Ассоциация философского искусства

Ассоциация Философского Искусства

ГлавнаяОб АссоциацииФилософияАфоризмотерапияДайджестыФорум
АФИ-почта
Забыли пароль? Запомнить меня
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ,
МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
Академія муніципального управління
КАФЕДРА СОЦІАЛЬНИХ ДИСЦИПЛІН

„ЗАТВЕРДЖУЮ”
Проректор з науково-педагогічної
роботи Т.В. Іванова
„___” ______________ 2010 р.


РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА
З курсу “Історія соціології”
для студентів спеціальності
6.030101 “Соціологія”


Ухвалено:
на засіданні кафедри
соціальних дисциплін, протокол №
_____ від_________________
Зав.каф._________ С.А. Крилова

Погоджено:
Зав. навчально-методичним відділом
Л.Ю. Бородінова__________________


Київ – 2010
 

РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА З курсу “Історія соціології” Для студентів спеціальності 6.030101 “Соціологія” . / Укл. Кучера Т.М. – К.: АМУ, 2010



Укладач Т.М.Кучера, кандидат філософських наук, доцент    

Рекомендовано до друку кафедрою соціальних дисциплін Академії муніципального управління. Затверджено на засіданні кафедри соціальних дисциплін, протокол № ___ від ___________ 2010року.




Рецензенти:


Зав. каф. соціальних дисциплін
Академії муніципального управління
кандидат філософських наук,
доцент                                     С.А.Крилова



Кандидат історичних наук,
доцент, кафедри філософії
Київського національного
лінгвістичного університету                        Г.Г.Січкаренко



ЗМІСТ

1. Вступ
2. Навчально-тематичний план дисципліни
3. Програма дисципліни “Історія соціології“
4. Плани лекцій
5. Плани семінарських занять
6. Організація самостійної роботи студентів
7. індивідуальна робота  студентів
8. Методики активізації навчання
9.Система поточного і підсумкового контролю
9.1. Умови визначення навчального рейтингу з курсу “ Історія соціології“
9.2. Зразки завдань для модульних контрольних робіт
9.3. Питання до заліку, іспиту
10. Література
 
1. ВСТУП

Зародження інтересу до соціальної думки можна простежити з давніх – давен. Люди з глибокої давнини (протягом існування цивілізації) цікавились соціальними проблемами, тобто питаннями: що являє собою людина, в чому полягає сенс життя, як прожити своє життя гідно, як раціонально організувати сумісне життя і працю, який устрій держави є ідеальним, тощо.
Історія соціально-політичних учень – одна з вважливих складових духовного світу людства. Вивчаючи історію соціологічної думки, ми не тільки задовольняємо природний інтерес до минулого: ідеї, які виробило людство в ході історичного розвитку, продовжують впливати і на сучасні суспільно-політичні процеси.
Предметом історії соціології є історія виникнення та розвитку соціологічного знання.
Метою дисципліни є засвоєння соціологічних знань у залежності від соціального контексту часу та простору.
Після вивчення курсу студент повинен знати:
    основні соціологічні парадигми;
    основні соціологічні напрями та концепції;
    основні етапи розвитку соціології;
    соціальні чинники і джерела генезису соціології;
    виникнення і розвиток соціології на початку і всередині ХІХ ст.,
    розвиток соціології з середини ХІХ - початку ХХ ст.
    основні соціологічні концепції середини ХХ ст.
    історію виникнення емпіричних соціальних і соціологічних досліджень.
Студенти повинні вміти:
    давати наукову характеристику основним етапам та напрямам розвитку соціології;
    використовувати основні соціологічні парадигми для аналізу соціологічних концепцій на кожному етапі розвитку соціології;
    аналізувати чинники виникнення та джерела розвитку соціології на початку і всередині ХІХ ст.;
    робити порівняльний аналіз розвитку української академічної соціології та розвитку соціології з середини ХІХ – початку ХХ ст. класичної західної соціології;
    аналізувати основні соціологічні концепції середини ХХ ст. та сучасні етапи теоретичної соціології;
    використовувати знання з історії виникнення емпіричних соціальних і соціологічних досліджень при організації та проведенні конкретних соціологічних досліджень;
•    сформувати у студентів уявлення про багатоманітність і самоцінність різних соціокультур, характерні риси сучасної світової соціології та соціокультурний зміст глобальних проблем сучасності.
Курс “Історія соціології” розрахований на два семестри. Методика вивчення дисципліни базується на єдності лекцій та семінарських занять.
Передбачено також самостійну роботу студентів над дисципліною з індивідуальними та груповими консультаціями.
Контроль знань студентів як поточний, так і підсумковий (у формі заліку в Ш семестрі та іспиту в ІУ семестрі) проводиться в усній та письмовій формах.
Передбачається використовувати такі форми  і методи контролю, як усні опитування, доповіді на семінарах, написання рефератів, есе, перевірка самостійної роботи, індивідуальні співбесіди з викладачем, написання модульних контрольних робіт.

 
2. НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН
З КУРСУ "ІСТОРІЯ СОЦІОЛОГІЇ"
ДЛЯ ФАКУЛЬТЕТУ менеджменту
Для спеціальності “Соціологія”
Ш СЕМЕСТР

    
Тема
    Лекції
    Семінари
    Індивід.
робота    Самостійна робота


2. НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

З КУРСУ "ІСТОРІЯ СОЦІОЛОГІЇ"

ДЛЯ ФАКУЛЬТЕТУ менеджменту

Для спеціальності “Соціологія”

Ш СЕМЕСТР

 

 

Тема

 

Лекції

 

Семінари

 

Індивід.

робота

Самостійна робота

 

МОДУЛЬ 1

1.

 

2.

 

 

 

 

3.

 

 

 

4.

 

 

5.

 Історія соціології як наука.

 

Основні етапи і напрямки розвитку знань про людину та суспільство. Донаукові форми (міф та епос).

 Соціально – філософські проблеми суспільства і соціального пізнання в працях античних філософів.

 Соціальне знання епохи середньовіччя.

 

Значення творчості гуманістів Відродження для розвитку соціального пізнання.

 

2

 

 

2

 

 

 

2

 

 

 

2

 

 

2

2

 

 

2

 

 

 

2

 

 

 

2

 

 

          2

       2

 

 

       1     

 

 

 

 

       1

 

 

      

        1

 

 

         1

 

4

 

 

4

 

 

 

4

 

 

 

4

 

 

4

Всього по 1 модулю:

 

10

 

10

 

6

 

20

МОДУЛЬ 2

6.

 

 

7.

 

8

 

9.

 Від соціальної утопії до філософсько-теоретичного розуміння суспільства.

 Соціальне знання на рубежі двох епох.

 Соціальні вчення Нового часу.

 Розвиток соціологічної думки в Україні.                                                                                    

2

 

 

2

 

 

2

2

2

 

 

2

 

 

2

2

1

 

 

1

 

 

1

 

2

4

 

 

4

 

 

4

4

Всього по 2 модулю:

 

8

8

 

5

 

16

ВСЬОГО за 1 семестр

 

18

 

18

 

11

 

36

 


НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

З КУРСУ "ІСТОРІЯ СОЦІОЛОГІЇ"

ДЛЯ ФАКУЛЬТЕТУ менеджменту

Для спеціальності “Соціологія”

ІV СЕМЕСТР

 

 

 

Тема

 

 

Лекції

 

 

Семінари

Індивід.

робота

Самостійна робота

 

МОДУЛЬ 3

10.

 

 

 

 

11.

 

12.

 

 

13.

 

 

14.

 

Становлення системи суспільствознавства. Розвиток емпіричних, демографічних і статистичних досліджень.

 Виникнення і розвиток соціології ХІХ – початку ХХ ст.

Історичний матеріалізм К. Маркса та Ф. Енгельса як теорія суспільства.

Виникнення і розвиток натуралістичного напряму в соціології.

 Психологічний напрям у соціології ХІХ – початку ХХ ст.

 

2

 

 

 

 

2

 

2

 

 

2

 

 

 

2

1

 

 

 

 

1

 

2

 

 

2

 

 

 

2

1

 

 

 

 

1

 

 

1

 

 

1

 

 

1

4

 

 

 

 

4

 

4

 

 

4

 

 

 

4

Всього по 3 модулю:

 

10

 

8

 

5

 

20

МОДУЛЬ 4

 

15.

 

 

16.

 

17.

 

 

18.

Емпіричні соціальні дослідження ХІХ – початку ХХ ст.

Німецька формальна соціологія кінця ХІХ – початку ХХ ст.

 Макс Вебер і теорія соціальної

дії.

 

 Соціологічна концепція Е. Дюркгейма.

2

 

 

2

 

 

1

 

 

1

2

 

 

2

 

 

2

 

 

2

1

 

 

2

 

 

1

 

 

2

4

 

 

3

 

 

4

 

 

3

Всього по 4 модулю:

 

6

8

 

6

 

14

ВСЬОГО за 2 семестр

 

ВСЬОГО

16

 

34

16

 

34

11

 

22

34

 

70



3. Програма дисципліни “Історія соціології”

Тема 1. Історія соціології як наука
Структура соціологічного знання і місце в ній історії соціології. Об’єкт і предмет історії соціології. Особливості історичного розвитку соціологічного знання. Проблеми джерелознавства. Специфіка синкретичного суспільствознавства.
Взаємозв’язок еволюції соціологічного знання з культурними традиціями. Історичні передумови виникнення науки. Протосоціологія як особливий етап у розвитку соціології. О.Конт і становлення класичної соціології ХХ ст.

Тема 2. Основні етапи і напрямки розвитку знань про людину та суспільство. Донаукові форми (міф та епос).
Соціальний метод архаїчних суспільств та його відтворення в культурній символіці. Родові відносини та їх відображення в міфології. Особливості відтворення соціальних процесів в умовах розвитку первіснообщинного ладу, виникнення перших цивілізацій. Міф та героїчно - побутовий епос як найдавніші форми відтворення дійсності первісного та раннього класового суспільства. Антропоморфне світосприйняття дійсності. Соціальне знання в культурах Стародавнього Сходу. Протосоціологічне знання стародавнього Китаю, Індії, Вавилону, Єгипту. Згадки про перші переписи населення.

Тема 3. Соціально – філософські проблеми суспільства і соціального пізнання в працях античних філософів.
Зародження елементів наукового знання в надрах античної культури Греції та Риму. Соціально – економічна та політична обумовленість емпіричних обслідувань в античних суспільствах. Значення праць логографів (Кадм з Мілету, Скілак з Каріанди, Гекатей Мілетський, Ксанф-лідієць, Гелланік з Лесбосу, Ферекід) та істориків античної Греції - Геродота, Фукідіда, Ксенофонта, Полібія, Плутарха, давньоримського історика Корнелія Таціта та ін. для розвитку наукового знання
Соціально-філософський аналіз суспільних процесів. Проблеми суспільства та людини в творчості Демокрита. Вчення Платона про суспільство. “Ідеальна держава” Платона, яка здатна реалізувати головний принцип життя – справедливість та благо. Проблеми суспільства, людини та сенсу її життя в творчості Аристотеля. Аристотель про походження, сутність і форми держави. Система класифікації наук у Аристотеля.

