАТОМ
В ГУМАНИТАРНОЙ СФЕРЕ:
ИМИТАЦИЯ И РЕАЛЬНОСТЬ»

Гость программы –

доктор культорологии,

профессор

ЕВГЕНИЯ БИЛЬЧЕНКО

Запись
программы

Обсудить 
на форуме

 
17.12.2016
Уважаемые коллеги!
В Институте философии
НАН Украины
ул.Трехсвятительская 4, 
3 этаж, зал заседаний Ученого совета 
9 декабря 2016 года (пятница),
 в 15:00
состоится методологический семинар
"ФИЛОСОФСКАЯ АНТРОПОЛОГИЯ
КАК МЕТААНТРОПОЛОГИЯ"
Тема для обсуждения:
"ПРОБЛЕМА ДОСТОИНСТВА УЧЕНОГО" 

Руководитель семинара –

доктор философских наук, профессор

НАЗИП ХАМИТОВ

 

 

Запись
семинара

Обсудить 
на форуме

 
13.12.2016
9 декабря 2016 года (пятница),
в 18:00 на телеканале ЦК (КГР ТРК)
в программе

"ИСКУССТВО ЖИЗНИ
С НАЗИПОМ ХАМИТОВЫМ"
обсуждается тема:
«ПРОБЛЕМА ДОСТОИНСТВА
УЧЕНОГО В СОВРЕМЕННОЙ
УКРАИНЕ»

Гость программы –

доктор философских наук,

профессор

ОЛЬГА ГОМИЛКО

Запись
программы

Обсудить 
на форуме

 
 
01.12.2016
2 декабря 2016 года (пятница),
в 18:00 на телеканале ЦК (КГР ТРК)
в программе

"ИСКУССТВО ЖИЗНИ
С НАЗИПОМ ХАМИТОВЫМ"
обсуждается тема:
«ДОВЕРИЕ И НАДЕЖНОСТЬ
В СОВРЕМЕННОМ МИРЕ»

Гость программы –

доктор философских наук

ЛЮДМИЛА ШАШКОВА

(повтор программы) 

Запись
программы

Обсудить 
на форуме