Ассоциация философского искусства

Ассоциация Философского Искусства

ГлавнаяОб АссоциацииФилософияАфоризмотерапияДайджестыФорум
Мир в дайджестах Мир в дайджестах

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ,
МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
АКАДЕМІЯ МУНІЦИПАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ
Кафедра соціальних дисциплін

ЗАТВЕРДЖЕНО
Проректор з науково-педагогічної роботи
_________________ Т.В. Іванова
“_____” ______________ 2009р.

 

РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

Дисципліни “Культурологія”

для спеціальностей

6.030601“Менеджмент”
6.030508 “Фінанси і кредит”
6.030509 “Облік і аудит”
6.050202 “Автоматизація та комп’ютерно – інтегровані технології”
6.030402 “Правознавство”
6.030101 “Соціологія”
6.030504 “Економіка підприємства”
6.030102 ”Психологія”
денної та заочної форми навчання


УХВАЛЕНО:
На засіданні кафедри соціальних дисциплін
протокол № _______ від ________________
Завідувач каф. _______________ Крилова С.А.
Погоджено:
Зав. навчально -
методичним відділом _______________ Л.Ю. Бородінова



Київ – 2009р.
 

Автор – укладач: Коробко О.М., кандидат педагогічних наук, доцент.

Рецензенти:
Савенкова Л.О., доктор педагогічних наук, професор, КНЕУ.

6.030601“Менеджмент”
6.030508 “Фінанси і кредит”
6.030509 “Облік і аудит”
6.050202 “Автоматизація та комп’ютерно – інтегровані технології”
6.030402 “Правознавство”
6.030101 “Соціологія”
6.030504 “Економіка підприємства”
6.030102 ”Психологія”

денної та заочної форми навчання


ЗМІСТ

1. Вступ-----------------------------------------------------------------------------------3
2. Навчально – тематичний план----------------------------------------------------4
3. Зміст дисципліни за модулями і темами--------------------------------------11
4. Плани лекцій------------------------------------------------------------------------22
5. Плани семінарських занять-------------------------------------------------------25
6. Організація самостійної роботи студентів.-----------------------------------28
7. Індивідуальні завдання.-----------------------------------------------------------37
8. Теми рефератів.---------------------------------------------------------------------46
9. Методика активізації процесу навчання.--------------------------------------49
10. Контрольні роботи для студентів заочної форми навчання.-------------49
11. Система поточного і підсумкового контролю.------------------------------55
12. Питання до заліку, іспиту.-------------------------------------------------------63
13. Список літератури (основна, додаткова, нові літературні видання
 
ВСТУП
«Культурологія», як складова блоку соціогуманітарних дисциплін, є обов’язковим предметом, що вивчається в вищих навчальних закладах України. Курс розрахований на один семестр.
Предметом «Культурології» як навчальної дисципліни є сутність, людське значення культури, закономірності її існування та розвитку.
«Культурологія» покликана дати культурологічну освіту студентам, мета якої
•    в підготовці молоді до адекватної особистісної орієнтації в сучасному світі;
•    у сприянні загальнокультурної самоідентифікації; усвідомлення свого права на самореалізацію та самовираження в поліфонічному просторі культури;
•    у формуванні у студентів – майбутніх фахівців - вмінь орієнтуватися в культурному середовищі сучасного суспільства та використовувати культурологічний підхід до аналізів процесів духовного та соціального життя;
•    у розвитку здібностей та стійких орієнтацій на міжкультурне спілкування, діалог з представниками інших культур на основі поваги, взаєморозуміння та духовного взаємозбагачення.
Серед завдань, що постають з мети культурологічної освіти і потребують розв’язання, наступні:
•    сформувати у студентів усвідомлення пріоритетної ролі культури в суспільному розвитку, значення культурології в системі гуманітарного знання;
•    сформувати уявлення студентів про багатоманітність і самоцінність різних культур, характерні риси сучасної світової культури та культурологічний зміст глобальних проблем сучасності;
•    розкрити специфіку української культури як складової світового культурного процесу;
•    зорієнтувати в осяганні розмаїтої палітри мистецької творчості в контексті культурно-історичних епох;
•    сформувати установки на систематичну культурологічну самоосвіту як фактор культурного самовдосконалення;
•    розвинути духовно-творчий потенціал студентів, їх здатність до культуротворчої самореалізації в майбутній професії та суспільстві.
Програмою курсу «Культурологія» передбачено вивчення основних питань теорії культури – теоретичний блок: предмет, основні поняття культурології, структура та функції культури, основні школи та концепції культурології; історичний блок – історія світової та української культури: розвиток світової культури від давніх цивілізацій до наших днів із висвітленням найвидатніших культурних досягнень; історичний та актуальний зрізи розвитку української культури у її взаємозв’язках зі світовою культурою
Навчально – тематичний план дисципліни.

Навчальний план дисципліни.

Для спеціальностей:
6.030601“Менеджмент”
6.030508 “Фінанси і кредит”
6.030509 “Облік і аудит”
6.050202 “Автоматизація та комп’ютерно –  інтегровані технології”
6.030402 “Правознавство”
6.030101 “Соціологія”
6.030504 “Економіка підприємства”
6.030102 ”Психологія”

денної та заочної форми навчання


 

 

 

Форма навчання

Нормативні дані

Курс

Спеціальність

Семестри

Лекції

(год.)

Практичні

(семінари)

(год.)

Самостійна робота

Інд. Робота

Модульний

контроль

Заліки, іспит

Всього годин

Денна

Факультет менеджменту

2

1

1

М

Соц

Пс

3

1

1

18

36

36

16

18

18

20

40

40

-

12

12

+

+

+

3

1

1

54

108

108

Економічний факультет

1

1

2

ОА

Ф

ЕП

2

2

1

16

18

18

16

16

18

33

29

20

32

7

14

+

+

+

2

2

1

99

72

72

Факультет міського господарства

1

АІ

1

18

18

9

9

+

1

54

 

Юридичний факультет

2

Ю

4

18

16

28

28

+

4

90

Заочна

Факультет менеджменту

1,2

 

М

 

2,3

 

6

 

4

 

44

 

 

 

3

 

54

 

Економічний факультет

1

1

ОА

Ф

1,2

1,2

4

6

4

4

91

62

 

 

2

2

99

72

Факультет міського господарства

1

АІ

1

 

6

 

6

 

42

 

 

 

1

 

54

 

Юридичний факультет

2

Ю

3,4

8

4

78

 

+

4

90

 



Навчально – тематичний план дисципліни.

Денна форма навчання.
Факультети:
Міського господарства (АІ)
Менеджменту (М)

Теорія культури.

Модуль 1.

Теми

Лекції

Семінари

1.

Культура як предмет культурології.

2

2

2.

Основні напрями і школи в культурології.

2

1

3.

4.

Культура і цивілізація.

Культура і суспільство.

2

1

5.

Культура і особистість.

-

1

6.

Захід і Схід як категорії культурології.

-

-

7

Культурні регіони.

 

 

Історія культури.

Модуль 2.

8.

Культура первісного суспільства.

-

1

9.

Культура Стародавнього світу.

2

2

10.

Культура Середньовіччя: Європа, Візантія. Культура Київської Русі.

2

2

11.

Культура західноєвропейського Відродження та ідеї Ренесансу в Україні.

2

2

12.

Культура доби Бароко та Просвітництва.

2

2

13.

Європейська та українська культури ХІХ –початку ХХ століття.

2

2

14.

Українська культура в загальносвітовому контексті ХХ століття.

2

2

15.

Актуальні проблеми сучасної культури.

-

-

ВСЬОГО

18

18

 

 

Навчально - тематичний план дисципліни.

Денна форма навчання.
Соціологія (Соц.)
Психологія (Пс.)

Теорія культури.

Модуль 1.

Теми

Лекції

Семінари

1.

Культура як предмет культурології.

2

2

2.

Основні напрями і школи в культурології.

2

1

3.

4.

Культура і цивілізація.

Культура і суспільство.

2

1

5.

Культура і особистість.

2

1

6.

Захід і Схід як категорії культурології.

2

 

7

Культурні регіони.

2

 

Історія культури.

Модуль 2.

8.

Культура первісного суспільства.

2

1

9.

Культура Стародавнього світу.

2

2

10.

Культура Середньовіччя: Європа, Візантія, ісламський світ. Культура Київської Русі.

4

2

11.

Культура західноєвропейського Відродження та ідеї Ренесансу в Україні.

4

2

12.

Культура доби Бароко та Просвітництва.

2

2

13.

Європейська та українська культури ХІХ –початку ХХ століття.

4

2

14.

Українська культура в загальносвітовому контексті ХХ століття.

4

2

15.

Актуальні проблеми сучасної культури.

2

-

ВСЬОГО

36

18

 

 

 
Навчально – тематичний план дисципліни.

Денна форма навчання.
Факультети:
Економічний (ФК)

 

Теорія культури.

Модуль 1.

Теми

Лекції

Семінари

Культура як предмет культурології.

2

2

Основні напрями і школи в культурології.

2

1

Культура і цивілізація.

Культура і суспільство.

2

1

Культура і особистість.

-

1

Захід і Схід як категорії культурології.

-

-

Культурні регіони.

 

 

Історія культури.

Модуль 2.

Культура первісного суспільства.

-

1

Культура Стародавнього світу.

2

2

Культура Середньовіччя: Європа, Візантія. Культура Київської Русі.

2

2

Культура західноєвропейського Відродження та ідеї Ренесансу в Україні.

2

2

Культура доби Бароко та Просвітництва.

2

2

Європейська та українська культури ХІХ –початку ХХ століття.

2

2

Українська культура в загальносвітовому контексті ХХ століття.

2

2

Актуальні проблеми сучасної культури.

-

-

ВСЬОГО

18

18

 

Навчально – тематичний план дисципліни.
Денна форма навчання.
Факультети:
Економічний (ОА)

Теорія культури.

Модуль 1.

Теми

Лекції

Семінари

1.

Культура як предмет культурології.

1

1

2.

Основні напрями і школи в культурології.

2

1

3.

4.

Культура і цивілізація.

Культура і суспільство.

2

1

5.

Культура і особистість.

-

1

6.

Захід і Схід як категорії культурології.

-

-

7

Культурні регіони.

 

 

Історія культури.

Модуль 2.

8.

Культура первісного суспільства.

-

1

9.

Культура Стародавнього світу.

1

1

10.

Культура Середньовіччя: Європа, Візантія. Культура Київської Русі.

2

2

11.

Культура західноєвропейського Відродження та ідеї Ренесансу в Україні.

2

2

12.

Культура доби Бароко та Просвітництва.

2

2

13.

Європейська та українська культури ХІХ –початку ХХ століття.

2

2

14.

Українська культура в загальносвітовому контексті ХХ століття.

2

2

15.

Актуальні проблеми сучасної культури.

-

-

ВСЬОГО

16

16

 

Навчально – тематичний план дисципліни.
Денна форма навчання.
Факультети:
Економічний (ЕП)


Теорія культури.

Модуль 1.

Теми

Лекції

Семінари

Культура як предмет культурології.

2

1

Основні напрями і школи в культурології.

2

1

Культура і цивілізація.

Культура і суспільство.

2

2

Культура і особистість.

-

2

Захід і Схід як категорії культурології.

-

-

Культурні регіони.

 

 

Історія культури.

Модуль 2.

Культура первісного суспільства.

-

1

Культура Стародавнього світу.

2

1

Культура Середньовіччя: Європа, Візантія. Культура Київської Русі.

2

2

Культура західноєвропейського Відродження та ідеї Ренесансу в Україні.

2

2

Культура доби Бароко та Просвітництва.

2

2

Європейська та українська культури ХІХ –початку ХХ століття.

2

2

Українська культура в загальносвітовому контексті ХХ століття.

2

2

Актуальні проблеми сучасної культури.

-

-

ВСЬОГО

18

18

 


Навчально – тематичний план дисципліни.

Заочна форма.
Факультети:
Менеджменту
Економічний
Юридичний
Міського господарства

Теорія культури.

Модуль 1.

Теми

Лекції

Семінари

1.

Культура як предмет культурології.

2

-

2.

Основні школи та концепції культурології.

-

1

3.

4.

Культура і цивілізація.

Культура і суспільство.

2

1

5.

Культура і особистість.

-

-

6.

Захід і Схід як категорії культурології.

-

 

Історія культури.

Модуль 2.

7.

Культурні регіони.

-

-

8.

Культура  первісного суспільства.

-

-

9.

Культура Стародавнього світу.

2

-

10.

Культура Середньовіччя: Європа, Візантія. Культура Київської Русі.

-

2

11.

Культура західноєвропейського Відродження та ідеї Ренесансу в Україні.

-

-

12.

Культура доби Бароко та Просвітництва.

-

-

13.

 Європейська та українська культури ХІХ –початку ХХ століття.

-

-

14.

Українська культура в загальносвітовому контексті ХХ століття.

2

-

15.

Актуальні проблеми сучасної культури.

-

-

ВСЬОГО

8

4

 

 

 
Зміст дисципліни за модулями і темами.

Теорія культури. Модуль 1.

Тема 1. Культура як предмет культурології.
Культурологія: гуманітарна наука про сутність, закономірності існування та розвитку, людське значення та способи осягання культури. Предмет культурології: генеза, функціонування та розвиток культури як специфічно–людського способу буття. Об’єкт культурології: культурні аспекти різних галузей життя суспільства; з’ясування досягнень та особливостей культурно-історичних типів; аналіз різноманітних процесів і тенденцій в соціально–культурному середовищі. Завдання культурології: побудова «генетики» культури для пояснення історико-культурного процесу, можливостей його прогнозування та в перспективі управління ним.
Формування та розвиток культурологічних теорій під впливом соціології, антропології, політології, філософії, історії та ін. Генетичний зв’язок культурології з філософією історії та філософією культури. Філософський характер та статус культурології. Філософія культури як методологія культурології. Теорія культури, історія культури та прикладна культурологія в складі культурології.  Близькість прикладної культурології до соціології культури.
Специфіка культурології: інтегративний характер, центрованість на бутті та діяльності людини і суспільства як цілісних феноменів; спрямованість на створення загальної теоретичної бази, узагальнюючої моделі культури для соціально-гуманітарних досліджень. Специфіка виділення предмету в культурологічному дослідженні. Методи культурологічних досліджень. Єдність пояснення та розуміння як метод культурології. Культурологія як здійснення діалогу культур.
Культурологія як базова навчальна дисципліна, фундамент гуманітаризації сучасної вищої школи. Основи теорії культури та історії культури як ії складові.
Еволюція поглядів на культуру. Етимологія слова «культура». Існування подібних понять на ранніх етапах історичного розвитку: жень, дхарма, пайдейя. «Культ» та культура як ознака особистої досконалості в епоху Середньовіччя; активізація інтелектуального та творчого потенціалу людини в добу Ренесанса. Перетворення лексеми «культура» в європейській теоретичній термінології на самостійне поняття (ХVIІI ст). Культура як феномен духовного порядку в європейській думці Нового часу.
Культура як предмет пізнання з моменту виникнення філософії та оформлення культурології як специфічної сфери гуманітарного знання в Новому часі: концепція Дж.Віко, Й.Г. Гердера, Г.В.Ф.Гегеля. Зведення змісту культурно-історичного процесу до розвитку людського розуму в просвітницьких концепціях культури ХVIII ст. І.Кант: ідея моральності людини та суспільства як найвищий прояв людської культури - «щоб закон був не тільки правилом, але й мотивом вчинків». Ідея естетичного подолання суперечностей дійсності як головне завдання в ідеології німецького романтизму (Шлегелі, Новаліс, Л.Тік). Гегелівська концепція людини, людської культури та історії як кульмінація раціоналістичної концепції Просвітництва.
Вплив на становлення та розвиток культурології праць В.Дільтея, Г.Ріккерта, Е.Касирера. Основні ідеї та концепції культурології ХХ ст., що пов’язані з іменами З. Фройда, К. Юнга, М. Бердяєва, Е. Фромма, М.Вебера, К. Ясперса, М. Гайдегера, Ж.-П.Сартра, Х. Ортега-і-Гасета, К. Леві-Строса, М. Бубера та ін.
Поняття та сутність культури. Семантична та змістовно-теоретична багатоманітність визначення поняття «культура»; різноманітність сфер вживання; багатогранність та поліфункціональність. Буденні уявлення людей про культуру. Релігійні та світські ракурси проблеми сутності культури.
Мова як соціальне явище, основний засіб передачі культури. Класифікація визначень поняття «культура»: описові, історичні, нормативні, ціннісні, психологічні. Антропологічний, соціологічний, філософський підходи.
Поліваріантність розуміння поняття «культура» відповідно до його універсальності: зріз суспільного життя, соціальний інститут, характеристика рівня розвитку особистості, система суспільних регулятивних норм, механізм трансляції досвіду, феномен само-детермінації тощо. Концептуальні підходи до осмислення культури: ціннісний (аксіологічний), дезаксіологічний, семіотичний, інформаційний, гуманістичний, технологічний тощо.
Культура як людський спосіб буття. Людина як творець та створіння культури. Культура і творчість як креативна активність; культура як смисловий світ людини, міра людського в людині та суспільстві. Артефакти культури. Діалектичний зв’язок між природою, людиною та культурою. Закон розвитку та функціонування культури. Традиційний і новаторський рівні культури.
Культурний простір та його структура. Тривимірна модель культури. Духовна, соціальна та технологічна культура: їх зміст та особливості.
Культурні форми ті їх властивості. Ментальне поле культури.

Тема 2. Основні напрями і школи в культурології.
Леслі Алвін Уайт (1900 – 1975), “батько культурології” та його праці.
Основні напрями в культурології: суспільно-історичний, натуралістичний, соціологічний, символічний. Суспільно-історична школа: класичні традиції (Кант, Гегель, Гумбольдт). Представники: О.Шпенглер, А.Тойнбі, М.Данилевський. Концепції циклічного розвитку культури. Натуралістична школа: підкреслення біологічної обумовленості людської поведінки, діяльності та її продуктів. Соціальний дарвінізм, фрейдизм, етологія та “функціональна теорія культури” (Б.Малиновський). Представники: З. Фройд, К.-Г. Юнг, Б. Малиновський. Засновник етології К. Лоренц та інші вчені–біологи. Теорія “інстинктивних основ людської культури”. Соціологічна школа: в центрі уваги напряму – суспільство, його структура та соціальні інститути. Представники: Т.С.Еліот, теорія „культурних еліт”; П.О. Сорокін. А.Вебер: теорія розподілу історії на три взаємопов’язаних, але різних процеси: соціальний, цивілізаційний та культурний; ірраціональний рух культури, творцем якої є духовно-інтелектуальна еліта. Т.Парсонс, представник структурно-функціонального напрямку в соціології та його теорія культури. Культура як результат суспільно-обумовлених дій на рівні двох систем: соціальної та власне культурної. Символічна школа як найбільш впливова сучасна наукова школа, що склалася в результаті розвитку засобів масової інформації. Представники: Ернст Касирер, німецький філософ, автор “Філософії символічних форм”, підхід з позиції семіотики. Мова, наука, мистецтво, релігія, міфи як складові символічного кола, в якому живе людина; людина – “символічна тварина”. Клод Леві-Строс, французький етнограф і соціолог, основоположник структурної антропології.