Тема 4. Соціальне знання епохи середньовіччя.
Зміна світоглядної парадигми. Розклад античного суспільства в Європі та формування нової системи суспільних відносин. Нова соціальна парадигма, її основні принципи. Торжество християнства та занепад античної культури.
Трансформація рабовласницької імперії в феодальну. Людина продукт творіння божого. Теософія Августина Блаженного як спроба есхатологічного опису всесвітньої історії людства. Концепція «двох градів». Фома Аквінський та соціальна доктрина томізму. Соціальні вчення середньовічних християнських сект. Соціальні вчення середньовічного Сходу.

Тема 5. Значення творчості гуманістів Відродження для розвитку соціального пізнання.
Гуманізм епохи Відродження. Ідея всебічного, гармонійного розвитку людини як єдиної тілесно-духовної субстанції. Визначення та захист людської гідності. Культ знання, освіти, духовності та праць. Розуміння загального характеру людської історії. Критично - раціоналістичний підхід до вивчення суспільних явищ. Нові уявлення про людину та її світ у творчості Данте Аіг’єрі, Франческо Петрарки, Леонардо Бруні,  Валла Лоренцо, Піко делла Мірандолли та ін.

Тема 6. Від соціальної утопії до філософсько-теоретичного розуміння суспільства.
Пошуки соціальних ідеалів та найкращих форм державного устрою, здатних забезпечити досягнення загального блага та добра. Соціальні утопії Томаса Мора та Томмазо Кампанелли як спроба протиставлення колективізму принципами індивідуалізму. Внутрішня суперечливість концепції соціального утопізму. Т.Мор “Золота книга така ж корисна, як і забавна, про найкращий устрій держави і про новий острів Утопія”. Т. Кампанелла “Місто Сонця”. Елементи філософії історії в творчості Ніколо Макіавеллі,  Жана Бодена та Гуго де Грот Гроція.

Тема 7. Соціальне знання на рубежі двох епох.
Особливості розвитку соціального пізнання Нового часу. Проблема методу і принципів пізнання. Теорії “природного права” і “суспільного договору” ( Т. Гоббс і Д. Локк).
Соціальна концепція Томаса Гоббса. Вчення про природну людину та перетворення її в соціальну істоту. “Війна всіх проти всіх”. Громадянське суспільство як продукт суспільного договору. Держава як наслідок людської діяльності, заснованої на принципах “природного права” і “суспільного договору”. Держава - Левіафан як живий організм. Відображення досвіду суспільно-політичних процесів в Англії ХVІІ ст. у концепції лібералізму Джона Локка. “Два трактати про державне правління”.
Соціологічні концепції французьких Просвітителів. Ш. Л. Монтеск’є як перший європейський соціолог. ”Позитивні закони“, що діють у природі та суспільстві. Норми права як регулятори внутрішніх і міжнародних відносин. Концепція географічного детермінізму і його вплив на психологічні особливості народів.
Соціальне вчення Ж.Ж. Руссо. Проблема приватної власності як причини соціальної нерівності. Народ як суверен – носій верховної влади.

Тема 8. Соціальні вчення Нового часу.
Філософія історії – новий етап у розвитку соціального пізнання. Спроба подолання суперечностей між емпіризмом історіографії та філософськими абстрактними концепціями суспільства. Елементи філософії історії у творчості Дж. Віко. Історія як продукт людської діяльності. Циклічність історії – загальний закон розвитку всіх народів.
Історичний розвиток суспільства як циклічний процес кругообігу. Марі Жан Антуан Нікола Кондорсе про основні етапи соціального прогресу. Йоганн Готфрід Гердер про всесвітню історію як єдиний, цілісний процес закономірного розвитку. “Ідеї до філософії історії людства”.
Культура як визначальний фактор суспільного прогресу. Проблеми взаємо- впливу та взаємодії культур як закономірність історії. Ідеї саморозвитку, спадкоємності культурної історії людства, її безперервність у просторі і часі. Гуманістичні основи філософії історії Гердера.
Основні положення філософії історії Георга Вільгельма Гегеля та її історична обмеженість.

Тема 9. Розвиток соціологічної думки в Україні.
Переписи населення на Русі. Козацькі реєстри в Україні ( ХVІ – ХVІІ ст. ). Становлення елементів соціологічного знання.
Просвітництво в Україні. Розвиток української просвіти та культури та її вплив на слов’янський світ. Значення Києво – Могилянської академії для розвитку освіти, науки, громадянсько-політичної діяльності. Просвітницькі та етичні ідеї Інокентія Гізеля. Соціологічні погляди Феофана Прокоповича. Козацькі літописи – “Літопис самовидця”, “Сказания о войне казацкой с поляками”.
Соціальні проблеми в українському фольклорі. Соціальні проблеми у творчості Г.С. Сковороди, Я. П. Козельського, С.Ю. Десницького. Роль і значення Т. Шевченка для розвитку національно – політичної та соціологічної думки в Україні.

Тема 10. Становлення системи суспільствознавства. Розвиток емпіричних, демографічних і статистичних досліджень.
Розвиток методологічних проблем наукового знання. Емпіричне та теоретичне у соціальному дослідженні. Значення математичного знання для появи нових напрямів у суспільствознавстві.
Закон великих чисел і його значення для виникнення соціальної статистики та демографії.
Значення творчості представників англійської політичної економії Уільяма Петті, Адама Сміта, Давида Рікардо для виявлення економічних законів.
Переписи населення в Росії та Україні. Анкетні опитування В.М. Татищева та М.В. Ломоносова. Започаткування спеціалізованих статистичних і демографічних емпіричних обслідувань (І.П.Герман та К.Ф.Герман).
       Томас Роберт Мальтуc “Досвід закону про народонаселення”. “Природний закон” про зростання населення в геометричній, а засобів існування, необхідних для фізичного прожиття людей, в арифметичній прогресії. Теорія “абсолютного перенаселення”.

Тема 11. Виникнення і розвиток соціології ХІХ – початку ХХ ст.
Криза методології традиційного суспільствознавства. Проблемна ситуація у розвитку знань про людину. Значення природних наук для розвитку соціального знання.
Клод Анрі де Сен-Сімон про необхідність нової науки про людину. Виникнення позитивізму та його характерні особливості.
Огюст Конт про необхідність вивчення суспільства як системи. Лінійна система класифікації форм наукового знання та місце в ній соціології. Соціологічна система О. Конта. Предмет, структура і завдання соціології. Соціальна статика та соціальна динаміка. Соціальна стабільність і соціальний розвиток. Значення соціальних інститутів у житті суспільства. Проблеми органіцизму та еволюціонізму в соціології О. Конта. Соціальний ідеал О. Конта.

Тема 12. Історичний матеріалізм К. Маркса та Ф. Енгельса як теорія суспільства.
Розвиток капіталістичних відносин і соціальні зміни у західноєвропейських суспільствах кінця ХVІІІ  - першій половині ХІХ ст. Лібералізм як ідеологія вільного підприємства. Консервативна критика буржуазного суспільства. Соціологічні ідеї праці А. Токвіля “ Про демократію в Америці” та “Старий порядок і революція”. Робітничий рух і соціальне питання. Соціалістичний рух і проекти соціальних реформ.
Суспільно-політична думка Німеччини першої половини ХІХ ст. Соціальна філософія Гегеля і младогегельянців. Революційне піднесення кінця 40-х років та його вплив на формування марксизму. Карл Маркс про відчуження праці і приватну власність як його причину. Матеріалістичне розуміння історії. Принцип діалектичного розвитку, ідея діалектичного поєднання об’єктивних і суб’єктивних факторів суспільного розвитку.
Дослідження Ф. Енгельсом становища робітничого класу в Англії. Поняття економічної суспільної формації. Типи економічних суспільних формацій. Економічний детермінізм марксизму. Вчення про соціальний прогрес і еволюціоністські концепції суспільного розвитку. Марксистська концепція соціальної структури. Поняття класової боротьби і її місце у соціальній філософії марксизму. Розвиток соціологічних ідей К. Маркса та Ф. Енгельса послідовниками марксизму. Дискусії про марксизм у сучасній соціології.

Тема 13. Виникнення і розвиток натуралістичного напряму в соціології.
Причини виникнення натуралістичної орієнтації в соціології. Особливості натуралістичного напряму в соціології. Аналогія і редукціонізм як головні принципи соціологічного натуралізму. Органіцизм в соціології. Герберт Спенсер – основоположник поміркованого органіцизму. Теоритичні джерела соціології Г. Спенсера. Методологія соціології Г. Спенсера: елементи органіцизму, редукціоналізму, аналогії. Еволюційна концепція Г.Спенсера. Закони еволюції. Революція як соціальна патологія. Вчення Г. Спенсера про соціальні інститути як “спеціалізовані органи”. Типи і функції соціальних інститутів. Принцип рівноваги.
 Органіцистська соціологія П. Ф. Лілієнфельда, О.І. Строніна, А. Шеффлє, А Еспінаса, Р. Вормса та ін.
Концепції соціального дарвінізму. Натуралізація соціального. Боротьба за існування, міжгрупова боротьба та соціальні конфлікти як фактори розвитку людського суспільства. Соціал-дарвіністські концепції У. Беджгота, Л. Гумпловича, А. Смолла, У.Г. Самнера, Г. Ратценхофера.
Расово-антропологічна школа  - Ж.А.Гобіно, О.Аммон, В.Ляпуж, Х.С.Чемберлен. Визнання расового фактора як визначального в історичному процесі, проголошення біологічної і культурної відмінностей рас, намагання довести існування ієрархії рас з визнанням “вищих” і “нижчих”, проведення ідеології та практики боротьби за збереження “чистоти” “вищої” раси та проти змішування рас як головної причини фізичної та культурної деградації суспільства. Наукова безплідність расово-антропологічного напряму у соціології.
Географічна школа в соціології (Г.Т.Бокль, Л.І.Мечников, С.М.Соловйов, В.О.Ключевський), її загальна характеристика та причини досягнень і помилок.
       Розвиток геополітичної соціології. Фрідріх Ратцель засновник “політичної географії”. Держава як “жива надістота”, необхідною умовою існування якої є “біологічні закони росту” (К.Хаусхофер).