Тема 3. Культура і цивілізація.
Етимологія слова “цивілізація”. Історія та логіка взаємовідносин між цивілізацією та культурою. Багатозначність тлумачення поняття “цивілізація”.
Введення терміну “цивілізація” французькими просвітниками для позначення громадянського суспільства з пануванням свободи, справедливості та правового устрою. Поступове формування (Новий та Новітній час) уявлень про культуру як духовний зміст цивілізації; розбіжність понять. Трактовка культури як “духовної наповненості” цивілізації в концепції П.Сорокіна.
Типологія цивілізацій. Критерії розподілу цивілізацій за пануючим типом господарської діяльності – землеробські та індустріальні, або приморські та континентальні (європейська цивілізація); за принципом природно-географічного середовища та наявності взаємодії з іншими цивілізаціями – “відкриті” та “закриті”, або інтровертні та екстравертні.
Риси соціально-економічної еволюції як основа типології.
Два типи цивілізаційного розвитку людства – традиційний та техногенний. Захід і Схід: неповторні шляхи розвитку. Глобальна (світова), національна та регіональна цивілізація. Суперечлива єдність цивілізації і культури в історії людства. Культура як духовний вимір цивілізації, її духовна основа та фундамент людської історії; сукупність духовних можливостей суспільства. Цивілізація як система засобів функціонування та вдосконалення людини та суспільства; результат функціонування культури, засіб та умови її зміни. Дві складові цивілізації: науково-технічна та соціально-правова. Відносний характер протиріч між культурою і цивілізацією. Моральна індиферентність цивілізації. Інформаційне суспільство і цивілізація.

Тема 4. Культура і суспільство.
Нерозривна єдність природи, культури та суспільства в природно-історичному та культуротворчому процесі життєдіяльності суспільства. Нетотожність культури і суспільства, культурного і соціального розвитку. Взаємодія культури з іншими системами саморегуляції в суспільстві; амбівалентність регулятивів культури. Культура як специфічний зміст суспільства; показник людяності суспільства, гуманістична сторона суспільних відносин; основа консенсусу та інтеграції. Цінності в духовному житті суспільства. Ядро культури як соціогенетичний код, серединна (традиційна, домінуюча) культура. Ціннісні орієнтації. Специфічна культура: маргінальна; субкультура та контркультура.
Соціальні функції культури. Динаміка культури. Типи культурної динаміки: фазовий, або етапний (реформа, трансформація, революція як види соціокультурних перетворень); циклічний та інверсійний типи. Типові ситуації взаємовідносин культури та суспільства. Характер культурних змін та вплив на суспільство: збагачення культури, занепад, культурна криза, культурний застій; аномія та соціокультурна деградація. Класифікація суспільств на традиційні та сучасні. Новаторство як базисна цінність сучасного суспільства. Культурна мотивація соціальних змін в постмодерністських концепціях: “Там, де раніше було „суспільство”, стала „культура” (Г.Берлінг).
Масова та елітарна культура. Термін “масова культура” як найбільш відповідний до індустріального періоду; “постіндустріальне суспільство” та, відповідно, “культура постмодернізму”, або “епоха постмодерну”.
Культурна ідентифікація як процес досягнення ідентичності, ототожнення та пристосування в культурі. Світова культура та етнічна самоідентифікація культур. Місце української культури в контексті світової. Діалектика національного та загальнолюдського в культурі. Етноцентризм; культурний релятивізм; ксенофобія. Українська національна ідентифікація. Етнонаціональна політика України. Національна культура в умовах зростання національно-культурної ідентичності. Ідея рівноправності культур.
Тема 5. Культура і особистість.
Нерозривна єдність культури і особистості. Два аспекти проблеми взаємовідносин: культура формує певний тип особистості; особистість відтворює, змінює та відкриває нове в культурі. Особистість: людина як унікальне “Я”, суб’єкт творчості та свободи, здатна до перетворення світу та самої себе.
Культура як загальний спосіб самореалізації особистості. Екзистенційне начало особистості: свободний дух, спрямований на творчу переробку культури. Сфера моралі як загальне вираження особистого буття. Совість як специфічний спосіб моральної регуляції: виражає духовну свободу особистості, її автономію від зовнішньої доцільності; “Людина ... існує як ціль сама по собі” (Кант).
Поняття „життєвого сценарію” (Е.Берн). Сценарії та культура діяльності. Культура мислення. Культура спілкування, її аспекти: зовнішній, ритуальний, „етикетний”; внутрішній, соціально-психологічний („внутрішня культура”). Види спілкування. Кохання як вид інтимного спілкування. Культура навчання, культура праці, художня соціалізація особистості та її два аспекти: власне художня соціалізація та персоналізація.
Стиль у культурі. Життєвий культурний стиль. Типологія “життєвих форм” німецького філософа Едуарда Шпрангера відповідно до основних альтернативних напрямів ціннісних орієнтацій: теоретична людина, економічна людина, естетична людина, суспільна (соціальна) людина, владна ( політична) людина, релігійна людина.
Напрям “культура – і – особистість” як “психологічна антропологія” та його основна проблематика (Р. Бенедикт, М. Мід, К. Клаксон та ін.).
Самореалізація особистості в світі повсякденної культури.

Тема 6. Захід і Схід як категорії культурології.
Захід і Схід як історико-культурні поняття культурології. Західна культура: християнський світ, Європа; культурно-історична традиція, що зародилась в басейні Егейського моря на основі Крито-мікенської культури. Фактори розвитку західної цивілізації: давньогрецька філософія та християнство.
Розуміння західної культури в сучасній культурологічній думці: традиційна європоцентристська формаційно-історична концепція; західна культура як одна з багатьох локальних рівноцінних культурних спільностей; як цивілізація-відхилення від загальних людських норм. Загальні риси західної культури: пріоритет розумного, раціонального, сцієнтизм, активне техніко-технологічне перетворення світу, динамізм, інновативність, індивідуалізм тощо. Винаходи західної культури: лібералізм, ринок, політичний плюралізм, демократія тощо. Розвиток західної культури як комплексу окремих народів і держав (Північна Америка та ін.).
Схід: китайська, індо-буддійська та арабо-ісламська цивілізації як три „гігантські структури”. Зародження перших цивілізацій на Сході. Схід: термін для визначення традиційних суспільств і традиційних культур. Загальні риси: духовність, ірраціоналізм, містицизм, колективізм. Принципова єдність східної культури: відсутність панівної ролі приватної власності; релігія як основа світогляду; консервативність видів діяльності, їх засобів та цілей; традиції, міфи, канонізовані стилі мислення як основна культурна ідея; східна людина як частка природи. Сучасні тенденції у відношеннях між Сходом і Заходом.


Тема 7. Культурні регіони.
Регіональна культура як надетнічна культура, що складається та існує протягом довгого історичного періоду в певному географічному ареалі. Природні та кліматичні умови (їх однаковість) географічного регіону як чинник встановлення стійких економічних, політичних і духовних взаємозв’язків між народами, що його населяють; утвердження в них загальних форм життя та звичаїв. Утворення подібних рис в культурах, що визначають специфіку даної регіональної культури. Зіткнення культур або їх асиміляція як чинник змін в ареалі розповсюдження регіональної культури. Культурні регіони: Далекосхідний та Індійський (культура Китаю, Японії, культура Індії); Арабо-мусульманський або Близькосхідний культурний регіон; Тропічно-африканський або Африканський культурний регіон; Латиноамериканський культурний регіон; Північноамериканський культурний регіон: культура США, культура Канади; Європейський культурний регіон.

Історія культури. Модуль 2.


Тема 8. Культура первісного суспільства.
Генезис культури. Історична еволюція людства. Особливості первісної культури. Ритуал та його функції у первісному суспільстві. Виникнення писемності. Синкретизм мислення первісної людини. Міфологічна свідомість. Анімізм. Магія, міфологія та релігія. Шамани, чаклуни та знахарі. Релігійно-художній комплекс. Виникнення мистецтва та його функції.

Тема 9. Культура Стародавнього світу.
Культура цивілізацій Стародавнього Сходу. Культура Стародавнього Єгипту. Особливості світосприймання єгиптян: релігія, магія, міфологія. Заупокійний культ. Теократичний характер влади фараона. Повсякденне життя єгиптян за часів великих фараонів. Наукова думка: медицина, математика, астрономія та зачатки наукового світогляду. Естетичні уявлення стародавніх єгиптян.
Культура Месопотамії. Своєрідність месопотамської культури: космос як держава. Добронравне життя в Шумері та Вавилоні. Поема про Гільгамеша. Перші в світі правові кодекси. Повсякденне життя жителів Месопотамії. Мистецтво Дворіччя. Біля джерел біблійних сказань.
Культура ІндІї. Праісторія: культура Хараппи та культура "Рігведи". Держава: теорія й практика політичного життя. Повсякденне життя: касти, сім’я та мораль. Різноманітність релігійних систем (індуїзм, джайнізм, буддизм та іслам). Філософські концепції індійської культури та наукові знання. Мистецтво Індії: його джерела та специфіка. Внесок Індії у світову культуру.
Культура Китаю. Унікальність китайської культури: ритуал та етика в традиційному Китаї. Релігійно-філософські вчення: конфуціанство, даосизм, буддизм. Своєрідність мистецтва: триєдність каліграфії, поезії та живопису. Китайська сім’я: традиції й тенденції. Науковий геній Стародавнього Китаю. Китайська культура і Захід.
Антична культура – тип європейської раціональної культури. Періоди в історії культури античного світу. Крито-мікенська культура. Характерні риси давньогрецької культури. Домінанти світосприймання жителя Еллади: міра, порядок (космос), гармонія. Грецький міф. Боги Олімпу. Поліс. Ідеал людини. Грецька освіченість і красномовство. Точні знання. Еллінський культ прекрасного. Музика і театр. Архітектура і скульптура. Еллінізм як спосіб життя і мислення. Самобутність давньоримської культури. Еволюція від полісу до імперії, від громадянина до підданого. Релігійна еволюція від общинної релігії до християнства. Римське право та його значення. Своєрідність світогляду. Раціоналізм, веризм та громадянські чесноти римлян. Переворот у Римській культурі під впливом грецької традиції. Римське мистецтво. Архітектура, скульптура, театр. Ораторська та історична література. Класики римської поезії. Освіта. Інженерний геній римлян.

Тема 10. Культура Середньовіччя: Європа, Візантія. Культура Київської Русі.

Європейська культура. Соціокультурна ситуація в середньовічній Західній Європі. Християнська теологія і церква, їх роль у феодальному суспільстві. Домінування християнської теології в культурі. Символізм середньовічного мислення.
Релігійна і світська культура. Народна “сміхова” культура. Рицарська культура. Поезія трубадурів і мінезінгерів. Рицарський роман. Театр. Героїчний епос. Середньовічні школи та університети. Схоластика. Західноєвропейська наука. Алхімія і містика. Суперечливий характер середньовічної культури та підготовка нею культури доби Відродження.
Візантійська культура. Візантійська імперія на рубежі двох епох і на стику двох континентів. Зв’язки між Заходом і Сходом. Загальні особливості візантійської культури та етапи її розвитку. Народження нової ідеології: від язичества до християнства. Іконоборство. Храмове мистецтво та іконопис. Іконографічний канон. Пізньовізантійська культура: гуманізм проти ісихазму. Побут і нрави пізньої Візантії.
Культура Київської Русі. Виникнення слов’янської писемності. Культурне значення прийняття християнства. Освіта. Літописання. "Повість временних літ" Нестора. Найвищий розвиток та найбільше піднесення
Київської Русі за роки князювання Ярослава Мудрого (посилення єдності, централізації держави та її європеїзації). "Руська правда". Розвиток давньоруського права. Мислителі Київської Русі. Книжна справа. Зародження і розвиток шкільної освіти. Педагогічна думка. "Ізборник Святослава” 1076 р. та ін. Наукові знання. Вплив візантійської культури. Визначні архітектурні пам’ятки Київської Русі. Усна народна творчість. Музика.

Тема 11. Культура західноєвропейського Відрождення та ідеї Ренесансу в Україні.
Соціально-економічні передумови культури Відродження. Характер культури Ренесансу. Нові ідеї та ідеали. Відродження античності й відкриття світу людини (гуманізм). Треченто, кватроченто, чинквеченто в Італії. Титани італійського Відродження. Спосіб життя, цінності та норми. Зворотня сторона титанізму. Філософія. Зародження  емпіричної науки. Винаходи нової епохи. Географічні відкриття. Перші моделі гуманітарної освіти. Мистецтво. Поезія, проза, драматургія (Данте Аліґ’єрі, Франческо Петрарка, Джованні Боккаччо). Нікколо Макіавеллі та його "Государ". Північне Відродження.
Криза гуманістичних ідеалів та її відбиття у творчості Мікеланджело, Шекспіра, Сервантеса. Духовний потенціал епохи Відродження.
Ідеї Ренесансу в Україні. Своєрідність характеру культурного життя України XIV-XVIст. Формування української етнічної спільності та культури. Зачинателі ренесансного гуманізму в Україні XV-XVIст.: Павло Русин із Кросна, Станіслав Оріховський-Роксолан, Юрій Дрогобич та ін.
Початок національно-визвольної боротьби наприкінці XVI - поч.XVIIст. та подальший розвиток культури. Полемічна література: Герасим Смотрицький, Іван Вишенський. Рукописна книга та перші друковані книги, виконані кирилицею. Друкарська діяльність Івана Федорова як світове надбання української національної культури. Острозька слов’яно-греко-латинська академія й започаткування нового етапу в розвитку шкільної освіти в Україні. Церковні православні братства. Братські школи. Мистецтво: перехід від готичного стилю до ренесансно-барокового. Фольклорне розмаїття. Розквіт українського епосу (думи, балади, історичні пісні). Українська професійна музика. Взаємозалежність і взаємопереплетіння національно-визвольної боротьби та руху за відродження української культури в польсько-литовську добу.

Тема 12.Культура доби Бароко та Просвітництва.
Реформація і Контрреформація та їх слід у культурі. Реформація та засади новоєвропейської ментальності. Мистецтво доби Реформації (Північний Ренесанс). Філософські ідеї видатних мислителів XVII ст.- Спінози, Декарта, Бекона, Лейбніца. Наукова революція. Заміна оптимістичного гуманізму доби Відродження трагічним гуманізмом як відображенням у свідомості людей загострившихся суперечностей між особистістю та суспільством. Формування та розповсюдження культури бароко – ствердження погляду на життя як на драму. Загальні риси барокового мистецтва: конкретність художніх образів, ускладнення системи жанрів, нова тематика. Стильові особливості різних видів мистецтва.
Центр формування стилю – Рим. Розвиток жанру палаццо і вілли (садово-парковий комплекс) в творчості архітекторів Борроміні та Берніні. Трагічний реалізм в полотнах Караваджо. Виникнення жанрів опери, ораторії, кантати; розвиток інструментальної музики. Бароко у Фландрії та Голландії. Бароко в Німеччині: музична творчість Й.С. Баха, Г.Ф.Генделя. "Золоте століття" іспанського живопису. Театр: Лопе де Вега, Педро Кальдерон.
Доба Бароко в Україні. Визвольна війна середини XVII ст. Утворення козацької держави. Бароко як нове світовідчуття доби.
Українське козацтво як історичний феномен і явище культури. Вплив козацтва на розбудову культури. Козацька художня творчість: думи, танці, ікони, собори. Козацькі літописи.
Специфіка національного варіанту бароко в мистецтві. Остаточне оформлення стилю в добу гетьманства Івана Мазепи. Творець архітектурного барокового обличчя Київа у XVIIIст. - І.Григорович-Барський. Перлини барокової архітектури – споруди С.Ковніра, Й.Г.Шеделя. Розвиток портретного жанру.
Становлення української драми (Д.Туптало, М.Довгалевський, О.Кониський). Розквіт шкільного театру, вертепу. Музичне бароко: жанр духовного і світського канту, партесного концерту. Барокові риси хорової творчості М.Березовського, Д.Бортнянського, А.Веделя. М.Ділецький. Народно-пісенна творчість і козацький рух.
Києво-Могилянська академія: її роль у культурному житті України та інших слов’янських народів. Філософська школа Г.Сковороди, діяльність Ф.Прокоповича. Розвиток освіти.
Передумови і витоки європейського Просвітництва. Основні риси епохи Просвітництва. Наука: її ідеали та норми. Політичні й філософські течії. Ідеї та діячі Просвітництва.
Класицизм і рококо як альтернатива художнього мислення бароко. Стиль рококо як мистецтво "галантної доби".
Перше естетичне обгрунтування класицизму в трактаті Нікола Буало "Поетичне мистецтво".
Трагедії П.Корнеля, Ж.Расіна – оспівування краси доброчесності й людської гідності. Комедії Ж.Б. Мольєра. Драматургічна діяльність К.Гольдоні та К.Гоцці.
Просвітницький класицизм у Франції. Віра в "царство благоденствія і справедливості" просвітителів Вольтера, Монтеск’є, Руссо, Гольбаха, Дідро.
Бомарше та його комедія "Весілля Фігаро". Ж.Ж.Руссо та реалістичний напрям просвітницького мистецтва. "Віденські класики": Й. Гайдн, В.А.Моцарт, Л. ван Бетховен.
Просвітницький класицизм в Англії. Формування філософської основи Просвітництва в трактатах Джона Локка "Досвід про людський розум" та Френсіса Бекона "Новий Органон". Ідея "природної чуттєвості людини" у творах Дж.Свіфта та Д.Дефо.
Мистецтво рококо: "приємне" заперечення Просвітництва. Художники А.Ватто, Ф.Буше. Французькі клавесиністи – Куперен, Рамо, Дакен. "Вік розуму" й сучасність.

Тема 13. Європейська та українська культури XIX-початку XXст.
Ідейна атмосфера XIXст. та її вплив на розвиток художньої культури. Романтизм як світовідчуття та напрямок у мистецтві. Естетична самобутність, суттєві риси та течії романтизму: "ранній", "фольклорний", "байронівський" та "гофманівський" романтизм. Основоположник романтизму у французькому живопису Т.Жеріко. Основоположник німецької романтичної опери Карл-Марія Вебер. Провісник романтичної доби в англійській літературі Джордж Гордон Байрон. Вираження романтичної концепції в творчості іспанського художника Франсиско Гойї. Формування національних романтичних шкіл в європейському музичному мистецтві.
Формування історичного погляду на особу і зумовленого ним художнього методу реалізму. Реалізм у європейській літературі та мистецтві.
Кінець XIXст., зміна уявлень про людину та суспільство. Поширення ідей А. Шопенгауера, Ф. Ніцше. Формування технічної інтелігенції. Урбанізація. Пошуки нових естетичних принципів. Прагнення до нових засобів зображення у мистецтві. Тенденціїї модернізму та їх філософське обгрунтування. Імпресіонізм, натуралізм, символізм. Модерн.
Українське національно-культурне відродження (кін.XVIII-поч.XXст.). Пробудження уваги до національного, розвиток української історіографії та етнографічно-фольклористичних досліджень. "Історія русів". Формування класичної української літератури народною мовою. Роль І. Котляревського в історії української літератури і культури. Науково-культурна роль Харківського університету. Український романтизм. Роль Т.Г. Шевченка у становленні нової моделі української культури. Київський університет як осередок формування національної інтелігенції та національної самосвідомості. Поетична та етнографічна діяльність М. Максимовича. Кирило-Мефодіївське товариство. Діяльність М. Костомарова та П. Куліша. "Русалка Дністровая".
Класицизм як офіційно затверджений стиль у добу романтизму. Архітектори А. Меленський, В. Беретті та ін. "Софіївка" як приклад садовопаркового мистецтва класицистичного стилю. Класицизм у живопису та скульптурі А. Лосенка, Д. Левицького, І. Мартоса, М. Козловського (др. пол. XVIII ст.). Майстри українського класицистичного малярства – І.Сошенко, В. Штернберг, Т. Шевченко. Творчість В. Тропініна.
Українська суспільна думка, розвиток науки і філософії. Діяльність В.Антоновича, М. Драгоманова, П. Юркевича. Перша українська національна опера С. Гулака-Артемовського "Запорожець за Дунаєм". "Вечорниці" П. Ніщинського. Перше сузір’я професійних акторів (М.Щепкін, К. Соленик). Заснування  українського професійного театру нового покоління (1883p.). Драматургія М. Старицького, М.Кропивницького, І. Карпенка-Карого. Основоположник української національної музичної школи М. Лисенко. Національна школа пейзажного живопису (80-90-ті р.р.). Культурно-освітнє товариство "Просвіта" (1868, Львів). Наукові школи другої половини XIXст. та їх світове значення (О. Ляпунов, М. Бекетов, І.Пулюй, С. Ковалевська, І. Мечников, О. Потебня, К. Ушинський). Розвиток освіти.
Українська культура на зламі століть: діяльність М. Грушевського. Роль І. Франка в українській культурі. Оновлення української літератури (Леся Українка, М. Коцюбинський, В. Винниченко). Культура як умова відродження нації в українській естетичній традиції кінця XIX - поч. XX ст. Дослідження  з фольклористики та етнографії. Зв'язок із фольклором у музиці та літературі. Неоромантична гуманістична концепція. Український авангард 1900 - 1910р.р. Вихід української культури на європейський і світовий терени.

Тема 14.Українська культура в загальносвітовому контексті XX - поч. XXI ст.
Духовна атмосфера в Європі напередодні та в роки першої світової війни. Науково-технічна революція. Формування тоталітарних і фашистських режимів у Європі.
Загострення проблем гуманізму в житті та мистецтві. Драматизм входження нового в культурний процес. Авангардизм у мистецтві.
Процес українізації суспільного життя в Україні. Літературні течії та гуртки. Театр Леся Курбаса. Український авангард. Трагедія української інтелігенції в роки репресій.
Друга половина ХХ ст. Оновлення і збагачення духовного потенціалу України. Боротьба діячів культури з ідеологією фашизму і тоталітаризму. Вплив екзистенціалізму та фрейдизму на художні пошуки середини століття. Література другої половини ХХ ст.
Становлення кіномистецтва. Авангардистський театр і живопис. Джаз і рок-музика. Філософські основи "масової культури" та її соціальні функції. Елітарна культура.
Духовна "відлига" 60-тих років в Україні  та нові наукові й художні досягнення. Соціальні та економічні наслідки науково-технічної революції. Переорієнтація досліджень суспільних наук на проблеми людини.
Культура в умовах державної незалежності України. Провідні риси нової культурної реальності. Відродження та оновлення національних традицій у сучасній художній культурі України.
Культурна самобутність народів світу. Різноманітність культур і засоби масової інформації. Рух до інформаційного суспільства. Поява комплексу новітніх технологій. Культура постмодернізму. Космізація та екологізація культури. Діалог культур Заходу і Сходу.

Тема 15. Актуальні проблеми сучасної культури.
Причини виникнення глобальних проблем. Глобальне моделювання як основна проблематика футурологічних досліджень Римського клубу. Новий гуманізм:почуття глобальності, любов до справедливості та нетерпимість до насилля. Трансформація особистості як „людська революція”. Міжкультурні комунікації. Міжкультурні непорозуміння як основа світових конфліктів ХХІ ст.
Соціокультурна криза. Дисгармонія соціального і культурного: на рівні суспільства; на рівні взаємодії людини і суспільства; на рівні особистості. Шляхи розв’язання соціокультурної кризи в історії людського суспільства і культури. Духовне оновлення культури як актуальність сьогодення.
Тенденції культурної універсалізації. Модернізація. Поняття аккультурації. Культура і особистість в сучасному світі. Саморозвиток та самореалізація особистості в процесі творчості. Процес соціалізації як самовизначення особистості. Фактори соціалізації та інкультурації в сучасному світі.



Плани лекцій.

Тема 1. Культура як предмет культурології.
1.    Культурологія як наука та навчальна дисципліна.
2.    Еволюція поглядів на культуру.
3.    Поняття та сутність культури.
4.    Морфологія культури.
Література: 57, 3, 12, 91, 214, 218, 104, 81, 66, 172, 215, 148.

Тема 2. Основні напрями і школи в  культурології.
1.    Суспільно-історична школа.
2.    Натуралістична школа.
3.    Соціологічна школа.
4.    Символічна школа.
Література: 238, 231, 66, 62, 68, 119, 163.



Тема 3. Культура і цивілізація.
1.    Проблема співвідношення цивілізації та культури.
2.    Фундаментальна роль культури в розвитку суспільства і цивілізації.
3.    Типологія цивілізацій.
4.    Міжцивілізаційний діалог як конкретний інструмент соціокультурного взаємовпливу.
Література: 197, 166, 119, 39, 13, 12, 68, 195.

Тема 4. Культура і суспільство.
1.    Культура як специфічний зміст суспільства.
2.    Статика та динаміка культури.
3.    Взаємодія культури з іншими системами саморегуляції в суспільстві.
4.    Проблема цілісності сучасного світу.
Література: 219, 94, 81, 13, 3, 12, 195.

Тема 5. Культура і особистість.
1.    Культура як загальний спосіб самореалізації особистості.
2.    Культурні сценарії діяльності.
3.    Мистецтво як фактор становлення особистості.
Література: 218, 200, 148, 13, 214, 54.

Тема 6. Захід і Схід як категорії культурології.
1.    Історичне співставлення своєрідності розвитку східної та західної культур.
2.    Поняття „світова культура”.
3.    Взаємозв’язок шляхів східної та західної цивілізацій у цілісному процесі розвитку світової культури.
Література: 17, 8, 10, 191, 237, 89, 87, 217, 55, 126.

Тема 7. Культурні регіони.
1.    Регіональна типологія світової культури.
2.    Передумова формування культурних регіонів.
3.    Внутрішньорегіональні культурні особливості.
Література: 75, 93, 98, 97, 55, 59, 153, 204, 103, 34, 131.

Тема 8. Культура первісного суспільства.
1.    Особливості культури первісного суспільства.
2.    Магія, міфологія та релігія.
3.    Виникнення мистецтва та його функції.
Література: 99, 50, 60, 210, 106, 202, 203, 139, 212, 142.



Тема 9. Культура Стародавнього світу.
1.    Світоглядні та художньо-естетичні особливості культури Месопотамії та Єгипту.
2.    Філософські концепції індійської культури та наукові знання.
3.    Китайське суспільство в давнину.
4.    Характерні риси давньогрецької культури; самобутність давньоримської культури.
Література: 46, 65, 190, 191, 237, 41, 42, 49, 171, 26, 194, 136, 124.

Тема 10. Культура Середньовіччя:Європа, Візантія. Культура Київської Русі.
1.    Візантія: духовні цінності та мистецтво.
2.    Культура Західної Європи:
- християнська свідомість як основа середньовічного менталітету;
- наука та освіта;
- художня культура.
3.    Культура Київської Русі.
Література: 137, 138, 72, 82, 24, 60, 33, 135, 130, 152, 187, 165.

Тема 11. Культура західноєвропейського Відродження та ідеї Ренесансу в Україні.
1.    Характеристика епохи Відродження.
2.    Північне Відродження.
3.    Ренесанс в українській культурі.
Література: 92, 186, 22, 14, 5, 235, 135, 179, 192, 109.

Тема 12. Культура доби Бароко та Просвітництва.
1.    Мистецтво бароко як відображення нового розуміння світу.
2.    Основні риси епохи Просвітництва.
3.    Духовна культура українського народу другої половини ХVII – кінця ХVIIIст.
Література: 67, 33. 56, 16, 18, 105, 209, 102, 95, 44, 144, 206.

Тема 13. Європейська та українська культури ХІХ - поч. ХХ ст.
1.    Загальні риси розвитку культури ХІХ ст.
2.    Культурне життя кінця ХІХ ст.
3.    Генеза та періодизація національно-культурного відродження в Україні кінця ХVIII – поч. ХХ ст.
Література: 141, 80, 185, 43, 58, 177, 25, 27, 143, 233, 208. 183.

Тема 14. Українська культура в загальносвітовому контексті ХХ - поч. ХХI ст.
1.    Основні тенденції розвитку культури ХХ ст.
2.    Соціально-психологічний портрет людини і проблема постмодерну в культурі ХХ ст.
3.    Основні етапи та тенденції національно-культурного відродження  в історії української культури ХХ ст.
Література: 188, 189, 47, 30, 31, 169, 37, 208, 232, 9, 151.

Тема 15. Актуальні проблеми сучасної культури.
1.    Культура та глобальні проблеми сучасності.
2.    Соціокультурна криза.
3.    Тенденції культурної універсалізації.
4.    Культура та особистість в сучасному світі.
Література: 37, 55, 52, 30, 189. 216, 12.


Плани семінарських занять


Семінар 1.
Тема 1. Культура як предмет культурології.
1.    Еволюція поглядів на культуру.
2.    Проблема типології культури.
3.    Культура і природа.
4.    Духовна культура: зміст, особливості, культурні форми.
5.    Соціальна культура: зміст, особливості, культурні форми.
6.    Технологічна культура: зміст, особливості, культурні форми.
7.    Ментальне поле культури.
Література: 21, 53, 52, 31, 4, 39, 55, 40, 134, 119, 57.

Семінар 2.
Тема 2. Основні напрями і школи в культурології. Концепції культури.
Тема 3. Культура і цивілізація.
1.    Еволюціоністська та антропологічна концепції.
2.    Психоаналітична концепція.
3.    Теорія соціальної та культурної динаміки П. Сорокіна.
4.    Діалогічна концепція культури.
5.    Українська культурологічна думка.
6.    Перспективи розвитку сучасної цивілізації.
7.    Традиційний та техногенний типи цивілізаційного розвитку в історії людства.
Література: 10, 195, 119, 13, 197, 39, 64, 62, 202, 238, 12, 68.


Семінар 3.
Тема 4. Культура і суспільство.
Тема 5. Культура і особистість.
Тема 8. Культура первісного суспільства.
1.    Роль культурних орієнтацій у розвитку суспільства.
2.    Специфічна культура: маргінальна; субкультура та контркультура.
3.    Соціальні функції культури.
4.    Самореалізація особистості в світі повсякденної культури.
5.    Актуалізація медіакультурного чинника в освітньому та культурному просторі.
6.    Культурологія, прикладна культурологія та соціологія культури.
7.    Духовне життя людини первісної доби.
Література: 13, 39, 99, 54, 53, 45, 55, 142, 50, 40, 166, 64, 3.

Семінар 4.
Тема 9. Культура Стародавнього світу.
1.    Особливості світосприймання єгиптян: релігія, магія, міфологія; наукова думка та естетичні уявлення.
2.    Своєрідність месопотамської культури: космос як держава.
3.    Політичний устрій та закони Давньої Індії.
4.    Унікальність китайської культури: ритуал та етика в традиційному Китаї.
5.    Феномен грецького чуда: народження наукового знання та розквіт мистецтва.
6.    Художня культура Стародавнього Риму.
Література: 237, 26, 1, 28, 41, 52, 40, 55, 100, 171.

Семінар 5.
Тема 10. Культура Середньовіччя: Європа, Візантія. Культура Київської Русі.
1.    Домінування християнської теології в європейській культурі.
2.    Рицарська та народна “сміхова” культура.
3.    Освіта. Школи та університети, наукові знання. Алхімія, містика.
4.    Літературно мистецьке життя Західної Європи.
5.    Внесок візантійської цивілізації в світову культуру.
6.    Витоки культури Київської Русі.
7.    Мистецтво Київської Русі.
Література: 196, 120, 158, 72, 73. 79, 45, 55, 20, 130.

Семінар 6.
Тема 11. Культура західноєвропейського Відродження та ідеї Ренесансу в Україні.
1.    Характер культури Ренесансу.
2.    Титани італійського Відродження.
3.    Зародження емпіричної науки та перші моделі гуманітарної освіти.
4.    Зачинателі гуманістичної культури в Україні ХV-ХVIст.
5.    Острозька слов’яно-греко-латинська академія й започаткування нового етапу в розвитку шкільної освіти в Україні.
Література: 135, 107, 5, 48, 33, 56, 60, 38, 32, 160, 181, 45.

Семінар 7.
Тема 12 . Культура доби Бароко та Просвітництва
1.    Реформація та засади новоєвропейської ментальності.
2.    Трагізм барокового світосприйняття.
3.    Бароко в європейському мистецтві.
4.    Українське козацтво як історичний феномен і явище культури.
5.    "Золотий вік" козацького бароко.
6.    Основні риси епохи Просвітництва.
7.    Стильові й жанрові особливості мистецтва ХVIII ст.
Література: 211, 106, 16, 18, 45, 67, 105, 40, 206.

Семінар 8.
Тема 13. Європейська та українська культури ХIХ- початку ХХ ст.
1.    Ідейна атмосфера ХIХ століття та її вплив на розвиток художньої культури.
2.    Романтизм і реалізм в європейському мистецтві.
3.    Європейська культура кінця ХIХст.
4.    Українське національно-культурне відродження кінця ХVIII – поч. ХХ ст.
5.    Наукове та мистецьке життя в Україні другої половини ХIХ ст.
6.    Значення української культури зламу століть.
Література: 56, 45, 19, 198, 39, 216, 36, 51, 48. 31, 40, 113, 20, 216.

Семінар 9.
Тема 14. Українська культура в загальносвітовому контексті ХХ ст. - поч. ХХ1 ст.
1.    Сучасний погляд на суспільно-політичні й культурні процеси ХХ ст. в філософії культурології, психології, мистецтвознавстві.
2.    Становлення художньо-естетичної системи модернізму та еволюція модерністських напрямків і течій.
3.    Українська культура першої половини ХХст.
4.    Розвиток української культури у другій половини ХХст.
5.    Українська культура в умовах нової соціальної реальності.
6.    Актуальні проблеми сучасної культури.
Література: 9, 208, 47, 40, 39, 37, 30, 12, 57, 52, 23, 30.
Організація самостійної роботи студентів.

Методичні поради та пояснення.
З метою активізації творчого потенціалу студентства пропонується виконання самостійних завдань. Це може бути або поглиблене вивчення окремих питань лекційної теми, або вивчення програмного матеріалу, що, власне, винесений на самостійне опанування. Передбачені різноманітні форми та види самостійної роботи: відповіді на запитання, презентовані у вигляді доповідей, тез; складання ситуаційних задач та розробка рольових ігор; навчально-творча продукція (відеофільми, фотоальбоми з теоретичними коментарями тощо); таблиці, схеми, дайджести, кросворди, термінологічні словники, рецензії; мистецька творчість, реферати.
Для роботи можна вибрати одне або декілька завдань.
До числа творчих завдань в аспекті самостійно виконаної роботи також відносяться:
-    письмовий аналіз різних наукових позицій щодо певної проблеми та аргументація власної точки зору;
-    робота з науковими публікаціями відомих філософів, культурологів, істориків, мистецтвознавців тощо;
-    культурологічний аналіз художньо-мистецьких творів;
-    особисті культурологічні дослідження, а також колективний реферат або наукова робота групи з 3-5 осіб;
-    аналіз державних документів в галузі культури;
-    аналіз публікацій в періодиці;
-    візуалізація понять (проблеми): перевід текстового матеріалу в іншу знакову систему (малюнок, схему, таблицю тощо).
Інтегруючим чинником самостійно виконаних завдань має бути взаємозв’язок інтелектуального, емоційного, логічного та еврістично-креативного начал.

Тема 1. Культура як предмет культурології.
Форми та види самостійної роботи:
- Розкрийте поняття «спеціалізовані форми культури». Який другий компонент є складовою даної моделі культури? Розробіть схему та розкрийте сутність елементів.
- Етичний та естетичний аспекти взаємодії культури та природи: в чому їх сенс? Подати у вигляді тез.
- В чому полягає сучасне розуміння природи та нових ідеалів людського ставлення до неї? Співставте поняття «антропокосмізм» та «антропоцентризм».
- Як ви розумієте можливість культурології здійснювати діалог культур? Доведіть на прикладах.
- Найважливішим у змісті культури є її екстраутилітарні регулятивні начала. Як ви це розумієте, поясніть.
- В чому полягає специфіка культурологічного знання?
- Зробіть словник ключових понять теми.
Форма контролю: відповідь на семінарах, опитування.
Література: 57, 172, 215, 148, 39, 21, 52, 66, 10, 54.

Тема 2. Основні напрями і школи  в культурології.
Форми та види самостійної роботи:
- Міф як фундаментальний зміст колективної свідомості в структурній антропології К. Леві-Строса (тези).
- Німецький філософ Ернст Касирер погляди на культуру з позицій семіотики. Представником якої школи він є? (доповідь)
- Теорія культури німецького економіста і соціолога А. Вебера.
- Теорія культури американського соціолога Т. Парсонса.
- Філософія Гегеля як теорія культури.
- Етапи становлення української культурологічної думки.
Презентації у вигляді доповідей; порівняльний аналіз культурологічних теорій.
Форма контролю: мікровикладання, активність у диспуті.
Література: 32, 119, 39, 238, 231, 163, 66, 62.

Тема 3. Культура і цивілізація.
Форми та види самостійної роботи:
- Культура в інформаційній цивілізації. Інформатизація як соціокультурний процес висуває нові вимоги до людини. В чому саме вони полягають, на вашу думку?
- Як пов’язані між собою поняття «глобалізація» та «інтернаціоналізація»? Поясніть.
- Зробіть аналіз основних підходів до розуміння понять «цивілізація» та «культура», спираючись на праці мислителів та вчених (французькі просвітителі ХVIII ст.; Л. Морган; К. Маркс; Ф. Енгельс; О. Шпенглер; А.Тойнбі; П. Сорокін; М. Вебер). Оформіть в вигляді таблиці та покажіть характер співвідносин між культурою і цивілізацією.
- Як ви розумієте відносний характер протиріч, або суперечливу єдність культури і цивілізації? Доведіть на прикладах.
- Чи згодні ви з наступною тезою: «Цивілізація і культура є два різних способи реалізації творчих сил людини» ? Аргументуйте свою думку.
- Назвіть основні складові цивілізації: що є критерієм її розвитку? Що є мірою культури, а що - цивілізації?
Форма контролю: творчі роботи у вигляді етюду–есе.
Література: 197, 166, 13, 39, 12, 119, 68, 195.

Тема 4. Культура і суспільство.
Форми та види самостійної роботи:
- Субкультурні явища середини ХХ ст. та сучасні молодіжні субкультури: розкрийте мотивацію та зміст. Подайте в вигляді таблиці, застосовуючи різні аналітичні методи.
- Що таке неформальний рух? Його класифікація, історія, причини виникнення. Наведіть приклади. Подайте у формі тез або доповіді.
- Обґрунтуйте на прикладах нетотожність культури і суспільства, культурного і соціального розвитку (у вигляді таблиці).
- Дайте визначення понять: нація, національний характер, національна психологія, національні ідеали; національна самосвідомість і воля.
- Розробіть схему та покажіть зв’язки між наступними поняттями: загальнолюдська культура, національна культура, менталітет, національна самосвідомість, національний характер.
- Наведіть приклади негативного і позитивного виявів  етноцентризму.
- Культурна політика, її принципи та роль у виробленні сучасної політики: тези доповіді.
- Що є характерним для нової української ідентифікації?
Форма контролю: експрес-опитування, участь в обговоренні питань на семінарі.
Література: 13, 3, 12, 195, 94, 81, 38, 132, 134.