Тема 14. Психологічний напрям у соціології ХІХ – початку ХХ ст.
Психологічний напрям у соціології та його особливості. Концепції групової поведінки, “психологія народів” ( М. Лацарус, Х. Штейнталь, В. Вундт). Концепція “психології натовпу” (С. Сігелє, Г. Лєбон). Теорія наслідування Г. Тарда. Головною рушійною силою розвитку суспільства, він вважав, непоборне психічне прагнення людей до наслідування; всі явища людського життя здійснюються під впливом сили прикладу, і кожне з них має наслідувальний характер. Інтеракціонізм Ч. Х. Кулі. Концепція соціалізації та її основні поняття (“дзеркальне Я”, первинна група, соціальна організація). Інстинктивізм У. Мак-Дугала. Інстинкти як першопричина і механізм розвитку соціального.
Соціологічні проблеми психоаналізу Зігмунда Фрейда. Теорія несвідомого, вчення про дитячу сексуальність і теорія сновидінь. Модель особистості З. Фрейда. Теорія витіснення та сублімації як механізм діяльності та творчості в історико- культурному процесі.

Тема 15. Емпіричні соціальні дослідження ХІХ – початку ХХ ст.
Соціальні дослідження та соціальні обслідування. Л.А.Кетлє про статистичні закономірності соціальних явищ. Поняття, “середньої людини” як інтегральної суми статистичних соціальних показників. Прогнозування Кетлє злочинності. Загальнонаукові принципи проведення переписів населення. Розвиток масових соціальних обслідувань: “моральна статистика” і “соціальна гігієна” (А.Геррі, Д.Девіс та ін.). Зародження урбаністичної соціології – соціології міста Ч.Бута. Емпіричні дослідження Фредеріка Ле Пле.
Бюджетний закон Е. Енгеля та його значення для соціології. Д.П. Журавський про фактори деформації даних соціальної статистики. Перші спроби вивчення громадської думки в США. Реклама як соціальний феномен і елемент американського способу життя (соціологічний аспект).

Тема 16. Німецька формальна соціологія кінця ХІХ – початку ХХ ст.
Особливості становлення і розвитку соціології як окремої науки у Німеччині. Соціологічна проблематика в німецькій історичній, економічній, правовій науці. “Формальна соціологія” Фердинанда Тьонніса і Георга Зіммеля. Поняття “спільноти”, і “суспільства” у соціології у Ф.Тьонніса. Концепція “неодномірності” світу соціальних відносин і зв’язків. Г.Зіммель про соціологію як “науку про чисті форми соціації”. Концепція соціальної диференціації та індивідуалізації (становлення особистості). Г. Зіммель про спільність соціальних функцій формального  права, грошей та інтелекту. Об’єктивний стиль життя. Зіммелівська теорія культурного конфлікту.

Тема 17. Макс Вебер і теорія соціальної дії.
Життєвий шлях і наукова творчість М. Вебера. Дослідження М. Вебером трудових мотивацій батраків у прусських латифундіях та проблем психофізіології індустріальної праці.
“Розуміюча соціологія” як свого роду методологічний антипод позитивістсько-натуралістській соціології і соціологічному емпіризму. Соціологія господарства і права. Дослідження східних релігійних вчень – конфуціанства, даосизму, індуїзму, буддизму, ісламу та іудаїзму - під кутом зору їх соціальної закоренілості, тобто відповідності інтересам певних суспільних класів і станів. Капіталізм як певна форма економічного раціоналізму – система, що побудована на розрахунку норми прибутку та раціональному плануванні виробничого процесу, складовим елементом якого є використання найманої праці формально вільного виробника.
М. Вебер про вибіркову спорідненість між протестантською етикою і “духом капіталізму”. Аналіз М. Вебером соціологічного змісту лютерівської концепції “покликання  - професії”. М. Вебер про трудову етику пуританських сект. Розробка Вебером логіко – методологічних засад соціологічної науки. Концепція розуміння. М. Вебер про типи соціальної дії. Поняття раціоналізації соціальної дії. Цілераціональна і ціннісно–раціональна соціальна дія. Веберівська теорія цінностей і теорія “ідеальної типізації”.
Типи соціальних спільностей і соціальних структур. М. Вебер про традиційне легальне і харизматичне панування. Веберівська концепція професійної етики політика та вченого.

Тема 18. Соціологічна концепція Е. Дюркгейма.
Життєвий шлях і наукова творчість Е. Дюркгейма. Соціологізм або соціологічний реалізм Е.Дюркгейма. Визначення Дюркгеймом предмета і методу соціології. Соціальні факти як незалежні від індивідуальної свідомості та примусовості відносно індивідуальної волі: “ці способи мислення, діяльності і почування, існують поза індивідуальними свідомостями”. Е. Дюркгейм про причинне пояснення і функціональний аналіз. Теорія розподілу суспільної праці. Поняття механічної, насильницької та органічної, природної солідарності, сегментарної та функціональної диференціації, матеріальної щільності суспільства. Е. Дюркгейм про соціальну норму і патологію. Теорія колективних уявлень і її застосування до пояснення природи релігії, науки, культури.
Соціологія суїциду Е. Дюркгейма. Визначення поняття самогубства. Фактори самогубства. Егоїстичні, альтруїстичні, аномічні та фаталістичні самогубства. Аналіз Е. Дюркгеймом статистики самогубств. Значення праці Е. Дюркгейма ”Самогубство” для розвитку емпіричної соціології. Вплив поглядів Е. Дюркгейма на розвиток сучасної соціології.



4. Плани лекцій.

Лекція 1. Предмет і завдання історії соціології.
Історія соціології як наука про становлення та розвиток пізнання соціальних явищ.
Основні етапи розвитку соціологічного знання.

Лекція 2. Становлення і розвиток соціального знання у стародавньому світі.
Міф і епос - найдавніші форми відображення дійсності родового та раннього класового суспільства.
Соціальне знання в культурах стародавнього Сходу.

Лекція 3. Розвиток соціологічного знання в античній філософії.
Людина та суспільство в філософських вченнях античності.
Соціальна сутність утопії Платона.
Соціологічні погляди Аристотеля.

Лекція 4. Елементи соціологічного знання в середньовічних концепціях.
Зміна світоглядної парадигми.
Теософія Августина Блаженного.
Соціальні вчення середньовічних християнських сект.

Лекція 5. Значення творчості гуманістів Відродження для розвитку соціального пізнання.
Гуманізм епохи Відродження.
Нові уявлення про людину та її світ.

Лекція 6. Соціальні утопії Т. Мора та Г. Кампанелли.
Т.Мор  - основоположник утопічного соціалізму.
Г. Кампанелла “ Місто Сонця”.
Внутрішня суперечливість концепцій соціального утопізму.

Лекція 7. Соціальне знання на рубежі двох епох.
Теорії “природного права” і “суспільного договору”.
Соціологічні концепції французьких Просвітителів.

Лекція 8. Соціальна думка Нового часу.
Особливості розвитку соціального знання Нового часу.
Соціологічні концепції: Н. Кондорсе, Й. Гердера, Дж. Віко.
Філософія історії Г. Гегеля.

Лекція 9. Соціологічна думка в Україні.
Розвиток соціологічної думки з часів Київської Русі.
Просвітництво в Україні.


Лекція 10. Розвиток емпіричних, демографічних і статистичних досліджень.
Розвиток методологічних проблем наукового знання.
Спотворення демографічних процесів у концепції народонаселення Р. Мальтуса.

Лекція 11. Виникнення і розвиток соціології як науки.
К.А. Сен-Сімон про необхідність нової науки про людину.
О. Конт – “батько соціології”.

Лекція 12. Історичний матеріалізм К. Маркса та Ф. Енгельса як теорія суспільства.
Концепція суспільного розвитку К. Маркса та Ф. Енгельса.
Теорія буржуазного суспільства і класової боротьби.

Лекція 13. Соціологічний натуралізм.
Г. Спенсер – основоположник поміркованого органіцизму.
Концепції соціального дарвінізму.

Лекція 14. Психологічний напрям у соціології ХІХ – початку ХХ ст.
Психологія народів та психологія натовпу.
Соціологічні проблеми психоаналізу З. Фрейда.

Лекція 15. Емпіричні соціальні дослідження ХІХ – початку ХХ ст.
Л.А. Кетлє про статистичні закономірності соціальних явищ.
Розвиток масових соціальних обслідувань.


Лекція 16. Німецька соціологія кінця ХІХ – початку ХХ ст.
Ф. Тьонніс про “спільноту” і “суспільство”.
Формальна соціологія Г. Зіммеля.

Лекція 17. Макс Вебер і теорія соціальної дії.
Основні напрями наукової діяльності М.Вебера.
Протестантська етика і дух капіталізму.
Політична соціологія М. Вебера.

Лекція 18. Соціологічна концепція Е. Дюркгейма.
Метод соціології.
Соціальна норма та патологія.
Соціологія суїциду.





 
5. Плани семінарських занять.

Семінар 1. Історія соціології як наука.

1. Історія соціології як наука про становлення та розвиток пізнання соціальних явищ.
2. Предмет історії соціології.
3. Основні етапи розвитку соціологічного знання.
4. Значення історії соціології для визначення предмету соціології та її специфічних функцій в структурі сучасного суспільствознавства.

Література:

Голосенко И. А. История социологии как научная проблема // Социол. исслед. – 1976. №1.
А.Б. Гофман  Семь лекций по истории социологии – М., 1999.
Захарченко М.В., Погорілий О.І. Історія соціології. Від античності до початку ХХ ст. – К., 1993.
Ядов В.А. Размишления о предмете социологии // Социол. исслед. – 1990 №2.
Хто є в західній та вітчизняній соціології. Навчальний соціологічний словник для студентів. – Львів, 1999.
Воронцов А.В., Громов И. А. История социологии: в 2 – х ч. – М. 2005. ч. 1.
История социологии / А.Н. Елсуков, Г.Н. Соколова и др. – Минск, 1997.

Семінар 2. Становлення і розвиток соціального знання у стародавньому світі.

Міф і епос – найдавніші форми відображення дійсності родового та раннього класового суспільства.
Героїчний епос. Специфіка відображення соціальної дійсності в епосі.
Історичні передумови виникнення елементів наукового знання в стародавньому світі.
Розвиток емпіричних соціальних обслідувань.

Література::

Гофман А.Б. Семь лекций по истории социологии. – М. 1999.
Захарченко М.В. , Погорілий О.І. Історія соціології. Від античності до початку ХХ ст. - К., 1993.
Кессиди Ф. Х. От мифа к логосу. – М., 1972.
Бонгард – Левин Г.М. Древнеиндийская цивилизация. – М. , 1980.
Воронцов А.В., Громов И. А. История социологиии: в 2 –х ч. – М. 2005.
История социологии / А.Н. Елсуков, Г.Н. Соколова и др. – Минск, 1997.
История теоретической социологии. В 4 – х томах. – М.1997 – 2000. т. 1.
Ручка А.О., Танчер В.В. Курс історії теоретичної соціології. – К., 1995.


Семінар 3. Проблеми  суспільства і соціального пізнання в Античному світі.