Тема 5. Культура і особистість.
Форми та види самостійної роботи:
- Соціально-психологічні механізми соціалізації (тези доповіді).
- Соціалізація засобами мистецтва – художня соціалізація – та її специфіка. Розкрийте на прикладах різних видів мистецтва та власного досвіду. Подати у вигляді літературного етюду.
- Актуалізація ідей множинності «Я» та реінкарнації в сучасній науці. Розкрити тему в ракурсі: історія – сучасність. Представити як літературно-культурологічний етюд.
 - Особистість в європейській культурі: доповідь.
- Естетична культура особистості.
- Моральна культура особистості.
- Професійна культура (відповідно до вашої спеціальності).
- Мистецтво ґречності (етика та естетика поведінки).
- Толерантність та емпатія у спілкуванні.
- Особистість у сучасному світі: якою вона має бути? (літературно - культурологічний етюд).
Форми контролю: диспути.
Література: 218, 148, 200, 213, 54, 182, 213, 214.

Тема 6. Захід і Схід як категорії культурології.
Форми і види самостійної роботи:
- Ідея рівноправності культур в сучасному світі: ваші пояснення (доповідь).
- Захід і Схід: індивідуальний шлях розвитку чи протистояння? Ваша думка (тези).
- Феномен західної цивілізації: домінанти історичного та культурного шляху розвитку (доповідь).
- Давній Схід і античність: зробіть порівняльний аналіз (таблиця).
- Загальне і національне в культурах країн Сходу і Заходу (схема).
- Сучасні тенденції у відносинах між Сходом і Заходом (аналітичні висновки).
Форми контролю: виступи на семінарах, наукова робота.
Література: 237, 89, 87, 217, 55, 126, 17, 8, 10, 84, 85, 104.

Тема 7. Культурні регіони.
Форми та види самостійної роботи:
Передбачено вибірковий підхід до виконання цієї самостійної роботи: розкриття окремої теми, або більш ґрунтовний аналіз однієї з її підтем. Представити письмові доповіді як творчі огляди теми, реферати тощо.
Далекосхідний та Індійський культурний регіон.

Тема: Культура Китаю.
- Культура Давнього Китаю (наука, мистецтво, філософія, релігія).
- Китайська культурна традиція та ії світове поширення.
- Сучасне культурно–політичне життя Китаю.
Література: 147, 190, 34, 55, 45, 85, 84, 86, 87, 131, 237.

Тема: Культура Індії.
- Своєрідність культурної старовини Індії.
- Особливі риси індійської цивілізації.
- Буддизм як світова релігія.
- Сучасна індійська культура.
Література: 8, 59, 123, 127, 34, 55, 84, 85, 131.

Тема: Культура Японії.
- Древня культура «країни сонця» (філософія, релігія, література, писемність).
- Культура японської аристократії.
- Культура японського міста.
- Сучасне культурне життя Японії.
Література: 112, 118, 34, 55, 217, 116, 131.


Тема: Культура країн Близького Сходу.
- Специфіка культурного розвитку .
- Мистецтво в культурі Близького Сходу.
- Релігія та наукові пізнання в системі духовних цінностей.
- Іслам в минулому і сьогоденні народів Близького Сходу.
- Культура країн Близького Сходу в ХХ ст.
Література: 149, 34, 55, 1, 45, 97, 98, 84, 85, 89.

Тема: Тропічно-африканський або Африканський культурний регіон.
- Особливості формування культури.
- Культура Західної Африки.
- Культура Центральної Африки.
- Культура Східної Африки.
- Культура Південної Африки.
- Релігійні вірування, міфологія та мистецтво африканських країн.

- Художні ремесла африканців.
Література: 153, 115, 34, 55, 45, 131, 76.

Тема: Латиноамериканський культурний регіон.
- Культура доколумбових цивілізацій.
- Культура індіанців.
- Колоніалізація.
- Глобальний синтез культур.
- Локальні культури країн Латинської Америки.
Література: 117, 34, 55, 45, 131, 74.

Тема: Північноамериканський культурний регіон. Культура США та Канади.
- Формування американської нації та її культури в пізній колоніальний період.
- Американська культура та здобуття державної незалежності.
- Культурні наслідки англійської колоніалізації Канади.
- Сучасна культура США.
- Сучасна культура Канади.
Література: 204, 55, 45, 34, 93, 103.

Тема: Європейський культурний регіон.
- Культура західноєвропейських територіальних утворень.
- Культура країн Балтії.
- Культура слов’ян.
- Культура Київської Русі.
- Українська культура ХVI – ХХ ст.

- Культура Росії та Білорусі.
Форми контролю: виступи на семінарах.
Література: 140, 45, 55, 167, 161, 159, 205, 230, 233, 187.

Тема 8. Культура первісного суспільства.
Форми та види роботи:
- Виникнення мовних сімей, писемності (письмова відповідь).
- Розкрити сутність  культурної еволюції та її відмінність від біологічної .
- Доба неоліту  в Україні: Трипільська культура. Показати своєрідність культури.
- Трипілля та деякі спільні риси з культурою цивілізації Стародавнього Сходу.
- Значення мистецтва епохи палеоліту; наскальний живопис.
Форми контролю: виступи на семінарі.
Література: 202, 203, 142, 99, 106, 159, 139, 212.

Тема 9. Культура Стародавнього світу.
Форми та види самостійної роботи:
- Обґрунтуйте прикладами з трактату англійського філософа Ф. Бекона «Мудрість древніх» своєрідність його ставлення до античної філософської традиції та міфології.
- Месопотамія: мистецтво на службі царя і храму.
- Єгипетська архітектура та скульптура.
- Зороастризм як релігійний світогляд іранців.
- Наука і освіта в Стародавній Греції.
- Політична еволюція Риму та римське право.
- Порівняйте грецький та римський пантеон богів і характер релігійного культу.
- Повсякденне життя в Афінах та повсякденне  життя жителів Месопотамії: порівняйте.
- Інженерний геній римлян.
- Влада фараона та влада Месопотамських царів: знайдіть подібні риси.
Представити: у вигляді таблиць, тез, есе.
Форми контролю: обговорення питань на семінарі.
Література: 211, 171, 176, 124, 136, 42, 7, 193, 170, 49, 56, 28.

Тема 10. Культура Середньовіччя: Європа, Візантія. Культура Київської Русі.
Форми та види самостійної роботи.
Теми рефератів:
1. Символізм середньовічного мислення та мистецтва.
2. Рицарська культура.
3. Романіка і готика у мистецтві.
4. Середньовічні університети.
5. Храмове мистецтво та іконопис у Візантії.
6. Найвищий розвиток Київської Русі за роки князювання Ярослава Мудрого.
* * *
- Розкрити специфіку середньовічного естетичного виховання (тези відповіді);
- естетичний ідеал західноєвропейського романського мистецтва та античний ідеал: довести їх протилежність (у формі тез);
- екскурсія до музею "Софійський собор" та представлення творчої роботи на тему "Фрески та ікони Софії Київської".
Форма контролю: тестування, підготовка письмової відповіді.
Література: 196, 111, 72, 79, 130, 107, 120, 137, 138, 158, 187, 29.

Тема 11. Культура західноєвропейського Відродження ти ідеї Ренесансу в Україні.
Форми та види самостійної роботи.
Теми рефератів:
1. Винаходи та географічні відкриття епохи Відродження.
2. Північне Відродження.
3. Полемічна література в Україні.
4. Розквіт українського епосу в ХV – ХVIст.
4.    Друкарська діяльність І. Федорова як світове надбання української культури.
* * *
- Представити роботу на тему "Мислителі доби Відродження та їх твори" у вигляді таблиці;
- скласти кросворд на тему "Мистецтво Північного Відродження";
- сформулювати питання проблемно-аналітичного характеру в аспекті теми "Розповсюдження ренесансних ідей гуманізму в Україні";
- розробити дидактичну гру в аспекті теми.
Форма контролю: опитування, виступ на семінарі, реферати.
Література: 14, 186, 181, 160, 179, 109, 183, 192, 235, 236, 92.

Тема 12. Культура доби Бароко та Просвітництва.
Форми та види самостійної роботи:
Теми рефератів:
1. Наукова революція ХVII ст.
2. "Золоте століття" іспанського живопису.
3. Музична культура барокової доби.
4. Народно-пісенна творчість і козацький рух.
5. Києво-Могилянська академія як осередок культури.
6. Передумови і витоки європейського Просвітництва.
7. Ідеі та діячі Просвітництва.
8. Класицизм і рококо як альтернатива художнього мислення бароко.
9. Ж.-Ж.Руссо та реалістичний напрям просвітницького мистецтва.
10. «Вік розуму» та сучасність.
* * *
- Представити творчу письмову роботу на тему "Київський музей західного та східного мистецтва "український Ермітаж" (екскурсія в музей);
- творча письмова робота на тему "Український бароковий портрет" (екскурсія в Національний музей образотворчого мистецтва);
- Київо-Могилянська академія як осередок культури: історія та сучасність (у вигляді тез).
- представити роботу на тему:
- "Домінанти культури європейського Просвітництва в творчості просвітителів": виписати афоризми та дати їх власне розуміння;
- представити словниковий варіант культурологічних понять та мистецтвознавської термінології на тему "Стильові й жанрові особливості мистецтва ХVIII ст.".
- інсценізація драматургічних творів.
Форми контролю: представлення творчих робіт, рефератів, експрес-опитування, підготовка письмової відповіді тощо.
Література: 211, 181, 144, 184, 183, 206, 102, 67, 44, 105, 209, 207, 33.

Тема 13. Європейська та українська культури ХIХ - початку ХХ ст.
Форми та види самостійної роботи.
Теми рефератів:
1. Романтизм в Україні: на хвилях духовного відродження.
2. Український мистецький авангард.
3. Театр корифеїв.
4. Музична культура України другої половини ХIХ - поч. ХХ ст.
5. Класицизм в українській архітектурі.
6. Університети як осередки формування національної інтелігенції та національної самосвідомості.
* * *
- Представити творчу письмову роботу на тему: “Український модерн і авангард”;
- представити творчу роботу на тему: “Українське мистецтво періоду національно-культурного відродження кінця ХVIII – поч. ХХ ст.”;
- діячі науки та культури в Україні ХIХ – початку ХХ ст. (кросворд);.
- відеозйомка сюжетів на тему: «Архітектурні пам’ятки в Україні ХVIII – ХIХ ст.».
Форма контролю: виступ на семінарі, опитування, реферати.
Література: 143, 68, 198, 208, 178, 55, 19, 47, 37, 141, 122 ,121, 125, 177, 169.

Тема 14.Українська культура в загальносвітовому контексті ХХ – поч. ХХI ст.
Форми та види самостійної роботи.
Теми рефератів:
1.Світовідчуття людини у ХХ ст.
2. Особливості культури ХХ ст.
3. Протистояння культури фашизму і тоталітаризму.
4.Авангард в європейському мистецтві.
5.Проблема масової культури в світі й в Україні.
6.Відродження та оновлення національних традицій у сучасній художній культурі України.
7. Різноманітність культур і засоби масової інформації.
* * *
- Поняття "ідеологія" та "гуманізм" у сучасній філософії та культурології: підготувати письмові  тези до виступу;
- література «шістдесятників» в Україні
- внесок українських вчених ХХ ст. у світову науку та культуру (представити таблицю);
- колективна творча справа (КТС) тематично-узагальнюючого характеру: сценарій шоу, літературно-музичний та відеосценарії, рольові ігри та ін.;
Форма контролю: експрес-опитування, тестування, реферати, участь у рольовій грі.
Література: 47, 37, 23, 169, 188, 12, 30, 31, 32.

Тема 15. Актуальні проблеми сучасної культури.
Форми та види самостійної роботи:
- представити тези доповіді на тему: «Варіанти розв’язання соціокультурної кризи в історії людського суспільства та культури»;
- інформатизація та перспективи змін соціальної комунікації: представити доповідь;
- «Людина і ноосфера»: представити реферат;
- скласти термінологічний словник ;
- скласти тестові питання;
- представити тези доповідей на студентську конференцію тематично-узагальнюючого характеру «Історія світової культури та сучасність».
Форма контролю: опитування на семінарах, наукова студентська конференція.
Література: 64, 17, 13, 4, 12, 37, 39, 40, 45, 232, 55, 51.




Індивідуальні завдання.


Методичні поради та пояснення.
З метою поглиблення, узагальнення та закріплення знань, що їх отримують студенти в процесі вивчення «Культурології», розроблений комплекс індивідуальних завдань відповідно до змісту та навчально-тематичного плану курсу.
Смисловою детермінантою даного комплексу є націленість студентів на творчість та креативний підхід до осмислення матеріалу (власні думки, міркування, вміння робити висновки тощо).
Завдання представлені у вигляді запитань для самоперевірки знань, питань для дискусій, рефератів. Презентація виконаних завдань відбувається на семінарських заняттях. Форми презентації різноманітні: тези, резюме, стислі та розгорнуті письмові та усні відповіді, етюди-есе, реферати тощо. Найвищим балом (7) оцінюється правильність (рівень знань), теоретичність, доказовість, аргументованість та логічність; а також оригінальність, нестандартність та неординарність мислення у рішенні завдань, що допускають альтернативний та плюралістичний підходи. Враховується також естетичний компонент (оформлення). Завдання систематизуються в окремому зошиті або папці. Можуть бути виконані як всі завдання до теми, так і окремо взяті.
Творчій самореалізації студентів як виявлення їх індивідуальних уподобань та інтересів в галузі теорії та історії культури сприяє широкий спектр тематичної розробки рефератів (макс. один реферат; макс. балів – 9. Вимоги до написання реферату див. у розділі «Контрольні роботи для студентів заочної форми навчання»). Студент може також запропонувати власну тему реферату, узгодивши її з викладачем.
Заохочується пошукова творча активність студентів: виконання науково-дослідної роботи (підготовка наукової роботи, виступ не конференції).
Виконані індивідуальні завдання оцінюються за вищою шкалою. Вони оптимізують підготовку студентів до узагальнюючого етапу модульного (контрольні роботи) та підсумкового контролю.

Тема 1. Культура як предмет культурології.
•    Які кардинальні зміни відбулися в становленні культурології, починаючи з другої половини ХХ століття?
•    Теоретична та прикладна культурологія: поясніть сутність на прикладах.
•    В чому полягає специфіка виділення предмету в культурологічному дослідженні?
•    Доведіть на прикладах взаємозв’язок культурології з іншими науками (антропологією, етнографією, психологією, психіатрією, лінгвістикою та ін.)
•    Які ви знаєте інститути культури? Охарактеризуйте.
•    Що таке «культурний шок» та культурна асиміляція? Наведіть приклади.
•    В контексті поняття «діалог культур» поясніть вислів В. Біблера: «Кожна культура є певним «дволиким Янусом».
•    Аполлонійське та діонісійське начала як філософсько–естетичні поняття (Ф. Ніцше).
•    Як ви розумієте даний вислів: «Наука заспокоює, а мистецтво існує для того, щоб не дати заспокоїтись» (Ж. Брак).
•    Проаналізуйте зв’язок науки з іншими формами духовної культури: релігією, філософією, мораллю, мистецтвом.
•    Як ви розумієте поняття «маргінальна культура», «маргінальність»?
•    Як ви розумієте «неутилітарність» та «безкорисливість» мистецтва?
•    Що таке «культурний капітал»?
•    Що таке змішаний традиційно-індустріальний тип культури; традиційна та сучасна культура? Який тип культури характерний для сучасної України?
•    Які ви знаєте напрямки досліджень в українській культурології?
•    В чому сутність філософського, антропологічного та соціологічного підходів до вивчення культури?
•    Сучасний стан проблеми « культура і природа».

Тема 2. Основні напрями і школи в культурології.
•    «Ідеалом культурної людини є ніщо інше, як ідеал людини, яка за будь-яких умов зберігає справжню людяність»: зміст якої культурологічної концепції  розкривають слова А. Швейцера? Що ви знаєте про цю людину?
•    Що ви знаєте про науку етологію? Чим пояснюють феномени культури представники цієї науки? Чи поділяєте ви  їхню думку?
•    З якою культурологічною школою змикаються погляди основоположника функціонального напрямку в етнографії, представника натуралістичної школи англійського вченого Б.Малиновського? Доведіть свою думку.
•    Чи можна знайти в поетичній спадщині Т. Еліота ознаки його культурологічних поглядів?
•    Назвіть мислителів, що в історії європейської культури розвивали теорію «еліти» та підкреслювали її роль в культуротворчому процесі. Порівняйте їх погляди. В чому заслуга Т. Еліота? Подайте у вигляді таблиці.
•    Які ідеї теорії культури Т. Парсонса поклали в основу своїх теоретичних конструювань представники символічної школи?
•    Концепція ігрової культури: в чому її суть? Назвіть представників.
•    Філософія М. Бердяєва та її центральні поняття.
•    В чому полягає сутність «всеєдності» в філософії Вол. Соловйова? Чи є актуальними ідеї філософа в наш час?
•    Чому німецький філософ Е.Кассірер вважав людину «символічною твариною»? Поясніть відповідно до принципових положень культурологічної концепції вченого.
•    М. Бахтін та діалогічна концепція культури.

Тема 3. Культура і цивілізація.
•    О. Шпенглер, М.Бердяєв та інші мислителі ХХ століття вважали, що «цивілізація – це смерть духу культури». Які чинники соціально - економічного життя спричинили появу подібної думки ?
•    Поясніть вислів вченого: «Ми створили цивілізацію, яка знає ціну всьому, але не знає цінності».
•    Регулюючим началом в культурі людського спілкування виступає (…). Що регулює людські відносини в цивілізованому суспільстві?
•    Чому Феміда, на вашу думку, зображена із зав’язаними очима? Яким чином переосмислений образ Феміди в наступних рядках П.Вяземського:
«Загляни к Фемиде в храм:
Пусть слепа, да руки зрячи;
Знает вес давать вескам:
Гладит тех, с кого ждет дачи,
Бедных бьет же по рукам».
•    Як ви розумієте слова Е. Дюркгейма, що «цивілізація морально індиферентна»?
•    Порівняйте та поясніть наступні вислови:
«Ми занадто цивілізовані, але ще недостатньо культурні» - І. Кант.
«Ми занадто цивілізовані, щоб бути культурними» - О. Шпенглер.