Особливості виникнення і розвитку історичної науки (Геродот, Фукідід, Полібій, Тацит).
Соціальні погляди Демокріта.
Ідеальна держава Платона.
Соціологічні погляди Аристотеля.

Література:
Аристотель. Метафизика // Соч.: в 4-х т. т. 1. – М., 1976, т.1.
Аристотель. Никомахова этика. // Соч.: в 4-х т. т. 1. – М., 1976, т. 4.
Аристотель. Политика. // Соч.: в 4-х т. т. 1. – М., 1976, т.4.
Асмус С. Античная философия. - М., 1976.
Боннар А. Греческая цивилизация // в 3 т. - М. 1966-1969, т 1-3.
Геродот. История. – Л., 1972.
Кессиди Ф.Х. От мифа к логосу. – М., 1972.
Платон. Государство. // Соч. в 3. т. – М., 1971, т. 3. ч. 1.
Платон. Политика. // Соч. в 3. т. – М., 1971, т. 3. ч. 2.
Платон. Закон.  // Соч. в 3. т. – М., 1971, т. 3. ч. 2.
Чанышев А.И. Курс лекций по древней и средневековой философии. – М., 1991.
Захарченко М. В. Погорілий О. І. Історія соціології. Від античності до початку ХХ ст.  - К., 1993.
Гофман А. Б. Семь лекций по истории социологии. – М., 1999.
Воронцов А. В. , Громов И. А. История социологии в 2-х ч.  - М., 2005.
Тацит Корнелий. История. // Соч. в 2-х т.  – Л., 1962.

Семінар 4. Елементи соціологічного знання в середньовічних концепціях.

Зміна світоглядної парадигми.
Теософія Августина Блаженного.
Фома Аквінський та соціальна доктрина томізму.
Соціальні вчення середньовічних християнських сект.

Література:
Боргош Ю. Фома Аквінський.– М., 1976.
Введение христианства на Руси. – М., 1987.
Соколов В.В. Средневековая филосифия. – М., 1979.
Захарченко М. В. Погорілий О. І. Історія соціології. Від античності до початку ХХ ст.  - К., 1993.
Гофман А. Б. Семь лекций по истории социологии. – М., 1999.
6.    История социологии / А.Н. Елсуков, Г.Н. Соколова и др. – Минск, 1997.
Воронцов А. В. , Громов И. А. История социологии в 2х ч. М., 2005.
История теоретической социологии. В 4х томах – М.1997 – 2005
Ручка А.О., Танчер В.В. Курс історії теоретичної соціології. – К., 1995.
Ручка А.А., Танчер В.В. Очерки истории социологической мысли. – К., 1992.


Семінар 5. Соціальне знання епохи Відродження.

Гуманізм епохи Відродження.
Нові уявлення про людину та її світ у творчості:
       а) Данте Аліг’єрі,
       б) Франческо Петрарки,
       в) Леонардо Бруні;
       г) Валла Лоренцо.

Література:
  1.    Воронцов А. В. , Громов И. А. История социологии в 2х ч.  - М., 2005. ч. 1.
2.    Горфункель А.Х Философия эпохи Возрождения. – М., 1980.
Данте Алигьери. Божественная комедия. -  М., 1967.
Захарченко М. В. Погорілий О. І. Історія соціології. Від античності до початку ХХ ст.  - К., 1993.
Макиавелли Н. Князь.// Соч. – М., 1934.
Петрарка Франческо. Книга песен. – М., 1982.
Гофман А. Б. Семь лекций по истории социологии. – М., 1999.
Ручка А.О., Танчер В.В. Курс історії теоретичної соціології. – К., 1995.

Семінар 6. Соціальні утопії ХV – ХVІІ ст.

Т. Мор – основоположник утопічного соціалізму.
Ідеї Т. Кампанелли.
Внутрішня суперечливість концепцій утопічного соціалізму.

Література:
1. Воронцов А. В. , Громов И. А. История социологии в 2-х ч -  М., 2005.
2. Гофман А. Б. Семь лекций по истории социологии. – М., 1999
3. Захарченко М. В. Погорілий О. І. Історія соціології. Від античності до початку ХХ ст. - К., 1993
Мор Т. Утопия. – М., 1978.
5. Ручка А.А., Танчер В.В. Очерки истории социологической мысли. – К., 1992.
6. Кампанелла Т. Город Солнца. – М., 1954.
7. Ручка А.О., Танчер В.В. Курс історії теоретичної соціології. – К., 1995


Семірар 7. Соціальне знання на рубежі двох епох.

Проблема “природи людини”.
Ідеї Ш.Л. Монтеск’є.
Ж.- Ж. Руссо “Про суспільний договір”.

Література:
1.  Воронцов А. В. , Громов И. А. История социологии в 2-х ч. - М., 2005.
2.  Гобсс Т. Левиафан. - М., 1936.
Монтеск’є Ш. Л. О духе законов. // Избр. произведения. – М., 1955.
Руссо Ж. Ж.Об общественном договоре.  - М., 1938.
5.  Захарченко М. В. Погорілий О. І. Історія соціології. Від античності до початку ХХ ст. - К., 1993.
6.  История теоретической социологии в 4-х т. - М., 1993.
7.  Локк Дж. Два трактата о правлении: кн. 2, гл. 2, 3, 8 // Соч. В 3 т.  – т. 3.
Ручка А.О., Танчер В.В. Курс історії теоретичної соціології. – К., 1995.

Семанар 8. Соціальна думка Нового часу.

Дослідження Дж. Віко.
Кондорсе про прогрес людського розуму.
Йоган Готфрід Гердер.
Філософія історії Г. Гегеля.

Література:
Бачинин В.А. Сандулов Ю. А. История западной социологии. – Спб., 2002.
Гердер И.Г. Идеи к философии истории человечества. – М., 1977.
3.  Гофман А. Б. Семь лекций по истории социологии. – М., 1999
4.  Захарченко М. В. Погорілий О. І. Історія соціології. Від античності до початку ХХ ст. - К., 1993.
5.  История теоретической социологии в 4-х т. -  М., 1997- 2000.
6.  Вико Дж. Основание новой науки об общественной природе. – М., 1940.
7.  Кондорсе М. Ж. Эскиз исторической картины прогресса человеческого разума. – М., 1936.
8.   Ручка А.О., Танчер В.В. Курс історії теоретичної соціології. – К., 1995.

Семінар 9. Розвиток соціологічної думки в Україні.

Особливості формування і розвитку соціології в Україні.
Розвиток української просвіти та культури та її вплив на слов’янський світ.
Розвиток національно-визвольної ідеології в Україні ХІХ ст.

Література:
Грушевський М.С. Очерк истории украинского народа. – К., 1990.
Грушевський М.С. Початки громадянства. – Відень, 1921.
Драгоманов М. Вибране. – К., 1990.
Грабович К. Шевченко як міфотворець. – К., 1991.
Бурлачук О. Молчанов М., Степаненко В. Біля витоків соціологічної думки в Україні.  – К., 1995.
З історії філософії та соціології на Україні. – К., 1968.
Кондратик Л. Й. Історія соціології України в іменах . – Луцьк, 1996.
Сковорода Г.С. Повне зібрання творів. У 2-х томах. – К., 1972- 1973.
Хто є хто в західній та вітчизняній соціології. Навчальний соціологічний словник. – Львів, 1999.
Яворницький Д. І. Історія запорозьких козаків. В 3-х т. – Львів, 1991.
Піча В.М., Черниш Н. Й., Кондратик Л. Й. З історії української соціологічної думки. – Львів, 1995.

Семінар 10.  Розвиток емпіричних, демографічних і статистичних досліджень.

1. Становлення суспільствознавства.
2. Статистичні дослідження демографічних процесів.
Р. Мальтус про “абсолютне перенаселення”.

Література:
Бачинин В.А., Сандулов Ю.А. История западной социологии. – СПб., 2002.
2.    Воронцов А. В. , Громов И. А. История социологии в 2-х ч. -  М., 2005.
3.    Громов И., Мацкевич А. Западная социология.  - СПб , 1997.
4.    История социологии в Западной Европе и США. – М., 1979.
Западно – Европейская социология ХІХ века.  - М., 1996.
Захарченко М. В. Погорілий О. І. Історія соціології. Від античності до початку ХХ ст. - К., 1993.
История теоретической социологии в 4-х т.  - М., 1997-2000.
История социологии. / под общ. ред. А.Н. Елсукова. – Минск., 1997.
Ручка А.А. Танчер В.В. Очерки истории социологической мысли. – К., 1992.
Ручка А.О., Танчер В.В. Курс історії теоретичної соціології. – К., 1995.
Мальтус Р. Опыт о законе народонаселения.  - СПб ., 1868. Т.1-2.

Семінар 11. Виникнення та розвиток соціології як науки.

Виникнення позитивізму та його особливості.
Соціологічна система О. Конта.
Соціальна статика та соціальна динаміка.

Література:
1.  Арон Р. Етапи розвитку соціологічної думки. – К., 2004.
2.  Бачинин В.А., Сандулов Ю. А. История западной социологии. - СПб., 2002.
3.  Воронцов А. В. , Громов И. А. История социологии в 2-х ч. - М., 2005.
4.  Громов И., Мацкевич А. Западная социология. - СПб , 1997.
5.  Западно – Евпропейская социология ХІХ века. М., 1996.
6.  Захарченко М. В. Погорілий О. І. Історія соціології. Від античності до початку     ХХ ст. - К., 1993.
7.  История теоретической социологии в 4-х т. - М., 1997- 2000.
8.  Основы социологии: Хрестоматия. – Х.. 1997.
Соціологія: короткий енциклопедичний словник. /Укладачі: В.У. Волович та ін. – К., 1998.
 Ручка А.О., Танчер В.В. Курс історії теоретичної соціології. – К., 1995.


Семінар 12. Соціологічні погляди К. Маркса та Ф. Енгельса.

Ідейно-теоретичні джерела марксизму.
Принцип діалектичного розвитку.
Матеріалістичне розуміння історії.
Теорія класів та класової боротьби.

Література:
1.  Арон Р. Етапи розвитку соціологічної думки. – К., 2004.
2.  Бачинин В.А., Сандулов Ю. А. История западной социологии.-  СПб., 2002.
3.  Воронцов А. В. , Громов И. А. История социологии в 2х ч.-  М., 2005.
4.  Громов И., Мацкевич А. Западная социология. - СПб , 1997.
5.  Гофман А. Б. Семь лекций по истории социологии. – М., 1999.
6. Енгельс Ф. Становище робітничого класу в Англії. // Маркс К., Енгельс Ф. Твори. – т. 2.
7.  Маркс К. До критики політичної економії. Передмова.// Маркс К., Енгельс Ф. Твори. – т. 13.
8.  Маркс К. Економічно-філософські рукописи 1847 року. // Маркс К., Енгельс Ф. Твори. – т. 42.
9. Маркс К., Енгельс Ф. Маніфест Комуністичної партії. //Маркс К., Енгельс Ф. Твори. – т. 4.
10. Ручка А.О., Танчер В.В. Курс історії теоретичної соціології. – К., 1995.


Семінар 13. Соціологічний натуралізм.

Теоретичні джерела соціології Г. Спенсера.
Органіцистська соціологія.
Концепції соціального дарвінізму.
Расово – антропологічна школа.
Розвиток геополітичної соціології.

Література:

1.  Бачинин В.А., Сандулов Ю. А. История западной социологии. - СПб., 2002.
2.  Громов И., Мацкевич А. Западная социология. - СПб , 1997.
3.  Гофман А. Б. Семь лекций по истории социологии. – М., 1999.
История социологии в Западной Европе и США - М., 1993.
История буржуазной социологии ХІХ  - начала ХХ вв.  – М., 1979.
6.  История теоретической социологии в 4 х т. - М., 1997-2000.
7.  Спенсер Г. Социология . - М., 1994.
8. Захарченко М. В. Погорілий О. І. Історія соціології. Від античності до початку ХХ ст. - К., 1993.
9.  Ручка А.О., Танчер В.В. Курс історії теоретичної соціології. – К., 1995.


Семінар 14. Психологічний напрям у соціології ХІХ  - початку ХХ ст.

Психологія народів ( М. Лацарус, Г Штейнталь, В. Вундт).
Психологія натовпу (С.Сігелє, Г. Лєбон).
Теорія наслідування Г. Тарда.
Інтеракціонізм Ч. Кулі.
Інстинктивізм. У. Мак -Дугала.
Соціологічні проблеми психоаналізу З. Фрейда.

Література:
Арон Р. Етапи розвитку соціологічної думки. – К., 2004.
Бачинин В.А., Сандулов Ю. А. История западной социологии.-  СПб., 2002.
Воронцов А. В. , Громов И. А. История социологии в 2-х ч. - М., 2005.
Западно – Европейская социология ХІХ века. - М., 1996.
Захарченко М. В. Погорілий О. І. Історія соціології. Від античності до початку ХХ ст. - К., 1993.
История социологии. / под общ. ред.А. Н. Елсукова. – Минск, 1997.
История теоретической социологии в 4-х т.-  М, 1997- 2000.
Соціологія: короткий енциклопедичний словник. – К., 1998.
Ручка А.О., Танчер В.В. Курс історії теоретичної соціології – К., 1995.
 Фрейд З. Лекции по введению в психоанализ. – М. – Пг., – 1922.



Семінар 15. Емпіричні соціальні дослідження ХІХ – початку ХХ ст.

Л.А. Кетлє про статистичні закономірності соціальних явищ.
Розвиток масових соціальних обслідувань. “ Моральна статистика” і “соціальна гігієна”.
Вивчення громадської думки в США.

Література:
Американское общественное мнение и политика. – М. 1978.
Бачинин В.А., Сандулов Ю. А. История западной социологии. - СПб., 2002.
Воронцов А. В. , Громов и. А. История социологии в 2-х ч. - М., 2005.
Громов И., Мацкевич А. Западная социология.  - СПб , 1997.
Западно – Евпропейская социология ХІХ века. -  М., 1996.
Захарченко М. В. Погорілий О. І. Історія соціології. Від античності до початку ХХ ст. - К., 1993.
История социологии. ∕ под общ. ред.А. Н. Елсукова. – Минск, 1997.
История теоретичесткой социологии в 4-х т. - М., 1997- 2000.
История социологии в Западной Европе и США. - М., 1993.
 Кетле А.Социальная физика или опыт о развитии чаловеческих способностей. – К., 1911.
11. Ручка А.О., Танчер В.В. Курс історії теоретичної соціології. – К., 1995.

    Семінар 16. Німецька формальна соціологія кінця ХІХ – початку ХХ ст.

Проблеми методології соціального пізнання.
Ф. Тьонніс про “спільноту” і “суспільство”.
Формальна соціологія Г. Зіммеля.

Література:
Воронцов А. В. , Громов И. А. История социологии в 2-х ч. - М., 2005.
Захарченко М. В. Погорілий О. І. Історія соціології Від античності до початку ХХ ст. - К., 1993.
Зіммель Г. Социальная дифференциация.- М., 1909.
Зіммель Г. Конфликт и трагедия современной культуры. – М., 1902.
Ионин Л.Г. Георг Зиммель – социолог. – М., 1976.
Ионин Л.Г. Понимающая соціологія. Историко-критический аналіз. – М.,1979.
История буржуазної социологии конца ХІХ  - начала ХХ вв. – М., 1980.
История теоретической социологии в 4-х т. - М., 1997  - 2000.
Кон И.С. Позитивизм в социологии. – Л., 1964.
Ручка А.О., Танчер В.В. Курс історії теоретичної соціології. – К., 1995.
Социология: Хрестоматия.  - М., 1993.

Семінар 17. Макс Вебер і теорія соціальної дії.

Життєвий шлях і наукова творчість М. Вебера.
Протестантська етика і дух капіталізму.
Соціологічна теорія М.Вебера.

Література:
Арон Р. Етапи розвитку соціологічної думки. – К., 2004.
Воронцов А. В. , Громов И. А. История социологии в 2-х ч. -  М., 2005.
Вебер М. Протестантская этика и дух капитализма. ∕∕ Вебер М. Избр. произведения. – М., 1990.
Вебер М. О некоторых категориях понимающей социологии. ∕∕ Избр. произведения. – М., 1990.
Вебер М. Политика как призвание и профессия. ∕∕ Избр. произведения. – М., 1990.
Вебер М. Избранное. Образ общества. – М., 1994.
Гайденко П.П., Давыдов Ю.Н. История и рациональность. Социология Макса Вебера и веберовский ренессанс. – М., 1991.
История теоретической социологии. в 4-х т.  - М., 1997 – 2000.
Макаренко В.П. Вера, власть и бюрократия. Критика социологии М. Вебера. – Ростов н ∕ Д., 1988.
Ожиганов Э. Н. Политическая теория М. Вебера.  - Рига, 1987.
Ручка А.О., Танчер В.В. Курс історії теоретичної соціології. – К., 1995
12.  Социология: Хрестоматия. - М., 1993.
Захарченко М. В. Погорілий О. І. Історія соціології. Від античності до початку ХХ ст. - К., 1993.

    Семінар 18. Соціологія Е. Дюркгейма.

Життєвий шлях і наукова творчість Е. Дюркгейма.
Соціологізм або соціологічний реалізм.
Соціологія суїциду Е. Дюркгейма.

Література.
Арон Р. Етапи розвитку соціологічної думки. – К., 2004.
Гофман А. Б. Семь лекций по истории социологии. – М., 1999.
Дюркгейм Е. О разделении общественного труда. Метод социологии. – М., 1991.
Дюркгейм Е. Самоубийство. Социологический этюд. -СПб., 1912.
Дюркгейм Е. Социология и теория познания. ∕∕ Новые идеи в социологии. Вып. 2 – СПб., 1914.
Западно – Европейская социология ХІХ века. М., 1996.
Захарченко М. В. Погорілий О. І. Історія соціології. Від античності до      початку ХХ ст. - К., 1993.
История теоретической социологии в 4-х т. - М., 1997 -2000.
История социологии. ∕ под общ. ред.А. Н. Елсукова. – Минск, 1997.
Основы социологии: Хрестоматия. – Х., 1997.
Ручка А.О., Танчер В.В. Курс історії теоретичної соціології. – К., 1995.
Осипова Е.В. Социология Е.Дюркгейма. – М., 1977.
Социология: Хрестоматия. - М., 1993.
Дюркгейм Е. Социология. Её предмет, метод, предназначение.. – М., 1995.


 
6. ОРГАНІЗАЦІЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ.
 
    Значна роль у процесі засвоєння курсу відводиться самостійній роботі.
    З метою організації самостійної роботи та забезпечення її ефективності студентам надається можливість виконання різноманітних творчих завдань. Це може бути або поглиблене вивчення окремих питань лекційної теми, або вивчення програмного матеріалу, що, власне, винесений на самостійне опанування. Передбачені різноманітні форми та види самостійної роботи: відповіді на запитання, презентовані у вигляді доповідей, тез; складання ситуаційних задач та розробка рольових ігор. Виконання цих завдань сприяє кращому засвоєнню теоретичного матеріалу та розумінню сучасних процесів, що відбуваються в соціальному житті України та у світі.
    Серед різних видів самостійної роботи, такі як – написання доповідей,  рецензій, рефератів, творчі роботи, есе, укладання міні словника термінів, складання кросвордів, дайджести, таблиці, схеми,  тощо.


7. ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА СТУДЕНТІВ
Наукова робота
(Працюючи над науковою роботою, студент повинен самостійно показати актуальність проблеми та сформулювати новизну власного підходу,  використавши не менше чотирьох  джерел. Обсяг – 15-20  сторінок.
1 робота за семестр та її захист на конференції.
Робота  складається з таких частин:
План
Вступ. (Вказується актуальність проблеми, мета та завдання, які ставляться студентом). 2 - 3 стор.
Перший розділ. (Розглядаються 4 - 5  історико-філософських та історико-психологічних концепцій щодо цієї проблеми та їх критичний аналіз). 4 - 5 стор.
Другий розділ. (В цьому розділі ілюструється   власна концепція студента  та творче бачення проблеми). 5 - 6 стор.
Висновки. (Робляться висновки дослідження та показуються перспективи розвитку проблеми). 2 - 3 стор.
Список літератури, що використана при написанні роботи. (Складається в алфавітному порядку з указанням реквізитів видання).  7 – 10 джерел.


8. МЕТОДИКИ АКТИВІЗАЦІЇ НАВЧАННЯ.

З метою активізації процесу навчання застосовуються  проблемні  лекції, які характеризуються двома трьома ключовими моментами теми і акцентується увага студентів на матеріалі, що не знайшов відображення в підручниках з історії соціології. При читанні лекцій студентам даються питання для самостійного розмірковування з кола  проблем соціологічного спрямування.
З метою активації студентів на семінарських заняттях активно також застосовується робота в малих групах і семінари-дискусії . Студенти  поділяються на кілька груп по 5-6 осіб, які отримують  завдання. Вирішують його з точки зору групи, доповідають, після чого здійснюється обговорення доповіді студентами інших груп. Після закінчення обговорення завдання всіма групами, студенти оцінюють роботу, виставляючи бали відповідно до участі кожного студента в роботі групи.
Однією з форм активізації навчання є навчальний та науковий реферат.
Вимоги до написання реферату:
Реферат – це письмовий твір, в якому повинна бути повністю розкрита тема на базі певної літератури. Основою написання реферату є ретельне вивчення літературних джерел з даної тематики. Автор повинен досконально знати зміст реферату. Реферат повинен складатися з певних частин:
План;
Вступ;
Основна частина;
Висновки;
Використана література (не менше 3-4 джерел).
Обов’язковий захист реферату чи під час семінарського заняття, чи на індивідуальному відпрацюванні з викладачем.
Обсяг реферату 10-15 сторінок.