Тема 4. Культура і суспільство.
•    Як ви розумієте наступний вислів: «Там, де раніше було «суспільство», стала «культура». (Г. Берлінг).
•    Чи актуально звучать сьогодні слова М.Бердяєва: «Національність є позитивним збагаченням буття, і тому за неї слід боротися як за цінність»?
•    Менталітет і культура: який між ними зв’язок?
•    Що таке «серединна» культура?
•    Інколи говорять, що природа – це дійсність поза цінностями, а культура – дійсність з точки зору цінностей. Як ви це розумієте ?
•    Як ви розумієте трансцендентний характер загальнолюдських цінностей?
•    Назвіть поняття, що виражає ті риси культурних явищ, які зустрічаються в будь–яких культурах: древніх і нових, малих та великих. Це так звані людинознавчі та людинотворчі смисли та образи. Наведіть приклади з різних культур.
•    Що таке «культурна ідентифікація»?
•    Що таке «культурний релятивізм»? Яка його роль у розвитку культури?
•    Обґрунтуйте роль засобів масової комунікації в сучасному суспільстві.
•    Порівняйте культури тоталітарного та демократичного суспільств.
•    Ваше тлумачення вислову: «Людина поза суспільством – або Бог, або звір» (Арістотель).
•    Ваше розуміння: «Суспільство буде таким, яким є люди , що його складають» (М. Бердяєв).

Тема 5. Культура і особистість.
•    Що значить, на вашу думку, бути особистістю?
•    Що таке «людини маси»?
•    Якій культурі належить відкриття особистості?
•    За яких умов можливий конструктивний та гармонійний розвиток людини в суспільстві?
•    Соціалізація та інкультурація особистості. Дайте визначення понять.
•    Художня соціалізація та персоналізація: ваше розуміння.
•    Чи співзвучні вам афористичні висловлювання сучасного філософа Назіпа Хамітова:
- «Душевность без духовности – это болото, духовность без душевности – лед».
- «Уметь жить – это уметь жертвовать меньшим ради большего».
- «Быть собой – это означает быть вечно молодым».
- «Кто не доверяет интуиции, тот проживает чужую жизнь».
•    В чому полягає значення творчості як соціокультурного феномену?
•    Типи ціннісно-регулятивних парадигм, які характерні для організаційної культури виробництва (структурна, гуманістична, політична, символічна), переведіть в площину вашої майбутньої професійної діяльності.
•    Які ознаки, на вашу думку, вирізняють дружнє спілкування? Аргументуйте на основі літературних джерел та власного досвіду.
•    Ваше розуміння вислову: «Є тільки одна справжня цінність – це зв’язок людини з людиною». (А. Сент-Екзюпері).
•    Чи співзвучне вам твердження, що справжня людина - це homo amans – людина, яка кохає?
•    Чи вирізняється кохання сучасної людини якимись особливими рисами? Чи збереглися в ньому універсальні людські цінності та ідеали?
•    Представте тезовий виклад розділу книги філософа Н.Хамітова «Философия и психология пола:  Проникновение 7. Человек за пределами тоски и скуки: любовь».

Тема 6. Захід і Схід як категорії культурології.
•    Чому саме слова відомого англійського письменника Ред’ярда Кіплінга, що «Захід – є Захід, а Схід - є Схід, і їм не зійтися вдвох», - сьогодні набули особливого значення і змісту?
•    «Людина успіху» та «зайва людина»: культурним традиціям яких народів здебільшого відповідають ці поняття? Наведіть приклади.
•    Продовжіть низку прикладів: картезіанський раціоналізм французів; протестантський пуританізм Скандинавії…
•    Зробіть порівняльний аналіз культури Заходу і Сходу за означеними критеріями: у відношенні до світу, у відношенні до природи; в трактуванні буттєвого покликання людини та орієнтації людської праці; в розумінні устрою світобудови, людської природи та людського буття, механізмів історичного процесу.
•    Вкажіть відмінності між західною та східною культурами у відношенні до держави, влади, закону; у часовій орієнтації людської поведінки; в ціннісних орієнтаціях особистості та суспільства; в оцінці пізнавальних та перетворювальних можливостей людини; в сутності та механізмах пізнання; у відношенні людини до істини; у відношенні до релігійної віри.

Тема 7. Культурні регіони.
•    Суть і характерні особливості регіонального підходу до типології світової культури.
•    Сюжети китайської та інших давньосхідних міфологій: порівняйте.
•    Яка роль відводилась науці та освіті у житті давньокитайського суспільства? Які науково-технічні досягнення мають світове значення?
•    В чому особливості давньокитайської літературної творчості?
•    Мистецтво Стародавнього Китаю. Охарактеризуйте.
•    Мистецтва в Стародавній Індії: самобутність індійської музики.
•    Кінематограф Індії.

Тема 8. Культура первісного суспільства.
•    Яка особливість уявлень первісних людей свідчить про натурфілософське світорозуміння?
•    Чи є місце магії в нашому сьогоденні?
•    Які групи міфів спільні у різних народів?
•    Назвіть видатні мистецькі пам’ятки епохи палеоліту, неоліту та бронзового віку.
•    Який зміст притаманний первісному образотворчому мистецтву?
•    Скульптура кіммерійців і скіфів: їх істотна відмінність.
•    Які з образів української міфології вам відомі? Охарактеризуйте.
•     Печера Альтаміра - вершина мадленського мистецтва.

Тема 9. Культура Стародавнього світу.
•    Влада фараонів та влада месопотамських царів: знайдіть подібні риси.
•    Символіка та призначення єгипетських пірамід; месопотамський зіккурат - порівняйте функції.
•    Писемність, наука та роль писарів у месопотамському та єгипетському суспільствах: порівняйте.
•    Назвіть основні риси єгипетського образотворчого канону.
•    Завдяки чому дійшли до нас міфи Месопотамії?
•    Охарактеризуйте юридичну систему царя Хаммурапі. Який зовнішній вигляд має єдиний повністю зберігшийся екземпляр «Кодексу Хаммурапі»? Де він знаходиться?
•    В чому полягає пафос епосу про Гільгамеша?
•    Поясніть зміст наступних висловів: «скринька Пандори», «муки Тантала», «Сізіфів труд», «яблуко розбрату», «узи Гіменея», «перейти Рубікон» (продовжіть ряд).
•    В якому значенні використовується вислів «восьме чудо світу»?
•    « На холме домик мой; с балкона
могу сойти в веселый сад,
Где вместе Флора и Помона
Цветы с плодами мне дарят».
(О. Пушкін)
Як слід розуміти вислів: «дари Помони і Флори»?
•    Назва поеми давньогрецького поета використовується в значенні оповіді, літопису життя та творчості людини тощо. Назвіть поета та його поему.
•    Порівняйте висловлювання римського оратора Квінтіліана «Сила духу та пристрасть роблять людей красномовними» та французького філософа Д. Дідро «Гарний стиль криється в серці». Про що йдеться?
•    Чи близькі вам думки Будди?
-    Один день доброчинної та самозаглибленої людини краще за столітнє існування нівечної та розпущеної.
-    Якщо рука не поранена, можна нести отруту в руці. Отрута не нашкодить тому, хто не має ран. Хто сам не робить зла, той його й не зазнає.
-    Кажи правду, не піддавайся гніву; якщо тебе просять, - хоча б про малість, дай. За допомогою цих трьох умов можна наблизитися до богів.
•    Як ви розумієте слова Будди: «Будьте самі своїми світильниками». Порівняйте з «Притчею про світильник» з Нагорної проповіді.
•    Обґрунтуйте своєрідність ставлення англійського філософа Ф.Бекона до античної філософської традиції та міфології прикладами з його трактату «Про мудрість древніх».

Тема 10. Культура Середньовіччя: Європа, Візантія. Культура Київської Русі.
•    Середньовічний спосіб життя, система норм і цінностей. (Європа)
•    Побут і нрави пізньої Візантії.
•    Культура та дохристиянські вірування давніх слов’ян; музичний фольклор, слов’янські свята.
•    Культура Київської Русі: усна народна творчість; скомороство; живопис.
•    Церковно-християнська, князівсько-дружинна та народна культура.
•    Чи мають сьогодні сенс «повчання» Володимира Мономаха?

Тема 11. Культура західноєвропейського Відродження та ідеї Ренесансу в Україні
•    Які соціально-політичні новації вкорінюються в житті людей, починаючи з епохи Ренесансу?
•    Ренесансна драматургія та переворот у музичному мистецтві.
•    Як ви розумієте афоризм: «У кого багато вад, у того й багато повелителів» (Франческо Петрарка)?
•    Побутові типи Відродження. Що таке макіавеллізм?
•    Образ людини в мистецтві європейського Відродження.
•    Народні думи та історичні пісні в українській музичній культурі. Їх використання в професійній музичній культурі.
•    Замки Придніпров’я.
•    Архітектура Львова.
•    Острозька академія та острозькі друки: проаналізуйте праці І.Огієнка «Історія українського друкарства» та «Князь Костянтин Острозький і його культурна праця».

Тема 12. Культура доби Бароко та Просвітництва.
•    Бароковий живопис: жовківський художній осередок.
•    Меценатство Петра Могили.
•    «Золота доба» української церковної музики (творчість Дмитра Бортнянського, Максима Березовського, Артемія Веделя).
•    Спільне й відмінне в освіті на Лівобережжі та Правобережжі.
•    Витоки національного театру. Вертеп. Шкільний театр. Кріпацький театр.
•    Голландський жанровий живопис.
•    Назвіть мислителів доби європейського Просвітництва та їх праці, в яких були висвітлені різні аспекти нового погляду на історію та культуру (таблиці, тези).
•    Чи актуально сьогодні звучать слова: «Ми маємо, доки в нашого друга є» (Г. Лессінг)?
•    Як ви розумієте слова Клода Гельвеція: «Любов відточила олівець першого художника»?
•    Театральна та музична культура доби Просвітництва: етюд про мистецьку творчість.

Тема 13. Європейська та українська культури ХIХ – поч. ХХ ст.
•    Як ви розумієте слова А.Шопенгауера: «Не тільки філософія , але й витончені мистецтва займаються … вирішенням завдань буття»?
•    Коли використовується вислів «переоцінка цінностей»? Хто його автор? Чи актуальний він для сьогодення?
•    Основні екзистенційні проблеми у художній традиції зламу століть.
•    Творча біографія К.Моне –зачинателя імпресіонізму (творчість інших митців за вибором).
•    Національно – культурне відродження (кін. ХVIII ст – поч. ХХ ст.):
-    період збирання спадщини або академічний етап (кін. ХVIII – 40-ві роки ХIХст.) - охарактеризуйте;
-    культурницький етап (40–ві р.р ХIХ ст. - кін ХIХ ст.) - охарактеризуйте;
-    політичний етап ( з кінця ХIХ ст.) – охарактеризуйте.
-    Т. Шевченко і В. Штернберг.
-    Найвизначніші українські письменниці й митці ХIХ ст.


Тема 14. Українська культура в загальносвітовому контексті ХХ ст.
•    Які радикальні зімни в культурі спричинені НТР та засобами масової комунікації?
•    Криза суспільства: «повстання мас». Дайте пояснення.
•    Глобальні проблеми сучасності та роль культури в їх розв’язанні.
•    Етнічний ренесанс і актуалізація етнокультури: обґрунтуйте.
•    Цей рух, що привів до ментальної революції в галузі мистецтва, був призваний повністю змінити відношення як до мистецтва, так і до світу, який стає «синій, як апельсин» (Елюар). Матеріал цьому мистецтву дає підсвідомість. Назвіть цей стиль та охарактеризуйте.
•    Як ви розумієте слова Ромена Роллана , видатного форанцузького письменника і мислителя ХХ ст.: «Мистецтво подібне до гори. На певній висоті усякий великий твір радує душу».

•    В.Шпак. «Додекафония. Звуковые ассоциации. Шенберг»:
«…Рассеивание звуков
серии
фальстартная фольклористика
фальшь
дружелюбные диссонансы
дз – зи – ж – ж…»
    Що ви знаєте про авангардизм у музиці?
•    Український мистецький авангард: творчість яких митців його репрезентує?
•    Характерні риси постмодернізму в культурі .
•    Яких сучасних українських митців ви знаєте? (літературний етюд про їх творчість)
•    Поп–арт та концептуал–арт, принципи та цілі творчості: протилежність чи подібність?
•    Тоталітаризм і культура: їх протистояння.
•    Постмодернізм в контексті світової культури.
•    Культурний внесок української діаспори.
•    Художні течії і напрямки ХХ ст.: література, театр, архітектура, музика, кіномистецтво.
•    Що визнаєте про культурно-мистецьке життя вашого міста: історичний та актуальний аспекти. Етюд-есе.
•    Туристичні подорожі, що ви здійснили: представте у вигляді культурологічного нарису.

Тема 15. Актуальні проблеми сучасної культури.
•    Якщо для середньовіччя головним поняттям був Бог, для Нового часу – розум, то для людини ХХІ ст. таким поняттям є (……).
•    Поясніть вислів відомого вченого К. Леві – Стросса: «Відірвавши людину від усього іншого світу, західний індивідуалізм позбавив її захисту. Людина, яка вірить у безмежність своїх можливостей, приречена до самознищення».
•    Що дає підстави деяким сучасним науковцям стверджувати про можливе «повернення» до минулого, але на іншому рівні; робити висновок, що «народжувана планетарна цивілізація за своєю суттю може стати “неорабовласницькою”»?
•    Чи актуально звучать сьогодні слова Д. Дідро: «Людина є єдиний пункт, від котрого має все починатися та до котрого має все повернутися».
•    У вік інформатизації все більшу роль відіграє синтез науки, технології та поезії. Поясніть роль «поетичної компоненти» у соціально- економічній структурі інформаційного суспільства.
•    Чим пояснюються тяжіння сучасних вчених до традицій давнього, особливо східного світоуявлення?
•    Чим сьогодні викликаний перехід від адаптивної парадигми освіти до креативної?
•    Які чинники визначають стратегію формування креативної особистості ХХI ст.?
•    Представте словник термінів: універсалізація, глобалізація; «вестернізація» та «культурний імперіалізм»; модернізація, аккультурація, культурна аномія, інкультурація.
•    Які ви знаєте найзначніші музеї світу? Оформіть як есе, використовуючи власні враження та репродуктивні матеріали.


Теми рефератів.

1.    Культура і особистість.
2.    Людина як творець культури.
3.    Вікові особливості формування культури особистості.
4.    Професійна культура (юриста економіста, менеджера, соціолога).
5.    Загальнолюдські цінності та їх трансцендентний характер.
6.    Міфологія як явище духовної культури.
7.    Функції мистецтва як гри та творчості.
8.    Художня культура: сутність, структура, функції.
9.    Політична та правова культура: теоретичний та актуальний зрізи.
10.    Філософія Гегеля як теорія культури.
11.    Філософія культури Освальда Шпенглера.
12.    Культура та колективне безсвідоме: концепція Карла Густава Юнга.
13.    Політика і політична культура.
14.    Соціальна культура.
15.    Культурний потенціал людства.
16.    Первісна культура. Світосприймання первісної людини.
17.    Первісна культура та мистецтво.
18.    Міф, первісні форми релігії та культура.
19.    Українська міфологія.
20.    Індо-буддійський тип культури.
21.    Конфуціансько - даосистський  тип культури.
22.    Буддизм: свобода як повне заперечення буття.
23.    Даосизм: свобода як розчинення в природі.
24.    Красномовство як найвища цінність античної школи та культури.
25.    Давньогрецький театр.
26.    Римський античний театр.
27.    Японський театр.
28.    Римський скульптурний портрет.
29.    Психологія кохання в римській ліриці “золотого століття”.
30.    Римське право як явище світового порядку.
31.    Християнський тип культури. Соціокультурні передумови становлення християнства.
32. Значення християнства для розвитку європейської культури.
33. Релігійне мистецтво: взаємодія мистецтва та релігії.
34. Функції культового мистецтва.
35. Культ провансальського кохання в рицарському мистецтві.
36. Портретне мистецтво італійського Відродження як втілення гуманістичних ідеалів епохи.
37. Голландський жанровий живопис.
38. Естетична думка епохи європейського Просвітництва.
39. Проблеми культури в працях просвітителів.
40. Театр доби Просвітництва.
41. Романтизм у європейському мистецтві.
42. Реалізм у живопису Франції ХІХст.
43. Західноєвропейська музична класика ХІХст.
44. Європейська художня культура кінця ХІХ- початку ХХст.
45. Врубель та київські храми.
46. Георгій Нарбут  - корифей української графіки.
47. Західноєвропейська музична класика ХХст.
48. Джаз: загадки та реальність.
49. Феномен рока.
50. Художня творчість і практика модернізму.
51. Проблема нового художника і мистецтва в культурфілософії (О.Шпенглер, Й. Хейзінга, М. Хайдеггер, Х. Ортега-і-Гассет).
52. Психоаналітична естетика: вплив фрейдизму на мистецтво.
53. Інтуїтивізм А. Бергсона та його вчення про художню творчість.
54. Філософські основи художньої творчості в естетиці екзистенціалізму (на прикладі творчості Ж.-П. Сартра).
55. Проблеми масової культури в світі й в Україні.
56. Масова та елітарна культура.
57. Вплив засобів масової інформації на формування особистості.
58. Вплив соціального і технічного прогресу на духовну культуру.
59. Постмодернізм в контексті світової культури.
60. Актуальні проблеми сучасної культури.
61. Діалог як засіб подолання кризи культури.
62. Основні періоди в розвитку української культури: їх характеристика.
63. Основні етапи розвитку стародавньої культури східних слов’ян.
64. Релігійні вірування та міфологія східнослов’янських племен.
65. Мистецтво в українській культурі.
66. Витоки українського національного театру.
67. Український авангард і європейська художня культура кінця ХIХ - початку ХХ століття.
68. Українське образотворче мистецтво на початку ХХст.: народницький реалізм, постімпресіонізм та модерн.
69. Українське образотворче мистецтво на початку ХХст.: український стиль та авангард.
70. Еклектика, модерн і неокласицизм в архітектурі України.
71. Розвиток традицій українського іконопису та фольклору в малярстві М.Бойчука.
72. Формування української національної композиторської школи в першій третині ХХ століття.
73. Внесок В.Вернадського в науку і культуру України.
74. Шістдесятницький ренесанс в Україні.
75. Музична культура України другої половини ХІХ – початку ХХст.
76. Психоделічне мистецтво.
77. Видатні кінорежисери сучасності ( Італії, Японії, Франції, України, Росії тощо.)
78. Українська музика ХХст.
79. Пісенна творчість українського народу.
80. Українське кіно: історичний аспект.
81. Сучасна соціокультурна ситуація в Україні.
82. Розвиток природничо-технічних наук в сучасній Україні.
84. Сучасне театральне мистецтво в Україні.
85. Сучасне образотворче мистецтво в Україні.
86. Фольклоризм у сучасній українській культурі.
87. Роль засобів масової інформації в розвитку української художньої культури.
88. Молодіжна субкультура в сучасній Україні.
89. Культурно-дозвіллєва діяльність молоді в Україні.
90. Діалог культур: Україна в міжнародних зв’язках.
91. Перспективи розвитку української культури на початку третього тисячоліття.
92. Культура державного службовця.

(Див. методичні поради щодо написання рефератів у розділі «Контрольні роботи для студентів заочної форми навчання».)




Методики активізації процесу навчання.