Теми рефератів.

1.    Структура соціологічного знання.
2.    Особливості історичного розвитку соціологічного знання.
3.    Взаємозв’язок еволюції соціологічного знання з культурними традиціями.
4.    Протосоціологія як особливий етап у розвитку соціології.
5.    Особливості відтворення соціальних процесів в умовах розкладу первіснообщинного ладу та виникнення перших цивілізацій.
6.    Виникнення емпіричних соціологічних обслідувань в рабовласницьких державах.
7.    Вплив розвитку математичного знання на поглиблення та розширення інформації про суспільство.
8.    Специфіка відображення суспільства та людини в античній філософії.
9.    Соціологічні погляди Демокріта.
10.    “Ідеальна держава” Платона.
11.    Наукове новаторство Аристотеля при розгляді проблем управління, способу життя, вільного часу.
12.    Обгрунтування занепаду у розвитку науки та культури при переході від античності до середньовіччя.
13.    Торжество християнства та занепад античної культури.
14.    Теософія Августина Блаженного.
15.    Соціальна доктрина томізму.
16.    Критично-раціоналістичний підхід до вивчення суспільних явищ в епоху Відродження.
17.    Внутрішня суперечливість концепцій соціального утопізму.
18.    “Макіавеллізм” у суспільстві та у політиці.
19.    Специфіка поглядів Жана Бодена.
20.    Вчення Гуго Гроція про “природне право” та “суспільний договір”.
21.    Вплив природних наук та розвиток соціального знання Нового часу.
22.    Соціологічні погляди Т. Гоббса.
23.    Д. Локк про причини виникнення суспільства та держави.
24.    Соціологічні погляди Ж.Ж. Руссо.
25.    Суспільні погляди Ш.Л. Монтеск’є.
26.    Філософія історії Дж. Віко.
27.    Раціональні та хибні сторони теорії  А.Н. Кондорсе.
28.    Гуманістичні основи філософії Г. Гердера.
29.    Історична обмеженість філософії історії Г. Гегеля.
30.    Анкетні обслідування В.М. Татищева та М.В. Ломоносова.
31.    Особливості формування і розвитку соціології в Україні.
32.    Вплив української просвіти та культури на слов’янський світ.
33.    Просвітництво в Україні.
34.    Соціальні проблеми в українському фольклорі.
35.    Т.Г. Шевченко як міфотворець.
36.    Соціальні проблеми в творчості Г.С. Сковороди.
37.    Козацькі реєстри та козацькі літописи.
38.    Значення творчості представників англійської політичної економії для виявлення економічних законів.
39.    Виникнення соціології як науки.
40.    Роль позитивізму О. Конта, Д.С. Мілля та Г. Спенсера для формування і розвитку соціології.
41.    Значення ідей А. Сен-Сімона для становлення соціології.
42.    Історичне значення соціології О. Конта для розвитку соціології ХІХ – ХХ ст.
43.    Соціальна філософі Г.Гегеля і младогегельянців.
44.    Розвиток соціологічних ідей К. Маркса і Ф. Енгельса послідовниками марксизму.
45.    Дискусії про марксизм у сучасній соціології.
46.    Натуралістичний напрям в соціології.
47.    Особливість психологічного напряму у соціології ХІХ ст.
48.    Теорія наслідування Г. Тарда.
49.    Внутрішні суперечності психоаналітичної теорії З. Фрейда.
50.    Характерні особливості інстинктивізму У. Мак-Дугалла.
51.    Причини інтенсивного розвитку емпіричних соціальних обслідувань в ХІХ ст.
52.    Наукова заслуга А. Кетлє в пізнанні масових соціальних явищ та їх  закономірностей.
53.    Розвиток досліджень громадянської думки.
54.    Реклама як соціальний феномен і елемент американського способу життя.
55.    Значення ідей Ф. Тьонніса для подальшого розвитку соціологічної теорії.
56.    Г. Зіммель про культурний конфлікт у сучасному суспільстві.
57.    М.Вебер про природу і соціальні функції бюрократії.
58.    Значення веберівської соціології релігії для сучасної соціологічної теорії.
59.    Е. Дюркгейм про самогубство як соціальне явище.
60.    Вплив поглядів Е. Дюркгейма на розвиток сучасної соціології.

 

9. Система поточного і підсумкового контролю.
9.1 Умови визначення навчального рейтингу з курсу “Історія соціології”.


Модуль

Контроль знань

Кількість балів

 

Модуль 1.

Поточний контроль (робота на семінарських заняттях)

20

Самостійна робота студента (виконання індивідуальних завдань)

15

Модульна контрольна робота

15

 

Всього за 1 модуль                                                                  50

                                                                                                    

 

Модуль 2.

 

Поточний контроль (робота на семінарських заняттях)

20

Самостійна робота студента (виконання індивідуальних завдань)

15

Модульна контрольна робота

15

 

Всього за 2 модуль                                                                  50

                                                                                                   

 

Всього за семестр                                                                    100

                                                                                                  


                     




     



    

 

 

 

 

 

 

   Оцінювання рівня знань студентів здійснюється на основі результатів поточного, модульного і підсумкового контролю та іспиту (заліку).
Позитивна оцінка ставиться за умови, якщо студент набрав від 60 до 100 балів відповідно до шкали оцінювання знань.
Якщо студент набрав від 35 до 59 балів, то він складає іспит чи залік, які оцінюються до 25 балів.
Студент, який набрав від 0 до 34 балів, може подати на ім’я декана заяву на повторне вивчення дисципліни і скласти іспит чи залік.
Ліквідація академзаборгованості здійснюється у відповідності із встановленим Вченою радою Академії порядком.

 
Оцінювання знань студентів проводиться за національною  шкалою та шкалою ЕСТS таким чином:

Рейтингові бали за шкалою Академії

Оцінка за національною шкалою

Оцінка за шкалою ЕСТS

Пояснення оцінки

90 - 100

 

Відмінно

 

A

Відмінне виконання лише з незначною кількістю помилок

 

82 - 89

 

 

 

Добре

 

B

Вище середнього рівня з кількома помилками

75 - 81

 

C

В загальному вірне виконання з певною кількістю суттєвих помилок

67 – 74

 

 

 

Задовільно

(зараховано)

 

D

Непогано, але зі значною кількістю недоліків

60 - 66

 

E

Виконання задовольняє мінімальним критеріям

35 - 59

 

Незадовільно

(не зараховано)

 

FX

З можливістю повторного складання

1 - 34

F

З обов’язковим повторним курсом

9.2 Зразки завдань для модульних контрольних робіт.
Орієнтовні питання до 1 модуля:

1.    Проведіть порівняльний аналіз міфа й епосу і розкрийте спільне та відмінне між ними у відображенні та пізнанні соціальних явищ.
2.    Які причини зумовили виникнення і розвиток науки в Стародавньому світі?
3.    Чому науки про природу виникають набагато раніше, ніж науки про людину та суспільство?
4.    Назвіть головні причини виникнення емпіричних соціальних обслідувань, їх найбільш типові об’єкти та напрямки розвитку.
5.    Що якісно нове внесла в розвиток соціального пізнання антична історіографія?
6.    Який вплив мав розвиток математичного знання на поглиблення та розширення інформації  про суспільство?
7.    Розкрийте специфіку відображення суспільства та людини в античній філософії і покажіть, що нового внесла вона в розвиток соціального знання та пізнання.
8.    Чому розвиток філософського та історичного знання йшов незалежно один від одного і які негативні наслідки мав цей процес на розвиток соціального пізнання в цілому?
9.    Розкрийте особливості соціологічних поглядів Демокріта на суспільство, людину, державу.
10.    На основі аналізу державницької концепції Платона покажіть, на яких методологічних та емпіричних засадах базується його вчення про “ідеальну державу”.
11.    Назвіть і коротко охарактеризуйте основні напрями в розробці Аристотелем проблем людини, суспільства, держави.
12.    У чому полягає наукове новаторство Аристотеля при розгляді проблем управління?
13.    У чому полягає наукове новаторство Аристотеля при розгляді проблем вільного часу та дозвілля?
14.    У чому полягає наукове новаторство Аристотеля при розгляді проблем способу життя та цінностей?
15.    У чому полягає своєрідність процесу переходу від рабовласницького до феодального суспільства і яким чином це вплинуло на зміну світоглядної парадигми?
16.    Чим пояснити занепад у розвитку науки та культури з переходом суспільства від античності до середньовіччя?
17.    Охарактеризуйте позитивні та негативні сторони теософської філософії Августина і розкрийте її зміст.
18.    Хто такі гуманісти епохи Ренесансу і в чому полягає заслуга найбільш відомих їх представників у розвитку соціального знання та розумінні суспільства?
19.    Хто такі гуманісти епохи Відродження і в чому полягає заслуга найбільш відомих її представників у розвитку соціального знання про людину?
20.    Розкрийте наукове значення аналізу “Костянтинового дару” для розвитку соціального пізнання та критичного ставлення до історичних джерел інформації.
21.    Зробіть порівняльний аналіз соціальних утопій Т.Мора та Т.Кампанелли і розкрийте, що спільного та відмінного є між ними.
22.    У чому полягає принципова відмінність між поглядами італійських гуманістів Відродження й  авторами соціальних утопій у розумінні людини, її свободи, прав та обов’язків?
23.    Які ви знаєте емпіричні соціальні обслідування в епоху середніх віків у Західній Європі? Розкрийте причини їх проведення.


МОДУЛЬ 2 ТА МОДУЛЬ 4.
     Заповніть таблицю (в окремому зашиті)

Перелік імен

Напрям, течія, соціологічна школа, методологія

Основні праці, теоретичний внесок

1

2

3

1.

 

 

 

 

Орієнтовні питання до 3 модуля:

1.    Які причини зумовили виникнення соціології як науки?
2.    Розкрийте сутність проблемної ситуації в розвитку суспільствознавства, яка сприяла постановці питання про необхідність окремої науки про людину?
3.    Яке значення мав позитивізм О.Конта для формування і розвитку соціології?
4.    Яке значення мав позитивізм Д.С.Мілля для формування і розвитку соціології?
5.    Яке значення мав позитивізм Г.Спенсера для формування і розвитку соціології?
6.    Розкрийте значення ідей А.Сен-Сімона для становлення соціології.
7.    Проаналізуйте вчення О.Конта про предмет, завдання і структуру соціології як науки.
8.    Проведіть порівняльний аналіз системи класифікації наук в працях А.Сен-Сімона та О.Конта і покажіть спільне та відмінне в їх поглядах.
9.    Проведіть порівняльний аналіз предмета “соціальної фізики”  в працях А.Сен-Сімона та О.Конта і покажіть спільне та відмінне в їх поглядах.
10.    Проведіть порівняльний аналіз “закону трьох стадій (фаз)” у розвитку суспільства в працях А.Сен-Сімона та О.Конта і покажіть спільне та відмінне в їх поглядах.
11.    Розкрийте зміст і функції “соціальної статики” і “соціальної динаміки” в соціології О.Конта і покажіть їх специфіку та взаємозв’язок.
12.    Чи можна розглядати контівський “закон трьох стадій” як об’єктивний закон розвитку суспільства? Чому?
13.    У чому полягає історична обмеженість контівської соціології?
14.    Розкрийте історичне значення соціології О.Конта для розвитку соціології ХІХ ст.
15.    Які причини виникнення соціологічного натуралізму?
16.    Чому аналогія та редукціонізм не виправдали себе як пізнавальні засоби в соціології?
17.    Проаналізуйте основні положення соціології Г.Спенсера і покажіть її сильні та слабкі сторони.
18.    Розкрийте зміст вчення Г.Спенсера про “надорганічну еволюцію” і покажіть її зв’язок з його загальною еволюційною теорією.
19.    Доведіть, чому принципи органіцизму не можуть бути плідними при вивченні явищ суспільного життя.
20.    Розкрийте зміст і значення вчення Г.Спенсера про соціальні інститути.
21.    У чому полягає заслуга Г.Спенсера в історії соціології?
22.    Розкрийте причини виникнення і характерні риси соціального дарвінізму. Поясніть, чому він виявився теоретично неспроможним дати наукове розуміння суспільних явищ і механізмів їх розвитку?
23.    Проаналізуйте зміст основних концепцій расово-антропологічної школи і поясніть, чому це не лише не наукова, а й соціально реакційна система поглядів на суспільство?
24.    У чому полягає значення і роль географічної школи в соціології і які об’єктивні тенденції взаємодії системи “суспільство - природа” вона виявила?
25.    Розкрийте сутність геополітичної соціології та її наукову неспроможність.
26.    У чому полягає специфіка соціального вчення марксизму з соціологічної точки зору?
27.    Дайте оцінку марксистській концепції матеріально-виробничих відносин як основи суспільного життя.
28.    Назвіть основні ознаки “буржуазного суспільства” у Марксовому розумінні.
29.    Яка емпірична база марксистської концепції буржуазного суспільства і класової боротьби?
30.    Як визначаються К.Марксом механізми соціальної еволюції?
31.    У чому спільність між марксизмом і еволюціонізмом і в чому відмінність між ними?
32.    Який вплив мала Марксова концепція суспільного розвитку на соціологію як науку?
33.    У чому полягає особливість психологічного напряму порівняно з іншими течіями у соціології ХІХ ст.?
34.    Чим пояснити значні наукові досягнення психологічного напряму в соціології в пізнанні соціальних явищ?
35.    Знайдіть спільні та відмінні риси між концепціями “психології народів” та “психології юрби”.
36.    Розкрийте зміст теорії наслідування Г.Тарда і критично проаналізуйте достовірність її основних положень.
37.    У чому полягає сутність і значення інтеракціоністської концепції Ч.Х.Кулі для розуміння соціальної організації та процесів соціалізації і комунікації?
38.    Які внутрішні суперечності притаманні психоаналітичній теорії З.Фрейда і чому вона не може науково пояснити механізми і рушійні сили розвитку суспільства?


 
9.3. Питання до заліку, іспиту
1.    Історія соціології як наука про становлення та розвиток пізнання соціальних явищ.
2.    Предмет історії соціології.
3.    Основні етапи розвитку соціологічного знання.
4.    Значення історії соціології для визначення предмету соціології та її специфічних функцій в структурі сучасного суспільствознавства.
5.    Міф і епос – найдавніші форми відображення дійсності родового та раннього класового суспільства.
6.    Героїчний епос. Специфіка відображення соціальної дійсності в епосі.
7.    Історичні передумови виникнення елементів наукового знання в стародавньому світі.
8.    Розвиток емпіричних соціальних обслідувань.
9.    Особливості виникнення і розвитку історичної науки ( Геродот, Фукідід, Полібій, Тацит).
10.    Соціальні погляди Демокріта.
11.    Ідеальна держава Платона.
12.    12.Соціологічні погляди Аристотеля.
13.    Зміна світоглядної парадигми.
14.    Теософія Августина Блаженного.
15.    Форма Аквінський та спеціальна доктрина томізму.
16.    Соціальні вчення середньовічних християнських сект.
17.    Гуманізм епохи Відродження.
18.    Нові уявлення про людину та її світ у творчості Данте Аліг’єрі.
19.    Нові уявлення про людину та її світ у творчості Франческо Петрарки.
20.    Нові уявлення про людину та її світ у творчості Леонардо Бруні.
21.    Нові уявлення про людину та її світ у творчості Валла Лоренцо.
22.    Т. Мор – основоположник утопічного соціалізму.
23.    Ідеї Т. Кампанелли.
24.    Внутрішня суперечливість концепцій утопічного соціалізму.
25.    Проблема “природи людини”.
26.    Ідеї Ш.Л. Монтеск’є.
27.    Ж.- Ж. Руссо “Про суспільний договір”.
28.    Дослідження Дж. Віко.
29.    Кондорсе про прогрес людського розуму.
30.    Йоган Готфрід Гердер.
31.    Філософія історії Г. Гегеля.
32.    Особливості формування і розвитку соціології в Україні.
33.    Розвиток української просвіти та культури та її вплив на слов’янський світ.
34.    Розвиток національно – визвольної ідеології в Україні ХІХ ст.
35.    Становлення суспільствознавства.
36.    Статистичні дослідження демографічних процесів.
37.    Р. Мальтус про “абсолютне перенаселення”.
38.    Виникнення позитивізму та його особливості.
39.    Соціологічна система О. Конта.
40.    Соціальна статика та соціальна динаміка.
41.    Ідейно – теоретичні джерела марксизму.
42.    Матеріалістичне розуміння історії.
43.    Теорія класів та класової боротьби
44.    44.Теоретичні джерела соціології Г. Спенсера.
45.    Органіцистська соціологія.
46.    Концепції соціального дарвінізму.
47.    Расово – антропологічна школа.
48.    Розвиток геополітичної соціології.
49.    Психологія народів ( М. Лацарус, Г Штейнталь, В. Вундт).
50.    Психологія натовпу ( Г. Лєбон).
51.    Теорія наслідування Г. Тарда.
52.    Інтеракціонізм Ч. Кулі.
53.    Інстинктивізм. У. Мак – Дугала.
54.    Соціологічні проблеми психоаналізу З. Фрейда.
55.    Л.А. Кетлє про статистичні закономірності соціальних явищ.
56.    Розвиток масових соціальних обслідувань. “ Моральна статистика” і “соціальна гігієна”.
57.    Вивчення громадської думки в США.
58.    Проблеми методології соціального пізнання.
59.    Ф. Тьонніс про “спільноту” і “суспільство”.
60.    Формальна соціологія Г. Зіммеля.
61.    Життєвий шлях і наукова творчість М. Вебера.
62.    Протестантська етика і дух капіталізму.
63.    Соціологічна теорія М.Вебера.
64.    Життєвий шлях і наукова творчість Е. Дюркгейма.
65.    Основні категорії соціології.
66.    Соціологія суїциду Е. Дюркгейма.


 
10. Література
10.1. Основна література:
1.    Арон Р. Етапи розвитку соціологічної думки. – К., 2004.
2.    Бачинин В.А., Сандулов Ю. А. История западной социологии. - СПб., 2002.
3.    Бурлачук О., Молчанов М., Степаненко В. Біля витоків соціологічної думки в Україні  - К., 1995.
4.    Боргош Ю. Фома Аквинский . – М., 1976.
5.    Вебер М. О некоторых категориях понимающей социологии. ∕∕Избр. произведения. – М., 1990.
6.    Вебер М. Политика как призвание и професия. ∕∕ Избр. произведения. – М., 1990.
7.    Вебер М. Избранное. Образ общества. – М., 1994.
8.    Вебер М. Протестантська етика і дух капіталізму. / Пер. з нім. О. Погорілого. – К., 1994.
9.    Воронцов А. В. , Громов И. А. История социологии в 2х ч.-  М., 2005.
10.    Громов И., Мацкевич А. Западная социология.  - СПб , 1997.
11.    Данте Алигьери. Божественная комедия. -  М., 1967.
12.    Западно – Европейская социология ХІХ века. - М., 1996.
13.    Захарченко М. В. Погорілий О. І. Історія соціології. Від античності до початку ХХ ст. - К., 1993.
14.    История социологии..∕ под общ. ред.А. Н. Елсукова. – Минск, 1997.
15.    История теоретической социологии в 4-х т. - М., 1997-2000.
16.    Гердер И.Г. Идеи к философии истории человечества – М., 1977.
17.    Гофман А. Б. Семь лекций по истории социологии. – М., 1999.
18.    Грушевский М.С. Очерк истории украинского народа. – К., 1990.
19.    Грушевський М.С. Початки громадянства. – Відень, 1921.
20.    Дюркгейм Е. О разделении общественного труда. Метод социологии. – М., 1991.
21.    Дюркгейм Е. Социология. Её предмет, метод, предназначение. – М., 1995.
22.    Дюркгейм Е. Самоубийство. Социологический этюд. – СПб., 1912.
23.    Ионин Л.Г. Георг Зиммель – социолог. М., 1976.
24.    Ионин Л.Г. Понимающая социология. Историко-критический анализ. – М.,1979.
25.    Кессиди Ф.К. От мифа к логосу. – М. – 1972.
26.    Кондратик Л.Й. Історія соціології України в іменах. – Луцьк, 1996.
27.    Кон И.С. Позитивизм в социологии. – Л., 1968.
28.    З історії філософії та соціології на Україні.-  К., 1968.
29.    Литвинов В. Д. Ідеї раннього просвітництва у філософській думці України – К., 1984.
30.    Мор Т. Утопия. – М., 1978.
31.    Осипова Е.В. Социология Е. Дюркгейма. - М., 1977.
32.    Піча В.М., Черниш Н.Й., Кондратик Л.Й, З історії української соціологічної думки. – Львів, 1995.
33.    Ручка А.О., Танчер В.В. Курс історії теоретичної соціології. – К., 1995.
34.    Ручка А.А., Танчер В.В. Очерки истории социологической мысли. – К., 1992.