Перехід від класичної парадигми навчання до інноваційної потребує нових підходів у викладанні: це орієнтації на розвиток та виявлення потенціалу творчості як гармонійного перетину інтелектуальних, емоційних, еврістичних, інтуїтивних, естетичних та інших моментів.
Самі методи культурології як наукової дисципліни іманентно спрямовані на актуалізацію креативних начал та спонукають студентів до пошуково – дослідницької діяльності. Разом із загальнодидактичними та інтерактивними методами вони сприяють становленню сучасної особистості як самоцінного суб’єкту суспільного життя.
Серед методик, спрямованих на активізацію навчального процесу, слід виділити діалогічні форми навчання, створення ситуації вибору та альтернативного підходу, поєднання емоційно-образного та логічного компонентів в навчальній діяльності. Створення творчої атмосфери на заняттях сприяє розкриттю індивідуальності студента, його смаків та уподобань, ініціює творчий пошук. Апробовані та довели педагогічний сенс такі методи, як мікровикладання, робота у малих групах, проблемна лекція, рецензування виступів, рольові та дидактичні ігри, КТС (колективні творчі справи), кейс–метод, дискусії, «мозкові атаки» тощо. На особливу увагу заслуговує презентація різних за формами індивідуальних робіт, мистецько – та навчально-творча продукція студентів (див. розділи «Індивідуальні завдання» та «Організація самостійної роботи студентів»).
Науково–студентська конференція з культурологічної проблематики є узагальнюючим компонентом у вивченні курсу.
Аудіо–візуальне супроводження. CD-RОM: мультимедійна енциклопедія «Библия в искусстве»; «Великие мастера живописи»; мультимедійний навчальний посібник «Мировая художественная культура» (культура стран Древнего и Средневекового Востока); мультимедійна енциклопедія «Культури мира»; Електронна бібліотека, серія «Портрет» (від епохи Відродження до першої половини ХХ ст.).; «Екскурсия по Киеву»; «Храми Болгарії»; «Крим. Архітектурні пам’ятки»; «Body Art»:енциклопедія знаків та символів (матеріали з історії культур народів світу); «Київ в образотворчому мистецтві»; відеотека: «Київ – матір містам руським», «Лувр», «Лівадійський та Воронцовський палаци»; «В поисках финикийцев»; «В тени Везувия» та ін. Комплект аудіо касет (музичне мистецтво як ілюстративний матеріал).



Контрольні роботи для студентів заочної форми навчання.
Методичні поради.
Контрольні роботи спрямовані на виявлення теоретичних знань студентів та вмінь їх адекватно реалізувати. Мета контрольних робіт – презентація творчо осмисленого та самостійного реферування філософської, наукової, мистецтвознавської та іншої літератури (min. 7 джерел) в ракурсі обраної теми. Тема обирається відповідно до власних інтересів студентів в галузі культурологічної проблематики.
В процесі розкриття теми доцільне використання цитат, що підтверджують певні думки та положення; дотримання хронологічної послідовності; зазначення персоналіїв тощо.
Рекомендації:
Обсяг роботи не менше 15 друкованих (14 інтервал, Times New Roman, міжрядковий відступ – 1,5; поля 2см) сторінок тексту, враховуючи вступ, основну частину та висновки.
Всі сторінки, окрім титульної та додатків, мають бути пронумеровані.
Текст роботи має відповідати літературі, що вказана автором.
Робота має бути написана за планом (не менше 3 пунктів, які вказані в основній частині), а вступ та висновки - відображати оригінальний авторський підхід до змісту теми та структури її викладення.
Бажано використовувати в роботі публікації з періодичної преси.



Теми контрольних робіт
та програмні анотації.

1. Культура як предмет культурології
Специфіка культурологічного знання.;
Еволюція поглядів на культуру;
Сутність культури та її структура.

2. Функції культури в суспільстві
Особливості функціонування культури в суспільстві;
Характеристика основних функцій культури.

3. Теорії та напрями культурології
Філософія культури Освальда Шпенглера;
Людина, творчість, культура в філософії Бердяєва;
Українська культурологічна думка.

4. Основні школи і концепції культурології
Концепція З. Фрейда та К. Юнга;
Цінність як принцип культури (П. Сорокін).
5. Культура і природа.
Співвідношення природного і культурного.
Культура як основа гармонізації суперечностей між людиною і природою;
Планетарний соціум і еко-майбутнє.

6. Культура і суспільство
Поняття культурної ідентифікації;
Субкультура; контркультура;
Ідея рівноправності культур в сучасному світі.

7. Культура і цивілізація
Підходи до визначення поняття цивілізація;
Техніка, культура та природа людини;
Типологія цивілізацій.

8. Культура первісного суспільства
Особливості культури первісного суспільства;
Духовна культура (міф, мистецтво, релігія).

9. Культура Стародавнього Єгипту
Особливості сприйняття стародавніх єгиптян;
Наукова думка;
Естетичні уявлення.

10. Культура Месопотамії
Особливості наукового мислення шумерів; система освіти.
Своєрідність месопотамської культури і космос як держава;
Мистецтво Месопотамії;

11. Культура Індії
Повсякденне життя: касти, сім’я, мораль;
Філософські концепції індійської культури та наукові знання;
Мистецтво Індії: його джерела та специфіка.

12. Культура Китаю.
Унікальність китайської культури: ритуал та етика в традиційному Китаї;
Релігійно-філософські вчення;
Китайська культура і Захід.

13. Японська культура
Культура Японії в колі азіатських культур;
Ідеал людини в японській культурі та його історична трансформація;
Здобутки японського мистецтва.

14. Культура класичного Арабського Сходу
Іслам як культурний феномен: народження та еволюція;
Досягнення арабської науки; арабо-мусульманська філософія;
Культура Арабського Сходу та її вплив на світову культуру.

15. Класична давньогрецька культура
Характерні риси культури Стародавньої Греції;
Феномен грецького чуда: народження наукового знання і розквіт мистецтва.

16. Культура Стародавнього Риму
Самобутність давньоримської культури;
Спадщина давньоримської культури.

17. Візантійська культура
Особливості візантійської культури;
Храмове мистецтво та іконопис;
Внесок візантійської культури в світову.

18. Середньовічна культура Західної Європи
Домінування християнської теології в культурі;
Символізм середньовічного мислення та мистецтва;
Лицарство як моральний та естетичний ідеал.

19. Культура епохи Відродження
Ідеал людини;
Італійський та Північний Ренесанс: художні досягнення.

20. Барокова культура Європи.
“Золоте століття” іспанського живопису;
Фламандське та голландське мистецтво XVII ст.

21. Культура епохи Просвітництва
Домінанти культури європейського Просвітництва;
Особливості мистецтва.

22. Європейська культура ХІХ ст.
Загальні риси розвитку культури ХІХ ст.;
Класицизм, романтизм, реалізм – мистецькі течії ХІХ ст.;
Культура кінця ХІХ ст.: філософія, наука, мистецтво.

23. Культура ХХ ст.
Основні тенденції розвитку культури ХХ ст.;
Діалог культур як засіб подолання кризи культури.

24. Масова та елітарна культура
Філософські основи масової культури;
Елітарна культура як антипод масовій культурі.
25. Художня культура ХХ ст.: модернізм і постмодернізм
Світоглядні основи модерністського мистецтва;
Постмодернізм як поглиблення естетичних експериментів ХХ ст.

26. Витоки української культури
Джерела українського етносу;
Становлення самосвідомості давньослав’янського суспільства;
Боги стародавніх слов’ян.

27. Культура Київської Русі
Становлення Київської Русі;
Наука та освіта; літературно-мистецька діяльність;
Судочинство в Київській Русі.

28. Українська культура польсько – литовської доби (XIV – перша половина XVII ст.)
Суспільно-політичні та історичні обставини розвитку культури;
Освіта; братські школи; полемічна література; книгодрукування;
Козацтво як феномен культури;
Українська словесність та мистецтво.

29. Культура України в другій половині XVII – XVIII ст.
Культурно-просвітницька діяльність Києво-Могилянської академії;
Барокова культура: архітектура, музика; провідні школи живопису;
Козацька художня творчість.

30. Українське національно-культурне відродження (кінець XVIII – поч. XX ст.)
Академічний етап (кінець XVIII – 40-ві роки XIX ст.);
Культурницький етап (40-ві роки XIX ст. – кінець XIX ст.);
Політичний етап (3 кінця XIX ст.).

31. Українська література та мистецтво в XIX – на поч. XX ст.
Т.Г. Шеченко і українська культура;
Театральне мистецтво;
Музика; архітектура; живопис.

32. Основні етапи та тенденції національно-культурного відродження в історії в історії української культури ХХ ст.
Національне відродження 1917 – 1933 рр.; тоталітарне панування “соцреалізму” (1933 – 1956 рр.);
Стихійне піднесення духу національного опору (1956 – 1987рр.); духовно-національне оновлення (з 1987р.).

32.    Культура України: 1917 – перша половина 40-х років
Духовне життя України в 1917 – 1920рр.;
Політика українізації;
“Розстріляне відродження”.
34. Культура України другої половини ХХ ст.
Хрущовська “відлига”: наукові та художні досягнення;
Надбання української діаспори;
Культура 70-80х років;
Тенденції сучасного національно-культурного відродження.

35. Культура і особистість в сучасному світі
Культура як засіб самореалізації особистості;
Соціалізація та інкультурація в сучасному світі.



Система поточного і підсумкового контролю.


Поточний контроль: процесуальний, узагальнюючий (КМР), варіативний (наукова робота студентів) та підсумковий контроль (залік)
Контроль знань студентів відбувається в цілому на семінарських заняттях в процесі представлення та обговорення видів робіт в аспекті теми семінару.
Використовуються також наступні форми оцінювання знань:
-    комплекс тестових запитань відповідно до змісту модулів (max. 8 балів);
-    комплекс запитань до контрольних робіт дворівневої складності:
а) перший, вищій рівень потребує від студентів творчо-пошукових вмінь, вміння обрати альтернативну відповідь, вміння довести свою думку тощо (max. 8 балів);
б) другий, нижчий рівень: відповіді на запитання потребують творчо – інформативного підходу (max. 6 балів).

Види робіт.

 

 

Творчо-пошукові

Творчо –інформативні

 

-          Самостійні роботи (див. “Організація самостійної роботи студентів”);

-          Виконання індивідуальних завдань (див. “Індивідуальні завдання”);

-          Написання рефератів, max. 1 реферат (див. “Індивід. завдання”);

-          Розробка рольових та дидактичних ігор;

-          Складання ситуаційної задачі;

-          Виконання науково-дослідної роботи (участь у науковій групі, підготовка наукової роботи, виступ на конференції);

-          Опанування додаткової літератури: першоджерела, монографії, наукові праці, періодика тощо.

-          Створення навчально-творчої та мистецько-творчої продукції.

-        Конспективний матеріал до семінарів та його систематич-не представлення в окремому зошиті або папці;

-          Самостійно опрацьований лекційний матеріал;

-          Підготовка доповіді та виступ на семінарі;

-          Участь у дискусіях та дидактичних іграх.

 

max. 4 бали за кожний із представлених видів робіт.

 

max. 9 балів за кожний із представлених видів робіт.

 

 

 

 

 

 

Форми робіт:
Реферати, складання тестів та кросвордів з авторськими коментарями та поясненнями; розробка термінологічних словників, розробка схем та таблиць, письмові та усні доповіді, тести, дайджести, рецензії, анонси, етюди-есе. Створення мистецько – творчої продукції: відеофільми, вірші та музика, альбоми з фотографіями на основі туристичних подорожей з культурологічними коментарями тощо. Позааудиторна активність: відвідування музеїв, виставок, концертів тощо з подальшим представленням в вигляді мистецько-творчого продукту.

Основні критерії успішності студентів :

- якість відповіді студента: правильність, повнота відповіді, теоретичність, точність та обґрунтованість;
- грамотність письмового викладу;
- активність на семінарських заняттях та систематичність у представленні різноманітної творчої продукції;
- участь у наукових конференціях (30 преміальних балів додатково);
- комунікативна культура студента: вміння вести діалог та брати участь у дискусії; естетичні та етичні параметри; артистизм, тактовність та емоційна культура.

Система контролю навчальної успішності студентів.
Факультети:
Менеджменту,
Міського господарства

 

 

Модуль

 

Контроль знань

Кількість балів

Модуль 1

Поточний контроль (робота на семінарських заняттях)

20

Самостійна робота студента (виконання індивідуальних завдань)

15

Модульна контрольна робота

15

Всього за 1 модуль                                                                              50

 

Модуль 2

Поточний контроль (робота на семінарських заняттях)

20

Самостійна робота студента (виконання індивідуальних завдань)

15

Модульна контрольна робота

15

Всього за 2 модуль                                                                              50

 

ВСЬОГО ЗА СЕМЕСТР                                                                    100

 

 

 

 

 

 

Оцінювання рівня знань студентів здійснюється на основі результатів поточного, модульного і підсумкового контролю та іспиту (заліку).
Позитивна оцінка ставиться за умови, якщо студент набрав від 60 до 100 балів відповідно до шкали оцінювання знань.
Якщо студент набрав від 35 до 59 балів, то він складає іспит чи залік, які оцінюються до 25 балів.
Студент, який набрав від 0 до 34 балів, може подати на ім’я декана заяву на повторне вивчення дисципліни і скласти іспит чи залік.
Ліквідація академзаборгованості здійснюється у відповідності із встановленим Вченою радою Академії порядком.
Оцінювання знань за шкалою ECTS

 

Рейтингові бали за шкалою Академії

Оцінка за національною шкалою

Оцінка за шкалою ECTS

Пояснення оцінки

 

90-100

 

Відмінно

 

А

Відмінне виконання лише з незначною кількістю помилок

82-89

 

 

Добре

В

Вище середнього рівня з кількома помилками

 

75-81

 

С

В загальному вірне виконання з певною кількістю суттєвих помилок

67-74

 

Задовільно

(зараховано)

D

Непогано, але зі значною кількістю недоліків

60-66

Е

Виконання задовольняє мінімальним критеріям

35-59

 

Незадовільно

(не зараховано)

FX

З можливістю повторного складання

1-34

F

З обов’язковим повторним курсом

 

 

Поточний контроль, КМР:

а) Питання другого , нижчого рівня складності, відповідно до тем 1–го та 2-го модулів (варіанти);
б) Питання першого, вищого рівня складності, відповідно до тем 1–го та 2–го модулів (варіанти);
в) Система тестів: 1 КМР, 2 КМР.



Підсумковий контроль:
Залік (питання до заліку).


Питання другого (нижчого) рівня складності (КМР).

1-й модуль. Теорія культури.
1. Етичний та естетичний аспекти взаємодії культури та природи.
2. Рекреативна, комунікативна та людинотворча функції культури.
3. Інтегративна, пізнавальна та гуманістична функції культури.
4. Психоаналітична концепція.
5. Культурологія як гуманітарна наука.
6. Людина як творець і створіння культури.
7. Діалог культур.
8. Мистецтво в системі духовної культури суспільства.
9. Особливості духовної культури та її форми.
10. Культура спілкування та навчання.
11. Субкультура та контркультура.
12. Ментальність, менталітет, культура.
13. Мова як символічний код культури.
14. Культура як соціальне явище.
15. Еволюціоністська та антропологічна концепції.
16. Статика та динаміка культури.
17. Методи культурології.
18. Поняття „культура” і „цивілізація”.
19. Еволюція поглядів на культуру.
20. Міфологія як явище духовної культури.
21. Типологія цивілізацій.
22. Захід і Схід як категорії культурології.
23. Національна культура.
24. Українська культурологічна думка.
25. Культура як міра розвитку людини і людства.
26. Світова культура як ціле. Єдність і різноманітність соціокультурного процесу.
27. Норми і цінності культури.
28. Культура як спосіб соціалізації особистості.
29. Культурна ідентифікація та культурна самоідентичність.
30. Поняття і сутність культури.

2 –й модуль. Історія культури.
1. Основні тенденції розвитку культури ХХ ст.
2. Проблеми загальнолюдського та національного в культурі ХХ ст.
3. Назвіть та охарактеризуйте основні художні течії ХІХст.
4. „Філософія життя” як основа культурно – філософських ідей кризової  епохи (остання чверть ХХ - поч.. ХХІ ст.).
5. Роль Києво-Могилянської академії в історії української культури.
6. Роль козацтва в розвитку української культури.
7. Мистецтво та архітектура Київської Русі.
8. Художня культура Стародавнього Риму.
9. Витоки української культури.
10. Романський період як пора найвищого розквіту європейської середньовічної культури.
11. Готичний стиль в архітектурі.
12. Духовно - культурна спадщина Візантійської імперії.
13. Характерні риси давньогрецької культури.
14. Основні етапи розвитку еллінської художньої культури.
15. Гуманізм як ціннісна основа культури Відродження.
16. Особливості художньої культури Ренесансу.
17. Культурні здобутки української культури ХIV – ХVII ст.
18. Реформація та її культурно–історичне значення.
19. Риси новоєвропейської культури ХVІІ ст. Наукова революція.
20. Домінанти культури європейського Просвітництва.
21. Стильові та жанрові особливості європейського мистецтва ХVII – ХVIII ст.
22. Барокова культура Європи.
23. Феномен українського бароко.
24. Художньо-мистецькі течії в європейському мистецтві кінця ХIХ ст.
25.Свтоглядні та художньо-естетичні особливості культури Месопотамії та Єгипту.
26. Тоталітаризм і культура.
27. Масова та елітарна культури.
28. Український культурний Ренесанс та його загибель.
29. Світоглядні основи модерністського мистецтва.
30. Авангардистські течії у мистецтві.
31. Постмодернізм як парадигма сучасної культури.
32. Роль творчості Т.Г. Шевченка у становленні української культури.
33. Українське національно-культурне відродження кінця ХVIII – поч. ХХ ст.
34. Українська народна і професійна музика в історії культури.
35. Актуальні проблеми сучасної культури.
36. Культура України в умовах зростання національно-культурної ідентичності.

Питання першого ( вищого) рівня складності (КМР).