10.2 Додаткова література:
1.    Аристотель. Метафизика. // Соч.: в 4-х т. – М., 1976, т. 1.
2.    Аристотель. Никомахова этика. // Соч.: в 4-х т. – М., 1976,  т. 4.
3.    Аристотель. Политика. // Соч.: в 4-х т. – М., 1976, т.4.
4.    Асмус С. Античная философия .- М., 1976.
5.    Бонгард А. Греческая цивилизация: В 3-х т. – М., 1962-1968 т. 1-3.
6.    Бондар-Левин Г.М. Древнеиндийская цивилизация. // в 3-х т. М. 1966-1969, т 1-3.
7.    Гайденко П.П., Давыдов Ю.Н. История и рациональность. Социология Макса Вебера и веберовский ренессанс. – М., 1991.
8.    Давыдов Ю. Н. Макс Вебер и современная теоретическая социология. – М., 1998.
9.    Введение христианства на Руси. – М., 1987.
10.    Вико Дж. Основание новой науки об общественной природе. – М.,1940.
11.    Гельвеций К. Сочинения: в 2 т. – М., 1973 – 1974.
12.    Горфункель А, Х. Философия эпохи Возраждения. – М., 1980.
13.    Дюркгейм Е. Социология и теория познания. ∕∕ Новые идеи в социологии. Вып. 2 – СПб., 1914.
14.    Из истории буржуазной социологии ХІХ – ХХ веков. – М., 1968.
15.    История социологии в Западной Европе и США. - М., 1979.
16.    История буржуазной социологии ХІХ  - начала ХХ века. - М., 1979.
17.    Кампанелла Т. Город Солнца. – М., 1954.
18.    Макиавелли Н. Князь. – М.1934.
19.    Конт О. Дух позитивной философии. – СПб., 1910.
20.    Кондорсе М.Ж. Эскиз исторической картины прогресса человеческого разума. - М., 1936.
21.    Кучеренко Г.С. Сен-симонизм в общественной мысли ХІХ в. – М., 1975.
22.    Локк Дж. Два трактата о направлении: кн.2., 2, 3, 8 ∕∕  Соч.  - т. 3.
23.    Платон. Государство. // Соч. в 3-х т. – М., 1971, т. 3, ч. 1.
24.    Платон. Политика. // Соч. в 3-х т. – М., 1971, 3. ч. 2.
25.    Платон. Закон. // Соч. в 3-х т. – М., 1971,  т. 3. ч. 2.
26.    Основы социологии: Хрестоматия.  – Х., 1997.
27.    Социология: Хрестоматия. – М., 1993.
28.    Спенсер Г. Социология. – М., 1994.
29.    Ломоносов М.В. О сохранении и размножении народа российского. ∕∕ Полн. сбор. соч.  – М., 1952, Т.4.
30.    Монтескье Ш.Л. О духе законов. ∕∕ Избр. произведения.  – М., 1955.
31.    Мальтус Р. Опыт о законе народонаселения. - СПб., 1868. Т. 1-2.
32.    Зиммель Г. Социальная дифференциация. – М., 1909.
33.    Енгельс Ф. Становище робітничого класу  в Англії. ∕∕ Маркс К., Енгельс Ф. Твори. – Т.2.
34.    Маркс К. Економічно – філософські рукописи 1844 року. ∕∕ Маркс К. , Енгельс Ф., Твори. - Т. 42.
35.    Макс К, Енгельс Ф. Маніфест комуністичної партії.  ∕∕ Маркс К., Енгельс Ф. Твори. - Т.4.
36.    Макаренко В.П. Вера, власть и бюрократия. Критика социологии М. Вебера. – Ростов н ∕ Д., 1988.
37.    Ожиганов Э. Н. Политическая теория Макса Вебера. Критический анализ. - Рига, 1987.
38.    Петрарка Франческо. Книга песен. – М., 1982.
39.    Руссо Ж – Ж. Об общественном договоре. – М., 1938.
40.    Сковорода Г.С. Повне зібрання творів: У 2-х томах. – К., 1972-1973.
41.    Маркс К. До критики політичної економії. Передмова. ∕∕ Маркс К., Енгельс Ф. Твори. – т. 13.
42.    Сугокин Л.А, Система социологии. – Пг., 1920.
43.    Соціологія: короткий енциклопедичний словник./ укладачі: В.І, Волович та ін. – К., 1998.
44.    Хто є хто в західній та вітчизняній соціології. Навчальний соціологічний словник. – Львів, 1999.
45.    Тард Г. Законы подражания. – М., 1902.
46.    Токвиль А. О демократиии в Америке. - М., 1992.
47.    Утопический социализм. Хрестоматия. – М., 1982.
48.    Фрейд З. Лекции по введению в психоанализ.  – М., Пг., 1922.
49.    Фрейд З. О психоанализе. – М., 1912.
50.    Фрейд З. Толкование сновидений. – М., 1912.
51.    Фрейд З. Я и Оно. – М., 1924.
52.    Хамитов Н., Крылова С., Розова Т. И др. Философская антропология: словарь. – К.: КНТ, 2011.
53.    Яворницький Д. І. Історія запорізьких козаків: У 3-х т. – Львів., 1991.

 
НовостиВсе новости
10.06.2017
Уважаемые коллеги!
В Институте философии
НАН Украины состоится
методологический семинар
"ФИЛОСОФСКАЯ АНТРОПОЛОГИЯ
КАК МЕТААНТРОПОЛОГИЯ"
Тема для обсуждения:
"ВОЛЯ К ВЛАСТИ:
КОНСТРУКТИВНЫЕ И
ДЕСТРУКТИВНЫЕ ПРОЯВЛЕНИЯ" 

Руководитель семинара –

доктор философских наук, профессор

НАЗИП ХАМИТОВ

 

 

Запись
семинара

Обсудить 
на форуме

 
10.06.2017
Уважаемые коллеги!
В Институте философии
НАН Украины 9 июня 2017 года (пятница),
 в 16:00 состоится
методологический семинар
"ФИЛОСОФСКАЯ АНТРОПОЛОГИЯ
КАК МЕТААНТРОПОЛОГИЯ"
Тема для обсуждения:
"Я И ЧУЖОЙ: КСЕНОФОБИЯ
В БЫТИИ СОВРЕМЕННОГО ЧЕЛОВЕКА" 

Руководитель семинара –

доктор философских наук, профессор

НАЗИП ХАМИТОВ

 

 

Запись
семинара

Обсудить 
на форуме

 
10.06.2017
Друзья!
Кафедра философской
антропологии Факультета философского
образования и науки
НПУ им. М.Драгаманова
продолжает работу литьературной
студии: 
«ФИЛОСОФСКОЕ ИСКУССТВО:
эссе, афоризмы, проза, поэзия»,
Очередное мероприятие
состоится
 20 апреля 2017 г.,
в 15.00 (кафедра философской
антропологии НПУ Драгоманова,
ул. Тургеневская,
8/14, аудитория 14-11). 
Вход свободный.)

 

 
18.04.2017
Уважаемые коллеги!
В Институте философии
НАН Украины
ул.Трехсвятительская 4, 3 этаж, 
зал заседаний Ученого совета 
14 апреля 2017 года (пятница), 
в 16:00 состоится
методологический семинар
"ФИЛОСОФСКАЯ АНТРОПОЛОГИЯ
КАК МЕТААНТРОПОЛОГИЯ"
Тема для обсуждения:
"ВОЛЯ К ИННОВАЦИЯМ И СОПРОТИВЛЕНИЕ ТРАДИЦИЙ" 

Руководитель семинара –

доктор философских наук, профессор

НАЗИП ХАМИТОВ

 

 

Запись
семинара

Обсудить 
на форуме

 
11.03.2017
Уважаемые коллеги!
В Институте философии
НАН Украины
ул.Трехсвятительская 4, 
3 этаж, зал заседаний Ученого совета 
10 марта 2017 года (пятница),
 в 16:00
состоится методологический семинар
"ФИЛОСОФСКАЯ АНТРОПОЛОГИЯ
КАК МЕТААНТРОПОЛОГИЯ"
Тема для обсуждения:
"СТРАХ И ВЕРА В ЖИЗНИ СОВРЕМЕННОГО ЧЕЛОВЕКА" 

Руководитель семинара –

доктор философских наук, профессор

НАЗИП ХАМИТОВ

 

 

Запись
семинара

Обсудить 
на форуме

 
22.01.2017
30 декабря 2016 года (пятница),
в 18:00 на телеканале ЦК (КГР ТРК)
в программе

"ИСКУССТВО ЖИЗНИ
С НАЗИПОМ ХАМИТОВЫМ"
обсуждается тема:
«ХАРИЗМАТИЧЕСКИЙ ЛИДЕР
В КРИЗИСНОМ ОБЩЕСТВЕ:
СПАСЕНИЕ ИЛИ ОПАСНОСТЬ?»

Гость программы –

доктор философских наук,

профессор

ИРИНА СТЕПАНЕНКО

Запись
программы

Обсудить 
на форуме

 
06.01.2017
23 декабря 2016 года (пятница),
в 18:00 на телеканале ЦК (КГР ТРК)
в программе

"ИСКУССТВО ЖИЗНИ
С НАЗИПОМ ХАМИТОВЫМ"
обсуждается тема:
«БОРЬБА С ПЛАГИАТОМ
В ГУМАНИТАРНОЙ СФЕРЕ:
ИМИТАЦИЯ И РЕАЛЬНОСТЬ»

Гость программы –

доктор культорологии,

профессор

ЕВГЕНИЯ БИЛЬЧЕНКО

Запись
программы

Обсудить 
на форуме

 
17.12.2016
Уважаемые коллеги!
В Институте философии
НАН Украины
ул.Трехсвятительская 4, 
3 этаж, зал заседаний Ученого совета 
9 декабря 2016 года (пятница),
 в 15:00
состоится методологический семинар
"ФИЛОСОФСКАЯ АНТРОПОЛОГИЯ
КАК МЕТААНТРОПОЛОГИЯ"
Тема для обсуждения:
"ПРОБЛЕМА ДОСТОИНСТВА УЧЕНОГО" 

Руководитель семинара –

доктор философских наук, профессор

НАЗИП ХАМИТОВ

 

 

Запись
семинара

Обсудить 
на форуме

 
13.12.2016
9 декабря 2016 года (пятница),
в 18:00 на телеканале ЦК (КГР ТРК)
в программе

"ИСКУССТВО ЖИЗНИ
С НАЗИПОМ ХАМИТОВЫМ"
обсуждается тема:
«ПРОБЛЕМА ДОСТОИНСТВА
УЧЕНОГО В СОВРЕМЕННОЙ
УКРАИНЕ»

Гость программы –

доктор философских наук,

профессор

ОЛЬГА ГОМИЛКО

Запись
программы

Обсудить 
на форуме

 
 
01.12.2016
2 декабря 2016 года (пятница),
в 18:00 на телеканале ЦК (КГР ТРК)
в программе

"ИСКУССТВО ЖИЗНИ
С НАЗИПОМ ХАМИТОВЫМ"
обсуждается тема:
«ДОВЕРИЕ И НАДЕЖНОСТЬ
В СОВРЕМЕННОМ МИРЕ»

Гость программы –

доктор философских наук

ЛЮДМИЛА ШАШКОВА

(повтор программы) 

Запись
программы

Обсудить 
на форуме