1 –й модуль. Теорія культури.
1. Що таке екранна культура? Які типи культур ви знаєте ?
2. Який критерій покладений в основу класифікації суспільств? Як вони називаються? Назвіть приклади.
3. Які ви знаєте типи культурних змін? Охарактеризуйте та наведіть приклади.
4. Ірраціоналістичне розуміння культури в „філософії життя”: сутність філософії та її представники.
5.В чому полягає сутність сучасного розуміння природи та нових ідеалів людського ставлення до неї? Співставте поняття „антропокосмізм” та „антропоцентризм”.
6. Розкрийте поняття „спеціалізовані форми культури”. Охарактеризуйте інший компонент даної моделі культури.
7. В чому полягає специфіка культурологічного знання? Обґрунтуйте свою думку.
8.Чи пов’язані між собою поняття  „глобалізація” та „інтернаціоналізація”? Розкрийте сутність понять та доведіть свою думку.
9.Соціокультурні характеристики постіндустріального суспільства: дайте пояснення.
10.Як ви розумієте відносний характер протиріч, або суперечливу єдність культури і цивілізації? Поясніть на прикладах.
11. Розкрийте мотивацію та зміст субкультурних явищ  в європейській культурі середини ХХ ст.
12. Культурна ідентифікація; особливості сучасної української ідентифікації.
13. Обґрунтуйте на прикладах нетотожність культури та суспільства, культурного та соціального розвитку.
14. За яким критерієм, на думку німецько-французького філософа –богослова А.Швейцера, можна оцінити ту або іншу культуру? Назвіть відповідну концепцію культурології.
15. Який зміст вклав академік Д. Ліхачов в поняття „екологія культури”? Поясніть та запропонуйте найбільш адекватну змісту поняття культурологічну концепцію.
16. В чому полягає діалектично-суперечлива єдність людини і культури? Поясніть на прикладах.
17. Чим сьогодні викликаний перехід від адаптивної парадигми освіти до креативної?
18. Чи згодні ви з наступним визначенням поняття „культура”: „Культура - це напружений пошук людиною самої себе та свого місця в світі”? Аргументуйте свою думку.
19. Який теоретичний висновок можна зробити з наступного нетрадиційного визначення культури: „Культура - це приблизно все те, що робимо ми і не роблять мавпи”?
20. Які ви знаєте явища культури? Поясніть сутність аксіологічного та дезаксіологічного підходів щодо культури.
21. М. Бердяєв: ”Всі великі національні культури є загальнолюдськими за своїм значенням. Національність є позитивним збагаченням буття, і тому за неї слід боротися як за цінність”, - чи актуально звучать ці слова сьогодні? В чому полягає діалектика національного та загальнолюдського в культурі?
22. Розкрийте сутність підходів щодо визначення культури: описовий, соціологічний та ціннісний. Вкажіть основні недоліки підходів.
23. Розкрийте сутність підходів щодо визначення культури: технологічний та історичний. Вкажіть недоліки підходів.
24. Назвіть ряд загальних ознак культури, з якими могли б погодитися  автори всіх визначень цього поняття і які б допомогли з’ясувати її сутність.
25. Які ви знаєте підходи щодо проблеми співвідношення понять „культура„ і „цивілізація”?
26. Які ідеї Шопенгауера та Ніцше були резюмовані в ХХ ст. в культурологічній концепції Х. Ортеги-і-Гассета ?
27. Соціалізація – індивідуалізація; норма – свобода; традиція – оновлення: яка, на вашу думку, роль цих бінарних опозицій в розвитку культури?
28. Психоаналітичні концепції З. Фройда, К.Г. Юнга, Е. Фромма: загальне та особливе в них.
29. Роль еліти в культуротворчому процесі суспільства: обґрунтуйте.
30. Ваше розуміння принципу культурної демократії як найважливішого з принципів культурної політики, проголошеної у Декларації Мехіко.
31. Що таке „культурні універсалії”? Наведіть приклади.
32. Що виражає парна категорія “Схід і Захід”?
33. Поняття символа та символічна школа в культурології.
34. Як ви розумієте екстраутилітарність регулятивних начал культури?
35. Що таке художня соціалізація та персоналізація як її складова?
36. Які ви знаєте функції мистецтва? В чому сутність катартично-компенсаторної та сугестивної функцій?
37. Як ви розумієте художньо-концептуальну та випереджувально-просвітницьку функції мистецтва?


2-й модуль. Історія культури.
1. Назвіть найхарактерніші риси культури Стародавнього Сходу.
2.Яке століття і чому в історії європейської культури називають „віком Розуму”? Як називається культурологічна концепція, яка відповідає постулатам цієї культури?
3.Які типи світської художньої культури склалися в європейському середньовіччі? Охарактеризуйте їх.
4. Чи відрізнялася система навчання в європейських університетах та в Києво-Могилянській академії?
5. Грецька „пайдейя” та концептуальні положення сучасної вітчизняної освіти: чи можна провести між ними паралель?
6. Острозька академія: її внесок в розвиток шкільної освіти в Україні.
7. „Тілесна краса є щось твариноподібне, якщо під нею не ховається розум”. Як пов’язані слова Демокріта з ідеалом людини в Стародавній Греції?
8 .Як універсальні ключові ознаки культури бароко виявляються в сучасних умовах? Назвіть відповідну концепцію, пов’язану з назвою стилю.
9. „Екологічна етика” як компонент сучасної морально-духовної парадигми: її зміст.
10. Які події в історії України спричинили появу нового літературного жанру – полемічної літератури?
11. Якому типу культури в руслі концепції П. Сорокіна відповідає реалістичне мистецтво?
12. Конструктивізм як втілення естетики та техніцизму: в чому полягають його новаторські ідеї?
13.Які концепції відображають характер сучасної епохи та світосприйняття сучасної людини? Назвіть їх та дайте характеристику.
14. Які тенденції існують сьогодні у взаємовідносинах між Сходом і Заходом? Поясніть на прикладах сучасних подій в світі.
15. Чому, на вашу думку, у вік інформатизації все більшу роль відіграє синтез науки, технології та поезії?
16. Чим можна пояснити звернення сучасних вчених до традицій давнього, особливо східного світу?
17. Які варіанти розв’язання соціокультурної кризи демонструє історія людського суспільства і культури?
18. Влада фараона та влада месопотамських царів: знайдіть подібні риси.
19. Повсякденне життя в Афінах та повсякденне життя жителів Месопотамії: порівняйте.
20. Порівняйте грецький та римський пантеони богів і характер релігійного культу.
21. Що ви знаєте про стильові й жанрові особливості європейського мистецтва  ХVII – ХVIII ст.?
22. В чому сенс „чистого мистецтва”, або „мистецтва для мистецтва” на думку прихильників цієї теорії?
23. Назвіть основні фактори становлення європейської культури.
24. Які ви знаєте класифікації видів мистецтва? Оформіть відповідь у вигляді схеми.
25. Середньовічне й ренесансне світосприйняття: порівняйте.
26. Чим відрізняються фламандський й голландський художні світи у ХVIIст.? Хто такі „малі голландці”; кого називають „великим голландцем”?
27.В чому специфіка українського бароко та його відмінність від західноєвропейського та російського? Назвіть приклади барокової архітектури в Україні.
28. Яке світовідчуття виражене у творах стилю рококо? Назвіть приклади стилю в різних видах мистецтва.
29. Яку роль відігравала Києво-Печерська лавра у розвитку культури Київської Русі?
30. Елітарна та масова культура: охарактеризуйте.
31. Романіка та готика в мистецтві.
32. Обґрунтуйте роль сакрального канону у візантійському мистецтві. Які твори ви знаєте?

Питання до заліку, іспиту

1. Предмет і об’єкт культурології.
2. Культурологія та інші гуманітарні науки.
3. Історичний розвиток уявлень про культуру.
4. Поняття та сутність культури.
5. Морфологія культури.
6. Міф як культурна форма.
7. Культура і природа.
8. Культура і особистість.
9. Культура і цивілізація.
10. Типологія цивілізацій.
11. Захід і Схід як категорії культурології.
12. Діалог культур.
13. Національна культура.
14. Субкультура; контркультура.
15. Елітарна та масова форми культури.
16. Статика і динаміка культури.
17. Функції культури в суспільстві.
18. Еволюціоністська концепція культури.
19. Культурологічна концепція О. Шпенглера; А. Тойнбі.
20. Психоаналітична концепція: З. Фройд, К. Юнг, Е. Фромм.
21. Соціологічна концепція П. Сорокіна.
22. Символічна школа в культурології.
23. Ігрова теорія культури.
24. Українська культурологічна думка.
25. Культура первісного суспільства.
26. Культура Стародавнього Єгипту.
27. Культура Месопотамії.
28. Своєрідність культурної старовини Індії та Китаю.
29. Характерні риси давньогрецької культури.
30. Художній геній Стародавньої Греції.
31. Самобутність давньоримської культури.
32. Художня культура Стародавнього Риму.
33. Візантія: духовні цінності та мистецтво.
34. Символізм середньовічного мислення та мистецтва.
35. Європейська культура епохи Середньовіччя.
36. Християнство як духовний стрижень європейської культури.
37. Художня культура європейського Середньовіччя.
38. Періодизація розвитку української культури: характеристика періодів.
39. Культура та дохристиянські вірування давніх слов’ян.
40. Культура Київської Русі.
41. Культура епохи Відродження.
42. Культура Північного Відродження та протестантська Реформація.
43. Ренесанс в українській культурі.
44. Барокова культура Європи.
45. Культура козацької держави.
46. Козацька художня творчість.
47. Мистецтво українського бароко: музика. театр вертепу, література, живопис.
48. Києво–Могилянська академія як осередок культури.
49. Домінанти культури європейського Просвітництва.
50. Сутність класицизму та особливості його прояву в різних видах мистецтва.
51. Стиль рококо в західноєвропейському та українському мистецтві.
52. Мистецтво українського класицизму. Українська паркова культура.
53. Світоглядні засади  та головні напрями розвитку європейської культури ХIХ ст.
54. Сутність романтизму. Романтизм і національні культури.
55. Європейська музична культура ХIХ ст.
56. Українська суспільна думка; розвиток науки і філософії в ХIХ ст.
57. Сутність теоретичної програми реалізму та її практичне втілення в європейському мистецтві.
58. Реалізм в українському мистецтві ХIХ ст.
59. Культура ХIХ – поч. ХХ ст. криза традиційних цінностей і пошуки нових форм відбиття дійсності.
60. Українська культура на зламі ХIХ – ХХ ст. Значення української культури зламу століть.
61. Криза культури ХХ ст. та шляхи її подолання.
62. Модернізм: культурний феномен ХХ ст.
63. Імпресіонізм в європейському мистецтві. Постімпресіонізм.
64. Витоки українського національного театру. Театр корифеїв.
65. Авангардизм у мистецтві та його еволюція.
66. Сюрреалізм у культурі ХХ ст.
67. Абстракціонізм як філософське осмислення авангарду.
68. Естетичні принципи поп-арту.
69. Український авангард.
70. Українське культурне відродження 20 - 30-х  років: наука, освіта, література.
71. Культура України у другій половині ХХ ст.
72. Культура постмодернізму.
73. Мета і завдання психоделічного мистецтва.
74. Кіно у художній культурі ХХ ст. Українське кіно.
75. Наука й освіта в Україні в ХХ ст.
76. Українська народна культура та її світове значення.
77. Сучасна соціокультурна ситуація в Україні.
78. Культура України в умовах зростання національно-культурної ідентичності.
79. Єдність та взаємозалежність світової та національної культур.
80. Культура в інформаційному суспільстві.
81. Актуальні проблеми сучасної культури.
82. Культура та глобальні проблеми сучасності.
83. Культура і особистість в сучасному світі.


Список рекомендованої літератури.

Основна література.
1. Абрамович С.Д., Чікарькова М.Д. Світова та українська культура. Навчальний посібник. – Львів: Світ, 2004 – 344с.
2. Афанасьева В., Луконин В., Померанцева Н. Малая история искусств. Искусство Древнего Востока. – М., 1976.
3. Аванесова Г.А., Бабаков В.Г. и др. Морфология культуры. Структура и динамика. – М., 1994.
4. Баканурський А. Культурологія. Навч. пос., К.,2004.
5. Баткин Л.М. Итальянское Возрождение в поисках индивидуальности. – М., 1989
6.Батракова С. Искусство и утопия: из истории западной живописи и архитектуры ХХ века. – М., 1990.
7. Белицкий М. Забытый мир шумеров. – М., 1980.
8. Бонгард-Левин Г.М. Древнеиндийская цивилизация. Философия, наука, религия. – М., 1980.
9. Борев Ю. Художественные направления в искусстве ХХ века. – К., 1986.
10. Библер В. Культура. Диалог культур // Вопросы философии. 1989. №6.
11. Бицилли П.М. Место Ренессанса в истории культуры. – М., 1996.
12. Бокань В.Культурологія. Навч.пос. – К.:МАУП, 2003.
13. Ерасов Б.С. Социальная культурология. – М., 2000.
14. Брион М. Микеланджело. – М., 2002.
15. Буддизм: история и культура. – М., 1989.
16. Вебер М. Протестантская этика и дух капитализма // Вебер М. Избр. произв. - М., 1990.
17. Взаимодействие культур Востока и Запада / Отв.ред. Е.Челышев. – М., 1987.
18. Возняк М. Історія української літератури. - К., 1994.
19. Воллар А. Ренуар. Сезанн. – М., 2000.
20. Греченко В.А., Чорний І.В., Кушнерук В.А., Режко В.А. Історія світової та української культури. – К., 2000.
21. Грищенко В. Людина і культура.: Навч.посіб.-К.:Либідь, 2000.
22. Грушевський М.С. Культурно-національний рух на Україні в ХVI – ХVII ст.-К., 1993.
23. Дадаизм в Цюрихе, Берлине, Ганновере и Кельне. – М., 2002.
24. Данилевский И.Н. Древняя Русь глазами современников и потомков (IХ-ХII в.в.): Курс лекций: Уч. пособие. – М., 2001.
25. Драгоманов М. Вибране. –К,1996.
26. Дмитриева Н.А., Акимова Л.И. Античное искусство: очерки. – М., 1988.
27. Забужко О.С. Шевченків міф України. Спроба філ.аналізу.-К.: ”Факт”, 2001.
28. Замаровський В. Спочатку був Шумер. –К., 1983
29. Иванов К.А. Трубадуры, труверы и миннезингеры. – М., 1997
30. Ивбулис В.Л. Модернизм и постмодернизм. – М., 1988
31. Історія української та зарубіжної літератури. Навч.посіб./ С.М.Клапчук, В.Ф.Остафійчук, Ю.А. Горбань та ін.- К.:Знання-Прес, 2002.
32. Історія української культури. Зб. мат.-лів і док./ упоряд. Б.І.Білик, Ю.А.Горбань та ін.; За ред. С.М.Клапчука, В.Ф.Остафійчука.-К.:Вищпа школа, 2000.
33. Історія української культури /За ред. І. Крип’якевича – К., 2000.
34. Історія світової культури. Культурні регіони: Навч.посіб. / Керівник авт. кол. Л.Т.Левчук. – К.:Либідь, 2000.
35. Ионин Л.Т. Социология культуры. – М., 1996.
36. Кордон М.В. Українська та зарубіжна культура. Курс лекцій .-К., 2005.
37. Кормич Л.І, Багацький В.В. Культурологія.: Навч. пос. – Х.: Одіссей, 2002р.
38. Кравченко А.И. Культурология: Уч. пособие. – М., 2000
39. Культурологія: теорія та історія культури. Навч. пос. / За ред. І.І.Тюрменко, О.Д. Горбула. – Київ :Центр. навч. літ, 2004 р.
40. Культурологія: Навч.посіб. / М.М. Закович, І.А.Зязюн, О.М.Семашко та ін. – К., 2007.
41. Культура Древней Индии. – М., 1975.
42. Культура Древнего Египта. – М., 1975.
43. Кас’янов Г. Українська інтелігенція на рубежі ХIХ-ХХ ст. - К.,1993 .
44. Києво-Могилянська академія в іменах, ХVII-ХVIII ст.: Енцикл.вид./ Упоряд. З.І. Хижняк, за ред.В.С. Брюховецького.
45. Лекції з історії світової та вітчизняної культури./ За ред. А.Яртися. - Львів, 2005.
46. Массон В.М. Первые цивилизации. – Л., 1989.
47. Мєднікова Г .С.Українська і зарубіжна культура ХХ ст.Навч.посіб. - К.: Т-во „Знання”, 2002.
48. Миропольська Н.Є. Художня культура світу. - К., 2001.
49. Оппенхейм А.Л. Древняя Месопотамия. – М., 1990.
50. Первісність. Стародавній світ./Підручник.-Х., 1999.
51. Піча В.М.. Культурологія. Посіб., - К., 2005
52. Пигалев А. Культурология: Уч.пособие. – Волгоград, 2002.
53. Погорілий О.І. Культурологія. - К., 2005 р.
54. Подольська Є.А.Лихвар В.Д., Іванова К.А. Культурологія. Навч. посіб., - К.: Центр навч.літер, 2005.
55. Полікарпов В.С. Лекції з історії світової культури. - Х., 2006.
56. Попович М. Нарис історії української культури. - К, 1998.
57. Пушнова Ю.Б., Шельнова Н.И. и др. Культурология: Уч. пособ.-М.: Изд.”Экзамен”,2005.
58. Семчишин М. Тисяча років української культури. Історичний огляд культурного процесу. - К., 1993.
59. Тюляев С.Н. Искусство Индии. – М., 1988.
60. Українська культура: історія і сучасність. / За ред. Черепанової С.О.- Львів, 1994.
61. Федорова І.Ф. Культурологія: Навч.посіб. - К, 2005.
62. Фромм Э. Бегство от свободы. – М., 1990.
63. Хейзинга Й. Осень средневековья. – М., 1988.
64. Чорненький Я.Я. Культурологія. Теорія. Практика. Самостійна робота. Навч.посіб.-К.:Центр навч.літер.,2004.
65. Шевнюк О.Л. Українська та зарубіжна культура. Навч.посіб.-К., 2002.
66. Швейцер А. Благоговение перед жизнью. – М., 1992.
67. Шейко В.Л., Гаврюченко О.А., Кравченко О.В. Історія художньої культури :Зах. Євр., ХVII і ХVIII ст.: Підручник. – Х., 2001.
68. Шпенглер О. Закат Европы. – М., 1993.
69. Ясперс К. Смысл и назначение истории. – М.:Политиздат, 1991.


Додаткова література

70. Адорно В. Теодор. Эстетическая теория. – М. 2001.
71. Асеев Ю. Стили в украинской архитектуре. – К., 1989.
72. Асєєв Ю. Джерела. Мистецтво Київської Русі. – К., 1980.
73. Асєєв Ю. Мистецтво стародавнього Києва. - К., 1969.
74. Альперович М.С., Слезкин Л.Ю. История Латин ской Америки (с древних времен до начала ХХ века) - М., 1991.
75. Американський характер: почерки культуры. - М., 1991.
76. Африка: взаимодействие культур. - М., 1989.
78. Бертельс С. Суфизм и суфийская литература. – М., 1965.
79. Білецький П.О. Нариси з історії українського мистецтва. Українське мистецтво другої половини ХII - ХIII ст. – К., 1981.
80. Бердяев Н. Кризис искусства. – М., 1990.
81. Бердяєв М. Національність і людство // Сучасність, 1993, №1.
82. Бойко О.Д. Історія України: Посібник – К.: Видавн.центр "Академія", 2002.
83. Боровський Я.Є. Світогляд давніх киян. – К., 1992.
84. Васильев Л.С. История религий Востока. – М., 1988.
85. Васильев Л.С. История Востока: в 2-х томах. - М., 1993.
86. Васильев Л.С. Культы, религии, традиции в Китае.-М., 1970.
87. Васильєв Л.С. Проблемы генезиса китайской цивилизации. –М., 1976.
88. Вебер М. Избранные произведения.-М.,1991.
89. Вейнберг И.П. Человек в культуре древнего Ближнего Востока. - М., 1986.
90. Великие музыканты Западной Европы / Состав В.Григорович. – М., 1982.
91. Викторов В.В. Культурология: Учебн. пособие. – М., 2002.
92. Виппер Б.Р. Итальянское Возрождение. – М., 1986.
93. Гаджиев К. Американская нация: национальное самосознание и культура. - М., 1990.
94. Геллнер Э. Нации и национализм. - М., 1991.
95. Грищенко В.Культура епохи  Просвітництва. / Історія світ. культури- К., 1994.
96. Грушевський М.С. Історія української літератури. – К.: 1993.
97. Грюнебаум Г.Э. Классический ислам. - М., 1988.
98. Грюнебаум Г.Э. Основные черты арабо-мусульманской культуры. - М., 1981.
99. Даниленко В.Н. Неоліт України. - К., 1969.
100. Дмитриева Н.А. Краткая история искусств. – М., 1991.
101. Дон Жуан у світовому контексті / Упоряд. В.Агєєва. – К.: Факт, 2002. – 448 с.
102. Европейское Просвещение и Французская революция ХVIII века: Сб.статей / Под ред. Г.С. Кучеренко. – М., 1988.
103. Евтух В.Б. Концепция этносоциального развития США и Канады: типология, традиция, эволюция. - К.,1991.
104. Жирмунский В.М. Восток и Запад. Избр.тр. – М., 1974.
105. Жолтовський П. Монументальний живопис на Україні XVI-XVIIIст. - К., 1988.
106. Завадська В., Музиченко Я., Таланчук О., Шалак О. 100 найвідоміших образів української міфології. - К., 2002.
107. Здолавши півшляху життя земного… "Божественна Комедія" Данте та її українське відлуння / Пер. та упоряд. М.Стріха. – К.: "Факт", 2002 - 136с.
106. Іванов В. Співацька освіта в Україні Х - ХVIII ст. – К., 1982.
107. Иванов К.А. Многоликое средневековье. – М., 1996.
108. Ильина Т.В. История искусства. Западноевропейское искусство. – М., 1983.
109. Ісаєвич Я. Братства та їх роль у розвитку української культури. ХVI – ХVIII ст.-К., 1996.
110. Искусство Древнего мира. Энциклопедия. – М., 2001.
111. Искусство Византии. - М., 1986.
112. Искусство Японии. - М., 1991.
113. Історія української музики: У 6-ти т. – К., 1990.
114. История искусства. Первые цивилизации. - Пер. с исп., 1998.
115. История Африки с древнейших времен.-М., 1986.
116. История Древнего Востока // Под ред. Кузищина В.И. – М., 1988.
117. История Латинской Америки, - М.1991.
118. Ито Н., Мигаява Т., Есидзава Т. История японского искусства.
119. Казанцева С.А. Культурология: Учебное пособие. – 2-е изд., перераб. и дополн. – М.: 2005. – 192с.
120. Карсавин Л.П. Культура средних веков. – М., 1995.
121. Касьянов Г. Українська інтелігенція 1920 - 30-х р.р.: Соціальний портрет та історична доля. – К., 1992.
122. Касьянов Г. Українська інтелігенція в русі опору 1960-80-х р.р. – К., 1995.
123. Классическая йога. – М., 1992.
124. Колпинский Ю.Д., Бритова Н.Н. Искусство этруссков и Древнего Рима. - М., 1982.
125. Конен В. История зарубежной музыки. Выпуск 3 (с 1789 до сер. ХІХ в.). – М., 1984.
126. Конрад Н.И.Запад и Восток. - М., 1966.
127. Косамби Д.Культура и цивилизация древней Индии. - М, 1968.
128. Костомаров М. Вибране. – К., 1997.
129. Культура і побут населення України. – К., 1993.
130. Культура Західної Європи в епоху Середньовіччя / Теорія та історія світової та вітчизняної культури. – К., 1992.
131. Культуры мира. / Главн.ред. Е.Ананьева.-М., 2004.
132. Культурология для технических вузов. – Ростов н/Д., 2001.
134. Культурология: Учеб. для студ. техн. вузов / Под ред. Н.Багдасарьян. – М., 2001.
135. Культура Средневековья и Возрождения: Хрестоматия / Сост. Н.Перская. – Х., 2001.
136. Куманецкий К. История культуры Древней Греции и Рима. – М., 1990.
137. Курбатов Г.Л. История Византии: от античности к феодализму. – М., 1984.
138. Лихачева В.Д. Искусство Византии IV-ХV веков. – М., 1986.
139. Лосев А.Ф. Философия, мифология, культура. - М.,1991.
140. Лосєв І.В. Історія і теорія світової та вітчизняної культури. Європейський контекст. – К.: Либідь, 1995.
141. Лобановський Б.Б., Говдя П.І. Українське мистецтво другої половини Х1Х - поч. ХХ ст. – К., 1989.
142. Магический кристалл: магия глазами учених и чародеев.-М.,1992.
143. Макаренко Герман. Музика і філософія: Шопенгауер, Вагнер, Ніцше. – К.: Факт, 2004. – 152с.
144. Макаров А. Світло українського бароко. – К., 1995.
145. Маланюк Є. Книга спостережень. – К., 1996.
146. Маланюк Є. Нариси з історії нашої культури.// Укр. культура.-1991, №2.
147. Маслов А.А. Китай: колокольца в пыли. Странствия мага и интеллектуала. – М., 2003
148. Мень А. Культура и духовное восхождение. – М., 1992.
149. Мелларт Дж. Древнейшаие цивилизации Ближнего Востока.-М.,1982.
150. Мировая художественная культура: Уч.пособие / Под ред. Б.А.Эренгросс. - М., 2001.
151. Модернизм: Анализ и критика основных направлений. – М., 1989.
152. Муратова К.М. Мастера французской готики. – М., 1988.
153. Мирижанов В.Б. Искусство Тропической Африки. - М, 1986.
154. Мистецтво і етнос. Культурологічний аспект. – К., 1991.
155. Мистецтво, фольклор та етнографія словянських народів. – К.: Наукова думка, 1993.
156. Митці України :Енциклопедичний довідник./ Ред. А.В. Кудрицького. К., 1992.
157. Монтэ П. Египет Рамзеса. – М., 1989
158. Моця О., Ричка В, Київська Русь.: від язичництва до християнства. – К, 1996.
159. Нечуй – Левицький І. Світогляд українського народу.Ескіз української міфології. – К, 1992.
160. Нічик В.М., Литвинов В.Д., Стратій Я.М. Гуманістичні і реформаційні ідеї на Україні (ХVІ - поч. ХVII ст.). – К., 1991.
161. Овсійчук В.А. Українське мистецтво XVI-першої половини XVIIIст.- К., 1985.
162. Овсянников Ю История памятников архитектуры: От пирамид до небоскребов. - М., 2001.
163. Огієнко І. Українська культура. – К., 1993.
164. Основи художньої культури. Ч.1, ч.2: Навч. посібник  / За ред. В.О Лозового, В.Анучиної. – Х.: Основа, 1999.
165. Оссовская М. Рыцарь и буржуа. Исследование по истории морали. М., 1987.
166. Павленко Ю. Історія світової цивілізації: соціокультурний розвиток людства.\ Відп. ред. С.Кримський. – К., 1999.
167. Павленко Ю. Передісторія давніх русів у світовому контексті. – К., 1994.
168. Павленко Ю.В. Человек и власть на Востоке. // Феномен восточного деспотизма. 1993.
169. Павличко С. Дискурс модернізму в українській літературі. – К., 1997.
170. Парандовський Я. Міфологія. - К., 1977.
171. Пащенко В.І., Пащенко Н.І. Антична література: Підручник. – К., 2001.
172. Петров Т.К. Язык, знак, культура. – М., 1991.
173. Передумови формування української культури (до ХIII ст.) // Теорія та історія світової і вітчизняної культури. – К., 1992.
174. Підлісна Г. Світ античної культури. – К., 1989.
175. Поліщук Є. Історія культури. Короткий довідник. – К., 2000.
176. Померанцев Н.А. Эстетические основы искусства Древнего Египта. –М., 1985.
177. Попова Т., Скудина Г. Зарубежная музыка ХIХ века. – М., 1981.
179. Проблемы культуры итальянского Возрождения / Под ред. В.Рутенбурга. – М., 1979.
180. Проскуряков В. Архітектура українського театру. Простір і дія. – Львів, 2001.
181. Ревуненкова Н.Ф. Ренессансное свободомыслие и идеология Реформации. – М. 1988.
182. Рерих Н.К. Мир через культуру. – М., 1991.
183. Рычкова Ю.В. Краткая история живописи. – М, 2002.
184. Розеншильд К. История зарубежной музыки. Вып.1 (до сер.ХVIII в.). – М., 1969.
185. Рудницька О.П. Українське мистецтво в полікультурному просторі. К., 2000.
186. Рутенбург В.И. Титаны Возрождения. – М., 1976.
187. Рыбаков Б. Из истории культуры Древней Руси. – М., 1984.
188. Самосознание европейской культуры ХХ века.-М., 1991.
189. Самосознание культуры и искусства ХХ века Западной Европы и США. – М., 2000.
190. Сидихменов В.Я. Китай: страницы прошлого. - Смоленск,2000.
191. Симония  Н.А. Страны Востока: пути развития. - М., 1975.
192. Соколов М.Н. Вечный Ренессанс. Лекции о морфологии культуры Возрождения. – М., 1993.
193. Соколов Г.И. Искусство Древней Греции. – М., 1980.
194. Соколов Г.И. Искусство этруссков. – М., 1990.
195. Сорокин П. Человек. Цивилизация. Общество. – М., 1992.
196. Сліпушко О. Софія Київська. Українська література середньовіччя: доба Київської Русі (Х-ХШ століття). – К., 2002.
197. Сравнительное изучение цивилизаций: Хрестоматия., М, 1998 .
198. Степовик Д.В. Українське мистецтво першої половини. ХIХ ст. – К., 1982.
199. Субтельний О. Україна: історія. – К., 1995.
200. Теории личности в западноевропейской и американской психологии. - Самара., 1996.
201. Теорія та історія світової і вітчизняної культури / За ред. А.К.Бичко та ін. – К., 1993.
202. Тейлор Е. Первобытная культура. - М., 1989.
203. Тейяр де Шарден П. Феномен человека. - М., 1987.
204. Тишков В.А., Кошелев Л.В. История Канады. – М, 1982.
205. Традиции давнейшей славянской письменности и языковых культур восточных славян. – М., 1991.
206. Українське бароко та європейський контекст. Архітектура, образотворче мистецтво, театр і музика. - К.,1991.
207. Українська культура / Лекції за ред. Д.Антоновича. – К., 1993.
208. Українська художня культура: Навч. посібник / За ред. І.Ф.Ляшенка.-К., 1996.
209. Український народний вертеп. – К., 1997.
210. Франко І. Останки первісного світогляду в руських і польських загадках народних. Твори в 50 –ти т.т. – К, 1980р. Т.26.
211. Ушкалов Л.В. Григорій Сковорода і антична культура. – Х., 1993.
212. Фрейденберг О.М. Миф и литература древности - М., 1978.
213. Хамитов Н.Философия и психология пола. - К., 2001.
214. Хамітов Н. В., Гармаш Л.Н., Крилова С.А. Історія філософії. Проблема людини та її меж. – К, 2001.
215. Храмов В.Л. Целостность духовной культуры. - К., 1995.
216. Хоменко В. Українська та світова культура: Підручник. – К., 2002.
217. Человек и мир в японской культуре. - М., 1985.
218. Человек и культура. Индивидуальность в истории культуры. - М, 1990
219. Чижевсьский Д. Філософія і національність. – К., 1994.
230. Чмыхов Н.А. Истоки язычества Руси. – К., 1990.
231. Швейцер А. Упадок и возрождение культуры. – М., 1993.
232. Шестаков В. Массовая культура. – М., 1990.
233. Шпорлюк Р.І. Українське національне відродження. (ХVIII – ХХ ст.) - К, 1991.
234. Шреєр-Ткаченко О.Я. Історія української музики. – К., 1980.
235. Шюре Э. Пророки Возрождения. – М., 2001.
236. Эстон М. Ренессанс. Энциклопедия мирового искусства. – М., 2000.
237. Этика и ритуал в традиционном Китае. - М., 1986.
238. Юнг К. Архетип и символ. – М., 1991.  

Нові літературні видання
( позначені *)

1.*Астафьева О.Н. Культурология. Учетное пособие для системы подготовки и переподготовки государственных служащих. – М., 2008. 86 с.
2.* Гатальська С.М. Філософія культури. Підручник. – К.: Либідь, 2008. – 328с.
3.* Гачів Г.Д. Национальные отрази мира. Эллада, Германия, Франция: опыт экзистенциальной культурологи.. 421 с.
4.* Грищенко Т.Б. Грищенко С.П. та ін. Культурологія. Навч. посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2007. – 392с.
5.* Драч Г.В.: Конспект лекций. – Ростов – на – Дону, 2008. – 154с.
6.* Драч. Г.В. История мировой культуры (мировых цивилизаций) Учетное пособие для вузов. – Ростов – на – Дону, 2008. – 535с.
7.* Дещинський Л.Є. Денисов Я.Я.  та ін. Управління та культур: Навч. посіб. – Львів, Вид. “Бескид Біт”, 2005. – 304с.
8.* Зорилова Л.С. Поиск духовных идеалов личности в в науке, культуре и музыкальном искусстве. – М., 2008.- 253с.
9.* Карцева Л.В. Социология культуры. – М., 2008. – 230с
10* Корінний М.М., Шевченко В.Ф. Короткий енциклопедичний словник з культурології. – К.; 2003. – 384с.
11* Кравець М.С., Семашко О.М. , Піча В.М. та ін . Культурологія: навч. посібник. За заг. ред.  В.М. Пічі. – Львів.: “Новий світ – 2000”, 2006. – 240 с.
12* Лук’янець В.С. та ін Науковий світогляд на зламі століть: Монографія – К.: Вид. ПАРАПАН, 2006. – 288с.
13* Марков Б.В. Культура повседневности. Учетное пособие для вузов. – М., 2008. -352с.
14* Матвєєва Л.Л. Культурологія: Курс лекцій: Навч. посібник. – К. Либіть, 2005. – 512с.
15* Никитич Л.А. Культурологія. Теорія, філософія, історія культури: ЮНИТИ – ДАНА, 2005. -559с.
16*Погорілий О.І., М.А. Собацький. Культурологія. Навч. посібник / упоряд.
К.: 2005. – 320с.
17* Подольська Є. А.,Лихвар В.Д., Погорілий Д.Є. Кредитно – модульний курс культурології . Навч. посіб. – К.: Інститут навчальної літератури, 2006. – 368с.
18* Померанц Г. Дороги духа и зигзаги истории. М., - 2008.- 383с.
19* Соколова М.В. Мировая культура и искусство. – М., 2008. – 365с.
20* Фокс К. Наблюдая за англичанами. Спробы правил поведения. – М., 2008.
21*Латиноамериканський культурний регіон, Північноамериканський культурний регіон: Навч. посіб. / за заг. ред. Н. Є Миропольської. – К.: Вища школа. 2009. – 191с.
22* Політична культура: теорія, причини, перспективи. К.: Вид. ПАРАПАН, 2004. – 224с.
23* Художня культура світу: Арабо – мусульманський, Африканський, Індійський, Далекосхідний культурний регіон. – К.: 2007. – 160с.

 
Реклама
Ссылки
НовостиВсе новости
30.10.2014
1 ноября 2014 (суббота),
в 23:30 на телеканале ЦК в программе
"О ВЕЧНОМ
С НАЗИПОМ ХАМИТОВЫМ"
обсуждается тема
"В ЧЕМ ЗАКЛЮЧАЕТСЯ РАЗНИЦА
МЕЖДУ ОСВОБОЖДЕНИЕМ И ВОЛЕЙ? " 

Гость программы – 

доктор исторических наук,
член-корреспондент НАН УКРАИНЫ 
ВЛАДИМИР ЕВТУХ

Запись
программы

Обсудить 
на форуме

 
30.10.2014
1 ноября 2014 года (пятница) 
в 23:40 на телеканале ЦК (КГР ТРК)

в программе 
"МУЗЫКАЛЬНЫЙ КОКТЕЙЛЬ С АЛЛОЙ ПОПОВОЙ"
обсуждается тема:
 
 
 
 
 
 
 "
СОВРЕМЕННОЕ 
КИНО"
 
 
Гость программы
 –
режиссер
ВСЕЛЕНА СВЕТЛАЯ 
 

Запись
программы

Обсудить 
на форуме
 

 
30.10.2014
31 октября 2014 года (пятница) 
в 19:00 на телеканале ЦК (КГР ТРК)

в программе 
"СВОБОДА МЫСЛИ С НАЗИПОМ ХАМИТОВЫМ"
обсуждается тема:
 
 
 
 
 
 
 "ВЫБОР И ОТВЕТСТВЕННОСТЬ"
 
 
Гость программы
 –
доктор философских наук
ВИКТОРИЯ ХАЛАМЕНДИК 
 

Запись
программы

Обсудить 
на форуме

 
23.10.2014
ПОЗДРАВЛЯЕМ
Президента Ассоциации Философского Искусства!
доктора философских наук, писателя и психоаналитика
НАЗИПА ВИЛЕНОВИЧА ХАМИТОВА
с вручением ему заслуженой награды - 
Ордена
"СВЯТОГО ГЕОРГИЯ ПОБЕДОНОСЦА"
 
II степени!
 Желаем творческих побед и вечного вдохновения!
 
 
30.11.1999
25 октября 2014 (суббота),
в 23:30 на телеканале ЦК в программе

"О ВЕЧНОМ
С НАЗИПОМ ХАМИТОВЫМ"
обсуждается тема
"РЕЛИГИОЗНАЯ ТОЛЕРАНТНОСТЬ
В СОВРЕМЕННОЙ УКРАИНЕ" 
Гость программы –
кандидат педагогических наук,
заведущая кафедры
иностранных языков
НПУ им. М. Драгоманова
АННА ТУРЧИНОВА
повтор от 11 октября 
 
23.10.2014
24 октября 2014 года (пятница),
в 19:00 на телеканале ЦК (КГР ТРК)
в программе

"СВОБОДА МЫСЛИ
С НАЗИПОМ ХАМИТОВЫМ"
обсуждается тема:
"ДИАЛОГ С ОППОНЕНТАМИ:
НАСТРОЕНЫ ЛИ МЫ НА НЕГО?
"
Гость программы –
доктор исторических наук,
член-корреспондент
НАН Украины 

ВЛАДИМИР ЕВТУХ

повтор от 5 сентября 2014 г.

 
30.10.2014
18 октября 2014 (суббота),
в 23:30 на телеканале ЦК в программе

"О ВЕЧНОМ
С НАЗИПОМ ХАМИТОВЫМ"
обсуждается тема
"ЗА КАКОЙ ЧЕРТОЙ ДОВЕРИЕ
ПРЕВРАЩАЕТСЯ В КОМПЛЕКС ЖЕРТВЫ?" 
Гость программы –
доктор философских наук, профессор,
заведущая кафедры
философской антропологии
НПУ им. М. Драгоманова 

СВЕТЛАНА КРЫЛОВА 

 
30.11.1999
17 октября 2014 года (пятница),
в 17:30 на телеканале ЦК (КГР ТРК)
в программе

"СВОБОДА МЫСЛИ
С НАЗИПОМ ХАМИТОВЫМ"
обсуждается тема:
"ЧЕЛОВЕЧНОСТЬ В СОВРЕМЕННОМ МИРЕ"

Гость программы –

доктор философских наук, профессор

ЛЮДМИЛА ШАШКОВА

повтор от 30.05.14 

Запись
программы

Обсудить 
на форуме

 
08.10.2014
Друзья!
В Институте философии НАН Украины
ул. Трехсвятительская, 4,
10 октября (пятница)
в 16 часов в к. 318 состоится
 методологический семинар
"Философская антропология как метаантропология".
Тема для обсуждения:
"МЕТААНТРОПОЛОГИЯ КАК МЕТОДОЛОГИЧЕСКАЯ 
СТРАТЕГИЯ
 
ИССЛЕДОВАНИЯ
 
ЧЕСТИ В БЫТИИ ЧЕЛОВЕКА
"
 
 
 
 
 
 
 
Ждем вас! 
Запись cеминара
 
08.10.2014
ПОЗДРАВЛЯЕМ
доктора философских наук, профессора
КРЫЛОВУ СВЕТЛАНУ  АНАТОЛЬЕВНУ
- новую заведующую кафедрой
философской антропологии
Института философского образования и науки
НПУ имени М. Драгоманова!
Кафедру ждет большое будущее!